Димитрій Кантемір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Димитрій Кантемір
молд./рум. Димитрие Кантемир
Dimitrie Cantemir - Foto01.jpg
 
Освіта: Phanar Greek Orthodox Colleged
Народження: 26 жовтня 1674(1674-10-26)[1][2][…] або 26 жовтня 1673(1673-10-26)[4]
Дімітріє-Кантемір, Васлуй, Румунія
Смерть: 21 серпня (1 вересня) 1723[3]
Харків, Російська імперія[1] або Дмитрівка, Болградський район, Одеська область, Україна[5]
Громадянство: Молдавське князівство
Батько: Константин Кантемир[6]
Мати: Ana Bantășd
У шлюбі з: Princess Anastasia Ivanovna Trubetskayad і Casandra Cantacuzinod
Діти: Ekaterina Dmitrievna Golitsynad, Maria Cantemird, Antiochus Kantemird[7][8][…] і Q4212630?

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Димитрій Кантемир (Dimitrie Cantemir, 26 жовтня 1673, Молдовське князівство — 21 серпня 1723, Дмитрівка, Російська імперія) — молдовський та російський державний діяч, науковець, композитор та письменник. Господар Молдовського князівства в 1693 та 1710—1711 роках. Батько Антіоха Кантемира.

Життєпис[ред. | ред. код]

Будучи сином Костянтина Кантемира, Димитрій Кантемир був вихований при дворі в Яссах. В дитинстві навчився грецької, латини та слов'янських мов. З раннього віку мав дуже добру пам'ять.

Між 1687 та 1717 перебував в екзилі в Істамбулі, де навчився османської мови, вивчав історію Османської імперії в Грецькій академії, де він також компонував музику. В 1693 зайняв місце свого батька як господар Молдовського князівства, але османи надали перевагу Костянтину Дуці.

Лише в 1710 він знову став господарем. Приєднався до Петра І в російсько-турецькій війні 1710—1713 років і підписав таємну угоду в Луцьку, згідно з якою Молдова приймала російський сюзеренітет.

Після османської перемоги в битві під Станілесті, Кантемир знайшов прихисток в Росії. Йому було надано титул князя Петром І та Карлом VI. Одержав у володіння землі в Харківській області.

Діти Димитрія Кантемира також відіграли важливу роль в історії Російської імперії.

Культурна та наукова діяльність[ред. | ред. код]

Кантемир знав одинадцять мов. Написав низку історичних та філософських праць. Найголовніша історична праця присвячена Османській імперії, яка була перекладена на німецьку та французьку та залишалася класичною до середини XIX століття. Був обраний членом Берлінської академії наук.

Працював також як композитор та теоретик османської музики. Склав географічний та соціально-економічний опис Молдови.

Вшанування[ред. | ред. код]

  • Зображений на придністровській купюрі 2000 року;
  • Ім'ям Димитрія Кантемира названо Християнський університет в Румунії;
  • В СРСР в 1973 році була випущена поштова марка до 300-річчя від дня народження Д. Кантемира.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в M. G. Cantemir // 1911 Encyclopædia Britannica — 11 — NYC: 1911. — Vol. 5. — P. 209.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Сорока И. А. Кантемир // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1966. — Т. 3. — С. 373–374.
  4. http://www.ghika.net/Familles/Cantemir/Cantemir_01.pdf
  5. http://genealogy.euweb.cz/balkan/cantemir.html
  6. Кантемир, Константин Федорович // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.
  7. Р. Сементковский Кантемир, Антиох Дмитриевич // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 314–317.
  8. В. Р—в Кантемир, Дмитрий Константинович // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Димитрій Кантемір