Леся Богуславець
| Леся Богуславець | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
23 червня 1931 (92 роки) Зіньків, Полтавська область |
| Діяльність | письменниця |
Леся Богуславець (23 червня 1931, Зіньків, Полтавська область) — псевдонім української письменниці Олескандри Ткач, доньки письменника та видавця Дмитра Нитченка та мати перекладача та видавця Юрія Ткача.
Біографія
Олександра Ткач народилася в 1931 році в м. Зіньків Полтавської області, навчання розпочала в Харкові. З родиною в 1943 році емігрувала до Німеччини, закінчила українську гімназію в Еттлінгені. У 1949 р. переїхала до Австралії, поселилася в Мельбурні, працювала у шпиталі, потім на фабриці. З 1978 році працює в українському відділі австралійського державного радіо SBS в Мельбурні, з 1989 р. очолює українську програму радіостанції SBS у Мельбурні. З 1996 році член Спілки письменників України[1], член літературно-мистецького клубу ім. В. Симоненка в Австралії. Лауреат літературної премії «Тріумф» (2001).
Творчість
Автор гуморесок «Який Сава, така й слава»[2] (1979), репортажів «На прощу до рідної землі» (1984, 2005), «Від Находки до Чернівців» (1988), «За рідним краєм і в раю скучно» (1998), «Судженого й конем не об'їдеш» (2016), збірок оповідань «Моя австралійська кума» (1991), «Чужина, чужина» (2009), а також друкувалася у журналах «Нові Дні» (Канада), «Березіль», «Дзвін» (Україна), газеті «Вільна Думка» та альманаху «Новий обрій» (Австралія).
Окремі видання
- Богуславець Л. Який Сава така й слава. — Мельборн, 1979. — 88 с.
- Богуславець Л. На прощу до рідної землі. — Мельбурн, 1984. — 137 с.
- Богуславець Л. На прощу до рідної землі. Десять подорожей в Україну та інші країни. — Київ: Ярославів Вал, 2005. — 396 с.
- Богуславець Л. Від Находки до Чернівців. Враження з подорожі. — Мельборн: В-во «Байда», 1988. — 190 с.
- Богуславець Л. Моя австралійська кума: оповідання. — Дніпропетровськ: Січ, 1991. — 193 с.
- Богуславець Л. За рідним краєм і в раю не скучно. — К.: Дніпро, 1998. — 248 с.
- Ткач Л. Чужина, чужина. Оповідання. — К.: Ярославів Вал, 2009. — 208 с.
- Богуславець Л. Судженого й конем не об'їдеш: подорожні, нариси та мемуарні портрети. — К. : Ярославів Вал, 2016. — 280 с.
Публікації в періодиці
- Богуславець Л. «Подорож до Італії (або подорож у юність)» // Новий обрій. Альманах. — Мельбурн, 1999. — Ч. 11. — С. 83-92.
Примітки
- ↑ Олександра Ткач, на сайті Спілки письменників України
- ↑ Деякі з них були також видані фірмою «Байда» у вигляді аудіокасети (аудіокниги) «Наше ґетто» у виконанні авторки
Література
- Антипович (Дениско) Г. Леся Богуславець: «Я вдячна Всевишньому за все…» // Зоря Полтавщини. — 2021. — 15 червня. — С. 8-9; // Український дім. — 2021. — Число 4. — С. 1-3; // Зіньківська громада. — 2021. — 25 червня — С. 5 (початок); — 2 липня. — С. 5 (закінчення).
- Бикова О. «Я туристкою проїхала по рідній землі»: Україна у репортажах Лесі Богуславець // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. — 2016. — Випуск 41. — С. 5–12
- Віценя Л. «Коли забудеш Батьківщину, у серці в тебе буде пустка…» // Зоря Полтавщини. — 2018. — 19 жовтня. — С. 13.
- Кошова В. На прощу до рідної землі // Вечірня Полтава. — 2021. — 30 червня. — С. 6.
- Ротач П. П. Богуславець Леся // Енциклопедія сучасної України. — Т. 3: Біо-Бя. — Київ, 2004. — С. 153.
- Логвиненко О. Без рідного краю і рай не рай, вважає героїня нової книжки Лесі Богуславець // Літературна Україна. — 1999. — 25 лютого.
- Ротач П. Розвіяні по чужині. Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. — Полтава: Верстка, 1998. — С. 23.
- Слабошпицький М. Нитченкові доньки (Леся Ткач і Галина Кошарська) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — Київ: Ярославів Вал, 2004. — С. 300—308.
- Слабошпицький М. Те, що завжди з нею. Леся Богуславець та її книги // Українська літературна газета. — 2020. — 4 грудня.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, бібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
