Альфонс Лучни

Альфонс Лучни
нім. Alfons Luczny
Народився	4 червня 1894(1894-06-04) Кетш, Глубчицький повіт, Республіка Польща
Помер	12 серпня 1985(1985-08-12) (91 рік) Айнбек, Нортгайм, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий німецький хрест Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе

Альфонс Лучни (нім. Alfons Luczny; 4 червня 1894, Качер — 12 серпня 1985, Айнбек) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант люфтваффе (1 лютого 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

16 вересня 1913 року вступив в 21-й польовий артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, командир батареї, ад'ютант батальйону, полку. 30 листопада 1920 року вступив в поліцію, з липня 1923 року служив в поліції порядку в Оппельні. 1 червня 1935 року переведений в люфтваффе і 1 жовтня призначений командиром батареї 1-го зенітного полку. З 1 жовтня 1936 року — командир 1-го дивізіону 1-го зенітного полку, з 1 липня 1938 року — командир 13-го, з 30 жовтня 1939 року — 33-го, з 10 травня 1940 року — 3-го, с 11 червня 1940 року — 6-го зенітного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 29 липня 1940 року — командир 1-ї прожекторної дивізії. 1 лютого 1942 року призначений генералом люфтваффе на островах Ла-Маншу і командиром 11-ї зенітної бригади, відповідав за протиповітряну оборону в цьому регіоні. З 1 жовтня 1943 року — командир 2-ї зенітної дивізії. Учасник боїв в Нормандії. 15 листопада 1944 року зарахований в резерв ОКЛ, а 30 грудня призначений начальником штабу перевезень при начальнику автотранспорту вермахту. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами, в липні звільнений. 26 грудня 1945 hjreку заарештований в Лейпцигу співробітниками СМЕРШ і вивезений в СРСР. 31 травня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Ленінградського округу засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (22 листопада 1914)
  • 1-го класу (4 вересня 1916)
• Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) (18 червня 1918)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (2 жовтня 1918)
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня (27 січня 1920) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
  • 1-го класу (25 років; 17 вересня 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (7 липня 1940)
  • 1-го класу (19 липня 1940)
• Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
• Відзначений у Вермахтберіхт (10 лютого 1944)
• Німецький хрест в золоті (29 березня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (9 червня 1944)

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 1991.