Черемошне (Тиврівська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Черемошне
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тиврівський район
Рада Черемошненська сільська рада
Облікова картка Черемошне на сайті ВРУ 
Основні дані
Населення 615
Площа 24,625 км²
Густота населення 24,97 осіб/км²
Поштовий індекс 23325
Телефонний код +380 4355
Географічні дані
Географічні координати 48°57′16″ пн. ш. 28°25′03″ сх. д. / 48.95444° пн. ш. 28.41750° сх. д. / 48.95444; 28.41750Координати: 48°57′16″ пн. ш. 28°25′03″ сх. д. / 48.95444° пн. ш. 28.41750° сх. д. / 48.95444; 28.41750
Середня висота
над рівнем моря
309 м
Місцева влада
Адреса ради 23325, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Черемошне, вул. Ватутіна, 5
Карта
Черемошне. Карта розташування: Україна
Черемошне
Черемошне
Черемошне. Карта розташування: Вінницька область
Черемошне
Черемошне
Мапа
Мапа

CMNS: Черемошне у Вікісховищі

Черемо́шне — село в Україні, в Тиврівському районі Вінницької області. Населення становить 615 осіб.

Могила Данила Нечая біля с. Черемошне

За переказами у полі біля Черемошного в братській могилі був похований Данило Нечай після загибелі 10 лютого 1651 року у бою з польськими військами Мартина Калиновського під час захисту містечка Красне. Козаки насипали шапками могилу, яка, згідно з історичними джерелами, височіла тоді в оточенні ще шести курганів.[1]

Відомі люди

В 1824 — учителем у Віламовських працював Маврицій Гославський.

Герб села

Герб має щитоподібну форму і малиновий колір забарвлення, що символізує мужність і сміливість людей, які проживали на цій території і здобули для неї героїчну славу. У верхньому лівому куті розташований хрест — символ християнства і вірності чотирьом його чеснотам — помірності, розсудливості, справедливості й мужності. У верхньому правому куті яскраве сонце. Саме воно є символом Подільської землі — її багатства і родючості.

У центрі елемент родинного герба брацлавського полковника Данила Нечая, героя народно — визвольної війни українського народу проти польської шляхти, що загинув у битві біля села у лютому 1651 року, який символізує удачу в боротьбі.

У нижній частині щита вінок із пятипелюсткових квіток черемшини, що символізує сьогоднішню назву села. Існує романтична легенда про закоханих Іванка і Черемшину, яких розлучила боротьба з монголо-татарами. Дівчина оплакувала розлуку з коханим і на місцях, куди падали її сльози виростали диво-деревця — кущі черемшини, тому і назвали село Черемошне[джерело?].

Історія

5 листопада 1919 року після відступу з-під Тульчина у Черемошному стояв Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[2].

Примітки

  1. * «Україна Молода», номер 062 за 03.04.2010, Перше місце після Хмельницького
  2. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012

Література

  • Черемо́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.574-575

Посилання