Декриміналізація
Декриміналізація — це скасування раніше діючої кримінально-правової заборони, якою поведінка певного виду визнавалася як злочин; переведення діянь із категорії злочинних у категорію не злочинів.
Сутність терміну
Декриміналізація фактично полягає у вилученні соціально неприйнятного діяння (дії або бездіяльності) з чинного кримінального законодавства. Практична реалізація декриміналізації допомагає підтримувати кримінальне законодавство в «актуальному» стані, швидко реагувати на зміни у суспільстві та державі, особливо в економічній та соціальній сферах.
Основні фактори
Виділяють окремі фактори декриміналізації діянь, зокрема:
- незначна суспільна небезпека діяння;
- невисокий ступінь його морального осуду населенням;
- рідкісне застосування певних кримінально-правових норм на практиці;
- наявність інших нормативно-правових актів, за допомогою яких можна успішно боротися з відповідним видом суспільно-небезпечної поведінки.
Позитивні наслідки
Уникнення зайвого застосування найсуворішого виду юридичної відповідальності у випадках, коли з урахуванням характеру діяння і особи злочинця, позитивні результати можуть бути досягнуті застосуванням менш жорстких санкцій.
Також, важливий аспект декриміналізації полягає у тому, що вона проводиться з метою фінансової та процесуальної економії судівської діяльності, тобто дозволяє обійтися без тривалого кримінального судочинства, на яке витрачається значна частина коштів, засобів, часу тощо. Виключення з кримінального закону окремих складів злочинів дозволяє «розвантажити» діяльність слідчих та оперативних підрозділів, та правоохоронних органів в цілому.
Див. також
Джерела
- Декриміналізація як вид скасування кримінальної відповідальності // В книзі: Пономаренко Ю. А. Чинність і дія кримінального закону в часі: монографія. — К.: Атіка, 2005. — 288 с.
- Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр./ ред. В. І. Борисов та ін.- Харків: Право, 2015, випуск № 29.
- Douglas Husak. Overcriminalization
- Victor Tadros. The Architecture of Criminalization // Criminal Justice Ethics, 28:1, 74-88, DOI: 10.1080/07311290902831433