Гридь
Гридь (вживалося як збірне, однина — гри́день, гридь) — назва князівської дружини війська руської держави. Це слово має скандинавське походження: його порівнюють з дав.-ісл. grið («служба у когось, право на притулок»)[1]. Російський історик XIX століття С. О. Гедеонов вважав, що гридь походить від «гридниця», пов'язаним, на його думку, з дієсловом «гріти»[2].
Гридями (гриднями) звичайно називали молодших воїнів на відміну від старших (бояр). Гриді несли військову службу і брали участь в управлінні князівським господарством. Окреме приміщення для зборів гриді в князівських хоромах називалося гридницею або гриднею.
У Стародавній Русі слова гридя, гридня, гридень означали князівського дружинника молодшої дружини. Гридь, гридьба, гриді — князівська молодша дружина. Термін як позначення всіх дружинників відомий лише за новгородськими джерелами й вживався лише в Новгороді. Невідомий у південній Русі, де замість нього вживався термін «бояри» для позначення старшої дружини.
Зі словом гридь пов'язані прізвища: Гридасов, Гридин, Гридін, Гриднєв, Гриднін, Гридунов. Цікаво, що ті самі слова Гридя, Гридін, Гридень, що ніяк не пов'язані з хрещальним іменем, використовувалися як зменшувальні від «Григорій»: приміром, Гриднєв Мєшай, дворецький казанського архієпископа, жив у 1565 році.
Див. також
Примітки
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Отрывки из исследований о Варяжском вопросе. Статья С. Гедеонова с замечаниями А. Куника. //Записки Императорской Академии Наук. Том второй. СПб 1862 стр. 129—239 (рос.)
Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
Посилання
- Гридь // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
