Склад злочину
| Кримінальне право |
|---|
| Склад |
| Межі кримінальної відповідальності |
| Ступені тяжкості |
| Незакінчені злочини[en] |
|
|
| Злочини проти особи[en] |
|
|
| Злочини проти статевої свободи та моралі |
|
|
| Злочини проти власності |
|
|
| Злочини проти правосуддя |
|
|
| Злочини проти громадського порядку та держави |
|
|
| Злочини проти тварин |
|
|
| Обставини, що виключають протиправність[en] |
|
| Портали |
Склад кримінального правопорушення — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення. Кожний склад кримінального правопорушення обов'язково складається з наступних елементів:[1]
- Об'єкт кримінального правопорушення, має ознаки:
- суспільні відносини (власне об'єкт кримінального правопорушення);
- предмет кримінального правопорушення;
- потерпілий від кримінального правопорушення.
- Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, має ознаки:
- суспільно небезпечне діяння;
- злочинні наслідки;
- причиновий зв'язок між діянням і наслідками, що настали;
- місце;
- час;
- спосіб;
- обстановка;
- знаряддя;
- засоби вчинення кримінального правопорушення.
- Суб'єкт кримінального правопорушення, має ознаки:
- фізична особа;
- осудність;
- вік кримінальної відповідальності;
- ознаки спеціального суб'єкта.
- Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, має ознаки:
- вина;
- мотив;
- мета;
- емоційний стан.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає кримінальну відповідальність особи.
Всі ознаки складу кримінального правопорушення поділяють на дві великі групи:
- обов'язкові — необхідні ознаки складу кримінального правопорушення, притаманні всім без винятку кримінальним правопорушенням:
- суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом (об'єкт кримінального правопорушення);
- суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);
- ознаки загального суб'єкта кримінального правопорушення (фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність);
- вина (умисел або необережність);
- факультативні (необов'язкові) — ознаки, властиві не всім, а тільки деяким складам кримінальних правопорушень:
- предмет кримінального правопорушення та потерпілий від кримінального правопорушення;
- злочинні наслідки, причиновий зв'язок між діянням і наслідками, що настали, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення;
- ознаки спеціального суб'єкта (службове становище, фах, родинні зв'язки тощо);
- мотив, мета або емоційний стан.
Якщо факультативні ознаки безпосередньо вказані у кримінальному законі чи випливають з його змісту, вони є обов'язковими для цього складу кримінального правопорушення та мають бути встановленні та доведеними.
Визначений склад кримінального правопорушення виконує низку важливих функцій:
- Фундаментальну — полягає в тому, що склад кримінального правопорушення є єдиною, законною, достатньою та необхідною підставою кримінальної відповідальності. Єдиною підставою тому, що інших підстав не існує. Законною підставою, тому що його ознаки наведені тільки в законі й ніде більше. Достатньою тому, що встановлення складу кримінального правопорушення є тим необхідним мінімумом і максимумом, який вимагається для притягнення до кримінальної відповідальності. Необхідною підставою, тому що склад кримінального правопорушення є необхідною умовою кримінальної відповідальності.
- Процесуальну — виключно склад кримінального правопорушення визначає межі кримінального розслідування, оскільки головним завданням будь-якого розслідування є встановлення та доказування того, що в діях винного наявний склад конкретного кримінального правопорушення.
- Розмежувальну — за допомогою складу кримінального правопорушення розмежовується протиправна поведінка від не протиправної (з погляду Кримінального кодексу України), один склад кримінального правопорушення - від іншого.
- Гарантійну — точне встановлення складу кримінального правопорушення є гарантією дотримання законності та прав і свобод людини та громадянина.
Поширеним є поділення кримінальних правопорушень за конструкцією на кримінальні правопорушення з матеріальним та кримінальні правопорушення з формальним складом[1].
Матеріальний склад кримінального правопорушення — склад кримінального правопорушення, об'єктивна сторона якого передбачає настання суспільно небезпечних наслідків як її обов'язкову ознаку. Наприклад, крадіжка (стаття 185 ККУ), грабіж (стаття 186 ККУ).
