Склад злочину

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Склад зло́чину — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин[1]. Кожний склад злочину обов'язково складається з наступних елементів:[1]

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.

Типи ознак злочину[ред. | ред. код]

Всі ознаки складу злочину поділяють на дві великі групи:

  • обов'язкові — необхідні ознаки складу злочину, притаманні всім без винятку злочинам:
    • суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом (об'єкт злочину);
    • суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);
    • ознаки загального суб'єкта злочину (фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність);
    • вина (умисел або необережність);
  • факультативні (необов'язкові) — ознаки, властиві не всім, а тільки деяким складам злочинів:
    • предмет злочину та потерпілий від злочину;
    • злочинні наслідки, причиновий зв'язок між діянням і наслідками, що настали, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину;
    • ознаки спеціального суб'єкта (службове становище, фах, родинні зв'язки тощо);
    • мотив, мета або емоційний стан.

Якщо факультативні ознаки безпосередньо вказані у кримінальному законі чи випливають з його змісту, вони є обов'язковими для цього складу злочину та мають бути встановленні та доведеними.

Функції складу злочину[ред. | ред. код]

Визначений склад злочину виконує низку важливих функцій:

  • Фундаментальну — полягає в тому, що склад злочину є єдиною, законною, достатньою та необхідною підставою кримінальної відповідальності. Єдиною підставою тому, що інших підстав не існує. Законною підставою, тому що його ознаки наведені тільки в законі й ніде більше. Достатньою тому, що встановлення складу злочину є тим необхідним мінімумом і максимумом, який вимагається для притягнення до кримінальної відповідальності. Необхідною підставою, тому що склад злочину є необхідною умовою кримінальної відповідальності.
  • Процесуальну — виключно склад злочину визначає межі кримінального розслідування, оскільки головним завданням будь-якого розслідування є встановлення та доказування того, що в діях винного наявний склад конкретного злочину.
  • Розмежувальну — за допомогою складу злочину розмежовується злочинна поведінка від не злочинної, один склад злочину - від іншого.
  • Гарантійну — точне встановлення складу злочину є гарантією дотримання законності та прав і свобод людини та громадянина.

Матеріальний та формальний склад злочину[ред. | ред. код]

Поширеним є поділення злочинів за конструкцією на злочини з матеріальним та злочини з формальним складом[1].

Матеріальний склад злочину — склад злочину, об'єктивна сторона якого передбачає настання суспільно небезпечних наслідків як її обов'язкову ознаку. Наприклад, крадіжка, грабіж.

Формальний склад злочину — склад злочину, для наявності об'єктивної сторони якого необов'язкове настання суспільно небезпечних наслідків для кваліфікації злочину. Наприклад, одержання неправомірної вигоди, шпигунство, вимагання.

  • Іноді в літературі поряд з матеріальним і формальним складом виділяється так званий усічений склад злочину. Злочином з усіченим складом називається злочин, в якому момент закінчення пов'язується з учиненням діяння, яке за своїм змістом є попередньою злочинною діяльністю (готування або замах). Наприклад, бандитизм (готування) або розбій (замах). Виділення усіченого складу, а так само належність до нього складів окремих злочинів є дискусійним, але в будь-якому випадку усічений склад, якщо виділяється, визнається різновидом формального[2][3]

Поняття і значення складу злочину[ред. | ред. код]

Cклад злочину - це історично сформоване поняття, сформульоване для позначення суми ознак, що вказують на те, що вчинене діяння є злочинним і караним.За часів свого виникнення, це поняття мало виключно прикладний (процесуальний) характер. Воно означало наявність об'єктивних ознак протиправного діяння на місці злочину, сукупність речових доказів злочину та було підставою для початку розшуку винного у скоєному. Розвиток кримінально-правової доктрини привела вчених до думки про те, що склад злочину - це конструкція, системоутворюючі елементи і ознаки злочину.

Відповідно до сучасних вітчизняних законодавчих умов, є доцільним визначити склад злочину, як сукупність об'єктивних і суб'єктивних елементів і ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин.

Значення складу злочину полягає  в тому, що він необхідний для обґрунтованої кваліфікації діяння як злочину і притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Склад злочину містить мінімум ознак, необхідних і достатніх для віднесення суспільно небезпечного діяння до числа злочинів, тому з'являється можливість встановлення більш точної відповідності між досконалим діянням і описується в статті Особливої частини КК злочином.

Склад злочину являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: два об'єктивних (об'єкт, об'єктивну сторону) і два суб'єктивних (суб'єкт, суб'єктивну сторону). Кожен елемент включає певний набір ознак: обов'язкових і факультативних для кваліфікації діяння як злочину.

Об'єкт - це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, інтереси, невіддільні від людини блага, цінності, які страждають або можуть постраждати в результаті вчинення суспільно небезпечного діяння (

Обов'язкові ознаки об'єкта: володіння цінністю для суспільства і людини.

Наприклад, об’єктом при вбивстві є життя особи, при викраденні майна – власність, при хуліганстві – громадський порядок.

Суб'єкт - це фізична осудна особа, яка досягла до моменту вчинення суспільно небезпечного діяння, визначеного кримінальним законом віку і винна в його вчиненні.

Обов'язкові ознаки суб'єкта:

  • Приналежність до числа фізичних осіб (громадянин України, особа без громадянства, іноземець).
  • Осудність (це психічний стан особи, що полягає в її здатності за станом психічного здоров’я усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними).
  • Досягнення визначеного законом віку для притягнення до кримінальної відповідальності (загальний вік з 16 років; зменшений – з 14 років; підвищений – з 18 років).


Згідно ст. 8 КК діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, є єдиною юридичною підставою кримінальної відповідальності. Відсутність в діянні складу злочину є підставою для відмови в порушенні та припиненні кримінальної справи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Александров Ю.В. Кримінальне право України: Загальна частина. — Київ : МАУП, 2004. — P. 59—62. — ISBN 966-608-402-3.
  2. Берзін П.С. Проблеми кваліфікації закінчених злочинів у сфері господарської діяльності // Адвокат. — 2012. — № 12. — С. 9—14.
  3. НАВС. Курс лекцій. Кримінальне право: Загальча частина. Склад злочину. Архів оригіналу за 18 квітень 2017. Процитовано 5 лютого 2017. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]