Файнберг Віктор Ісаакович
| Файнберг Віктор Ісаакович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Віктор Ісаакович Файнберг рос. Виктор Исаакович Файнберг англ. Viktor Isaakovich Fainberg |
| Народився | 26 листопада 1931[2] Харків, Українська СРР, СРСР[2] |
| Помер | 2 січня 2023[1][2] (91 рік) Жіан[2] |
| Країна |  СРСР.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | дисидент, правозахисник, політичний активіст, політичний в'язень |
| Галузь | права людини[3], Чехословацький антикомуністичний опір[3], політична діяльність[3] і активізм[3] |
| Alma mater | філологічний факультет СПбДУ |
| Знання мов | французька і російська |
| Нагороди |  |
Віктор Ісаакович Файнберг (* 26 листопада 1931, Харків, Українська СРР) — філолог, видатний діяч дисидентського руху в СРСР, учасник демонстрації 25 серпня 1968 на Красній площі у Москві, борець проти каральної психіатрії.
Життєпис
В період антисемітської кампанії 1948—1952 років в СРСР піддавався переслідуванням, які переходили у бійки, через що був направлений до психіатра, що згодом відіграло негативну роль.
В 1957 за антисемітську образу вступив в бійку з міліціонером, за що був засуджений до 1 року виправних робіт.
В 1968 закінчив англійське відділення філологічного факультету Ленінградського університету, на «відмінно» захистив дипломну роботу по Селінджеру, влітку 1968 працював екскурсоводом в палаці-музеї в Павловську.
Взяв участь в демонстрацiї 25 серпня 1968 року на Червоній площі у Москві з протестом проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини. Був заарештований під час демонстрації і звинувачений за статтями 190.1 («Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний лад») і 190.3 КК РРФСР («Організація або активна участь в групових діях, що порушують порядок»).
Після арешту у КДБ СРСР виникла складність: Файнбергу під час затримання вибили передні зуби, і демонстрація його в суді була визнана небажаною. Вихід був знайдений у направленні на психіатричну експертизу в інститут ім. Сербського, визнання неосудним і примусовому лікуванню.
У лікарні разом з Володимиром Борисовим оголосив голодування на знак протесту і був підданий примусовому годуванню. Незважаючи на соматичні протипоказання (базедова хвороба), до Файнбергу була застосована аміназинотерапія. Інформація про голодування потрапила на Захід і керівництву лікарні, щоб зам'яти скандал, довелося піти на поступки Файнбергу і Борисову: скасувати ін'єкції і пом'якшити умови утримання.
В лікарні допомогу Файнбергу надавала лікар-психіатр Марина Вайханська, вона також передавала інформацію дисидентам, які перебувають на волі. Це стало підставою для її звільнення. В 1974 вони одружилися і емігрували з СРСР. Сім'я проживає у Франції .
В еміграції став ініціатором створення «САРА» — Campaign Against Psychiatric Abuses for Political Purposes для боротьби з каральною психіатрією в СРСР.
Інше
Виступав на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].
Примітки
- ↑ а б https://philologist.livejournal.com/12461638.html
- ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Колишній радянський дисидент закликає президента Чехії допомогти звільнити Сенцова // Радіо Свобода, 02.07.2018
Посилання
- ВИКТОР ФАЙНБЕРГ: ОДНА ЖИЗНЬ И ПОКУШЕНИЕ В ПАРИЖЕ (рос.)
- Н. Горбаневська. О Викторе Файнберге (рос.)