Молдавські літописи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сторінка з " Летописецул церій Молдовей… "

Молда́вські лі́тописи  — літописи (хроніки) Молдавського князівства. Започатковане у другій половині XV століття. Перші молдовські літописи написані кирилицею та старослов'янською мовою, містили короткі відомості про час правління попередніх господарів та про найважливіші історичні події.

Історія

Перший офіційний молдовський літопис, умовно названий "Аннали двору Стефана Великого ", був написаний при дворі цього господаря анонімним літописцем. Його початковий варіант не зберігся, залишилися тільки списки з доповненнями, що зберігалися в молдовських монастирях. В анналах оспівувалися подвиги й перемоги Стефана Великого, повідомлялися відомості про будівництво церков. Частина текстів цього літопису була перекладена іноземними мовами й використовувалася за межами Молдови.

Зберігся " Анонімний літопис Молдови ", присвячений подіям з 1359 до 1507 року, і два списки " Путнянского літопису ", що описує події з 1359 до 1526 року і з 1359 до 1518 року. Відомий також молдовсько-німецький літопис (1457—1499), слов'яно-молдавський літопис (1359—1504) (1359—1504) і молдовсько-польський літопис (1359-1564).

До нас дійшли три літописи XVI століття, написані духовними особами:

Ці літописи прославляли діяння господарів і закликали до підтримки існуючих порядків. Причини історичних подій часто пояснювалися в них божественним промислом.

У XVII столітті на зміну офіційного слов'янсько-молдовського літописанню, яке велося за замовленням господарів духовними особами, приходить боярське літописання. Найвідомішими молдовськими літописцями були Григора Уреке, Мирон Костін, Микола Костін, Аксінтій Урікарул, Іон Некулче. Їхні літописи досить великі й відображають історію Молдовського князівства до середини XVIII століття і містять короткі відомості про історію сусідніх країн. Літописці того часу, будучи вихідцями з боярського стану, закликали до обмеження господарської влади.

Григора Уреке описував події в Молдові в 1359—1594 рр.. у своїй праці "Летописецул церій Молдовей… справи Драгоша-Воде пине ла Арон — Воде ". Він помер, не встигнувши закінчити роботу. Вона була переписана і перероблена Симеоном Даскелом та доповнена Мисаїлом Калугером. Мирон Костін продовжив роботу Уреке у своєму творі «Летописецул церій Молдовей справи Арон — Воде инкоаче де унде есте пересіт де Уреке Ворнікул», присвяченому 1595—1661 рр.. Він же написав літопис " Кроніка церілор Молдовей ши Мунтенія " польською мовою. Подальшу історію Молдовського князівства описав Іон Некулче в " Летопісецул церій Молдовей справи Дабіжа — Воде пине ла а доуа домні а луй К. Маврокордато " (1661—1743) з «Передмовою» і 42 історичними легендами. Представниками офіційного літописання були Микола Костін (" Кроніка домні луй М. Маврокордато ши Д. Кантемир ") і Аксінтій Урікарул («Де а доуа домні а луй Миколу Олександру Маврокордато»).

У XVIII столітті, поряд з літописанням молдовською мовою, з приходом до влади греків-фанаріотів, стали з'являтися і деякі літописи грецькою мовою.

Див. також

Бібліографія

Джерела

  • Гл. 13. Сказание въкратъцѣ о Молдавъскыхъ государехъ отколе начася Молдавъскаа земля // Русская летопись с Воскресенского списка, подаренного в оной Воскресенский монастырь патриархом Никоном в 1658 году. СПб, 1793. Ч.1. С. 53—58. [1]
  • Гл. 13. Сказаніе вкратцѣ о Молдавскыхъ государехъ, отколѣ начася Молдовскаа земля // Полное собрание русских летописей. Воскресенская летопись. Т. 7, СПБ, 1856. C.256—258. [2]
  • Славяно-молдавские летописи XV—XVI вв. / под ред. Ф. А. Грекула. Москва: Наука, 1976.

Монографії

  • Андрущак В. Е., Бойко П. А. и др. История Республики Молдова. С древнейших времен до наших дней. Ассоциация учёных Молдовы им. Н. Милеску-Спэтару. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Кишинёв: Elan-Poligraf, 2002. с. 101—104.. ISBN 9975-9719-5-4

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Молдавські_літописи&oldid=33440428