Перейти до вмісту

Бушинка

Координати: 48°50′4″ пн. ш. 28°27′25″ сх. д. / 48.83444° пн. ш. 28.45694° сх. д. / 48.83444; 28.45694
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Бушинка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Тер. громада Шпиківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100170030065694 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Бушинка 
Основні дані
Засноване XVIII століття
Населення 498
Площа 2,2003 км²
Густота населення 226,3 осіб/км²
Поштовий індекс 23345
Телефонний код +380 4355
Географічні дані
Географічні координати 48°50′4″ пн. ш. 28°27′25″ сх. д. / 48.83444° пн. ш. 28.45694° сх. д. / 48.83444; 28.45694
Середня висота
над рівнем моря
287 м
Найближча залізнична станція Бушинка
Місцева влада
Адреса ради 23345, Вінницька обл., Тиврівський р-н., с. Бушинка, вул. Кооперативна, 6
Карта
Бушинка. Карта розташування: Україна
Бушинка
Бушинка
Бушинка. Карта розташування: Вінницька область
Бушинка
Бушинка
Мапа
Мапа

Буши́нка — село в Україні, у Шпиківській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 366 осіб.[1]

Розташування

[ред. | ред. код]

Сусідні населені пункти — с. Рахни-Лісові, селище Шпиків, с. Сліди, с. Уяринці, Гута Бушинська.

Транспорт

[ред. | ред. код]

На околиці села розташований зупинний пункт Бушинка на електрифікованій залізниці напрямку Жмеринка — Вапнярка — Одеса.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засновано на початку XVIII століття[2]. У Бушинці проживають представники різних національностей, зокрема українці, росіяни, поляки, молдовани[джерело?].

У 2-й половині XVIII століття село належало до Францішка Ксаверія Любомирського, після нього — до галицького каштеляна Станіслава Ворцеля(інші мови). Від останнього село придбав граф Станіслав Дунін[3][4].

Станом на квітень 1792 року в селі мешкали 92 родини чиншової шляхти, котрих Дунін принизив до рівня кріпаків[3][4].

Родом з Бушинки Петро Андрійович Стахів, 1894 р.н., довірена особа генерала-хорунжого Юрія Тютюнника при підготовці антибільшовистського повстання у 1922 році[5].

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[6].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Шпиківської селищної територіальної громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тиврівського району, село увійшло до складу новоутвореного Тульчинського району[8].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 401 80.52%
російська 90 18.08%
румунська 4 0.80%
гагаузька 2 0.40%
інші/не вказали 1 0.20%
Усього 498 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. info
  2. Бушинка. Історія міст і сіл Української РСР Вінницька область. Київ: Інститут історії Академії наук УРСР. 1972. с. 777.
  3. а б Гісцова, Любов (1978). Скарга громади с. Бушинки Ямпільського повіту Подільської губернії до Ямпільського земського суду про закріпачення їх графом С. Дуніним. У Лещенко, Микола (ред.). Селянський рух на Україні. Середина XVIII – перша чверть XIX ст. Збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка. с. 291—292.
  4. а б Бовуа, Даніель (2023). Трикутник Правобережжя. Царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр. (вид. друге). Київ: Кліо. с. 91. ISBN 978-617-7755-15-8.
  5. Атаман Федорченко Ч. 4/7 Все дороги ведут в Кишинев (1922) | Шпионский мост | Знаки судьбы (укр.), процитовано 11 травня 2023[неавторитетне джерело]
  6. (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  7. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Буши́нка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.571

Посилання

[ред. | ред. код]