Формальний склад кримінального правопорушення — склад кримінального правопорушення, для наявності об'єктивної сторони якого необов'язкове настання суспільно небезпечних наслідків для кваліфікації кримінального правопорушення. Наприклад, одержання неправомірної вигоди , шпигунство (стаття 114 ККУ), вимагання (стаття 189 ККУ).
- Іноді в літературі поряд з матеріальним і формальним складом виділяється так званий усічений склад кримінального правопорушення. Кримінальним правопорушенням з усіченим складом називається кримінальне правопорушення, в якому момент закінчення пов'язується з учиненням діяння, яке за своїм змістом є попередньою протиправною діяльністю (готування або замах). Наприклад, бандитизм (готування) або розбій (замах). Виділення усіченого складу, а так само належність до нього складів окремих кримінальних правопорушень є дискусійним, але в будь-якому випадку усічений склад, якщо виділяється, визнається різновидом формального[2][3]
Склад кримінального правопорушення — історично сформоване поняття, яке позначає сукупність ознак, що вказують на протиправність і караність вчиненого діяння.
За часів свого виникнення це поняття мало виключно прикладний (процесуальний) характер. Воно означало наявність об'єктивних ознак протиправного діяння на місці злочину, сукупність речових доказів і слугувало підставою для початку розшуку винного.
Розвиток кримінально-правової доктрини сформував розуміння складу кримінального правопорушення як юридичної конструкції, що охоплює його системоутворювальні елементи та ознаки.
У сучасних вітчизняних умовах склад кримінального правопорушення доцільно визначати як сукупність об'єктивних і суб'єктивних елементів та ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.
Значення складу кримінального правопорушення полягає в тому, що він необхідний для обґрунтованої кваліфікації діяння та притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.
Склад кримінального правопорушення містить мінімум ознак, необхідних і достатніх для віднесення суспільно небезпечного діяння до кримінальних правопорушень. Завдяки цьому є можливість встановити точну відповідність між самим діянням і його характеристикою у відповідній статті Особливої частини КК України.
Склад кримінального правопорушення є абстрактною теоретичною конструкцією і містить чотири елементи: два об'єктивні (об'єкт, об'єктивна сторона) і два суб'єктивні (суб'єкт, суб'єктивна сторона). Кожен елемент охоплює певний набір ознак — обов'язкових та факультативних для кваліфікації діяння.
Об'єкт — охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, інтереси, невіддільні від людини блага та цінності, яким завдається шкода або які перебувають під загрозою заподіяння шкоди внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння. Обов'язкова ознака об'єкта: володіння цінністю для суспільства й людини.
Суб'єкт — фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого настає кримінальна відповідальність. Обов'язкові ознаки суб'єкта: належність до фізичних осіб (громадянин України, особа без громадянства, іноземець) та осудність (психічний стан особи, що полягає в її здатності за станом психічного здоров’я усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними), досягнення визначеного законом віку для притягнення до кримінальної відповідальності (загальний вік — із 16 років; знижений — із 14 років; спеціальний/підвищений).
Згідно зі статтею 2 КК України діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, є єдиною підставою кримінальної відповідальності. Відсутність у діянні складу кримінального правопорушення є підставою для закриття кримінального провадження (або відмови у його початку).
- 1 2 Александров Ю.В. Кримінальне право України: Загальна частина. — Київ : МАУП, 2004. — P. 59—62. — ISBN 966-608-402-3.
- ↑ Берзін П.С. Проблеми кваліфікації закінчених злочинів у сфері господарської діяльності // Адвокат. — 2012. — № 12. — С. 9—14.
- ↑ НАВС. Курс лекцій. Кримінальне право: Загальча частина. Склад злочину. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 5 лютого 2017. [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Матеріальний склад злочину // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 504. — ISBN 978-966-937-261-1.
- Склад злочину // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 879. — ISBN 978-966-937-261-1.
- Формальний склад злочину // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 1008. — ISBN 978-966-937-261-1.
- Склад злочину // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Склад злочину // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Спосіб вчинення злочину // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
| Це незавершена стаття про злочинність. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |