Анхеліка Рівера
| Анхеліка Рівера | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Angélica Rivera | ||||
_(cropped).jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. Angélica Rivera Hurtado | |||
| Народилася |
2 серпня 1969 (54 роки) Мехіко, Мексика | |||
| Громадянство |
 Мексика | |||
| Релігія | католицтво | |||
| Діяльність | телеакторка, політична діячка, акторка, модель, кіноакторка | |||
| Роки діяльності | 1989 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Енріке Пенья Ньєто | |||
| Діти | Sofía Castrod | |||
| IMDb | nm0729210 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
 Анхеліка Рівера у Вікісховищі | ||||
Анхеліка Рівера (ісп. Angélica Rivera; 2 серпня 1969, Мехіко) — мексиканська акторка, колишня дружина екс-президента Мексики Енріке Пеньї Ньєто.
Життєпис
Анхеліка Рівера Уртадо народилась 2 серпня 1969 року в Мехіко. Окрім неї в родині Мануеля Рівери Руїса та Марії-Еухенії Уртадо Ескаланте було ще п'ятеро дочок і один син. У 1987 році перемогла у конкурсі краси El rostro de El Heraldo de México, після чого стала працювати моделлю. У 1988 році зіграла одну з ролей у теленовелі «Солодкий виклик», за якою послідували ролі у серіалах «Просто Марія» (1989), «Дотягнутися до зірки 2» (1991), «Сон кохання» (1993) та інших. У 1993 році знялася у фільмі «От лякають!», де її партнерами стали Рафаель Інклан, Патрисія Реєс Спіндола та Ернесто Лагардія.
У 1995 році зіграла головну роль у теленовелі «Хазяйка», яка зазнала великого успіху. Також успішною була головна роль у серіалі «Анхела» (1998). У 2003 році зіграла свій перший негативний персонаж у серіалі «Нічна Маріанна». У 2007 році виконала головну роль у серіалі «Квінтесенція кохання», після чого оголосила про завершення акторської кар'єри[1].
11 грудня 1994 року вийшла заміж за телепродюсера Хосе Альберто Кастро (брата Вероніки Кастро), в подружжя народились троє доньок — Софія (1996), Фернанда (1999) та Рехіна (2005). У 2008 році пара розлучилась[2].
27 листопада 2010 року Анхеліка Рівера вийшла заміж за вдівця Енріке Пенья Ньєто, губернатора штату Мехіко, й виконувала обов'язки першої леді цього штату наступні два роки. У 2012 році її чоловік був обраний президентом Мексики, завдяки чому вона стала першою леді країни до кінця його президентського терміну у 2018 році. Також її було призначено головою Громадської консультативної ради Національної системи комплексного розвитку родини (Sistema Nacional para el Desarrollo Integral de la Familia, скорочено DIF). Супроводжувала чоловіка в офіційних поїздках, як, наприклад, церемонія інавгурації Франциска I 13 березня 2013 року, та офіційні візити 2014-го року до Франції та Іспанії, де її було нагороджено орденом Ізабелла Католички[3]. Розлучилися 2 травня 2019 року[4].
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1988 | с | Солодкий виклик | Dulce Desafio | Марія Інес |
| 1989 | с | Просто Марія | Simplenente Maria | Ізабелла де Пеньяльберт |
| 1990 | с | Моя маленька Соледад | Mi pequeña Soledad | Маріса Вільясеньор |
| 1991 | с | Мрійниця | La Picara Soñadora | Джованна Каріні |
| 1991 | с | Дотягнутися до зірки 2 | Alcanzar una Esrtrella 2 | Сільвія Велес |
| 1991 | с | Жінка, випадки з реального життя | Mujer, casos de la vida real | різні персонажі |
| 1993 | с | Сон кохання | Sueño de Amor | Ісабель Гонсалес |
| 1993 | ф | От лякають! | ¡Aqui aspantan! | Габі |
| 1995 | с | Хазяйка | La dueña | Рехіна Вільяреаль |
| 1997 | с | Ураган | Huracán | Єлена Роблес |
| 1998 | с | Анхела | Angela | Анхела |
| 2001 | с | Без гріха | Sin pecado concebido | Маріанна Кампос Ортіс |
| 2003 | с | Нічна Маріанна | Mariana de la noche | Марсія Монтенегро |
| 2007 | с | Квінтесенція кохання | Destilando Amor | Тереса/Маріанна Франко Вільяреаль |
Нагороди та номінації
TVyNovelas Awards
- У 1994 році номінувалася в категорії «Найкраща молода акторка» («Mejor actriz joven») за роль в теленовелі «Сон кохання».
- У 1996 році отримала премію в категорії «Найкраща молода акторка» («Mejor actriz joven») за головну роль в теленовелі «Хазяйка».
- У 1999 році номінувалася в категорії «Найкраща виконавиця головної ролї» («Mejor actriz protagonista») за головну роль в теленовелі «Анхела».
- У 2002 році номінувалася в категорії «Найкраща виконавиця головної ролі» («Mejor actriz protagonista») за головну роль в теленовелі «Без гріха».
- У 2004 році отримала премію в категорії «Найкращий антигерой» («Mejor villana») за роль в серіалі «Нічна Маріанна»
- У 2008 році отримала премію в категорії «Найкраща виконавиця головної ролі» («Mejor actriz protagonista») за роль в теленовелі «Квінтесенція кохання»[5].
Відзнаки
- Орден Карлоса III (2013)
- Орден Ізабелли Католички (2014)
- Орден інфанта Енріке
Примітки
- ↑ Angélica Rivera. IMDb (англ.). Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ http://www2.esmas.com/entretenimiento/farandula/030388/angelica-rivera-y-jose-alberto-castro-firman-divorcio
- ↑ El rey de España condecora a Peña Nieto y Angélica Rivera. El Informador :: Noticias de Jalisco, México, Deportes & Entretenimiento (es-ES) . Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ Angélica Rivera anuncia su divorcio de Peña Nieto. CNN (ісп.). 8 лютого 2019. Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ Премия TVyNovelas-2008
|
Посилання
- Анхеліка Рівера на сайті IMDb (англ.)