Перейти до вмісту

Склад злочину

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Склад кримінального правопорушення — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення. Кожний склад кримінального правопорушення обов'язково складається з наступних елементів:[1]

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає кримінальну відповідальність особи.

Типи ознак кримінального правопорушення

[ред. | ред. код]

Всі ознаки складу кримінального правопорушення поділяють на дві великі групи:

  • обов'язкові — необхідні ознаки складу кримінального правопорушення, притаманні всім без винятку кримінальним правопорушенням:
    • суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом (об'єкт кримінального правопорушення);
    • суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);
    • ознаки загального суб'єкта кримінального правопорушення (фізична особа, осудність, вік, з якого настає кримінальна відповідальність);
    • вина (умисел або необережність);
  • факультативні (необов'язкові) — ознаки, властиві не всім, а тільки деяким складам кримінальних правопорушень:
    • предмет кримінального правопорушення та потерпілий від кримінального правопорушення;
    • злочинні наслідки, причиновий зв'язок між діянням і наслідками, що настали, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення;
    • ознаки спеціального суб'єкта (службове становище, фах, родинні зв'язки тощо);
    • мотив, мета або емоційний стан.

Якщо факультативні ознаки безпосередньо вказані у кримінальному законі чи випливають з його змісту, вони є обов'язковими для цього складу кримінального правопорушення та мають бути встановленні та доведеними.

Функції складу кримінального правопорушення

[ред. | ред. код]

Визначений склад кримінального правопорушення виконує низку важливих функцій:

  • Фундаментальну — полягає в тому, що склад кримінального правопорушення є єдиною, законною, достатньою та необхідною підставою кримінальної відповідальності. Єдиною підставою тому, що інших підстав не існує. Законною підставою, тому що його ознаки наведені тільки в законі й ніде більше. Достатньою тому, що встановлення складу кримінального правопорушення є тим необхідним мінімумом і максимумом, який вимагається для притягнення до кримінальної відповідальності. Необхідною підставою, тому що склад кримінального правопорушення є необхідною умовою кримінальної відповідальності.
  • Процесуальну — виключно склад кримінального правопорушення визначає межі кримінального розслідування, оскільки головним завданням будь-якого розслідування є встановлення та доказування того, що в діях винного наявний склад конкретного кримінального правопорушення.
  • Розмежувальну — за допомогою складу кримінального правопорушення розмежовується протиправна поведінка від не протиправної (з погляду Кримінального кодексу України), один склад кримінального правопорушення - від іншого.
  • Гарантійну — точне встановлення складу кримінального правопорушення є гарантією дотримання законності та прав і свобод людини та громадянина.

Матеріальний та формальний склад кримінального правопорушення

[ред. | ред. код]

Поширеним є поділення кримінальних правопорушень за конструкцією на кримінальні правопорушення з матеріальним та кримінальні правопорушення з формальним складом[1].

Матеріальний склад кримінального правопорушення — склад кримінального правопорушення, об'єктивна сторона якого передбачає настання суспільно небезпечних наслідків як її обов'язкову ознаку. Наприклад, крадіжка (стаття 185 ККУ), грабіж (стаття 186 ККУ).

Формальний склад кримінального правопорушення — склад кримінального правопорушення, для наявності об'єктивної сторони якого необов'язкове настання суспільно небезпечних наслідків для кваліфікації кримінального правопорушення. Наприклад, одержання неправомірної вигоди , шпигунство (стаття 114 ККУ), вимагання (стаття 189 ККУ).

  • Іноді в літературі поряд з матеріальним і формальним складом виділяється так званий усічений склад кримінального правопорушення. Кримінальним правопорушенням з усіченим складом називається кримінальне правопорушення, в якому момент закінчення пов'язується з учиненням діяння, яке за своїм змістом є попередньою протиправною діяльністю (готування або замах). Наприклад, бандитизм (готування) або розбій (замах). Виділення усіченого складу, а так само належність до нього складів окремих кримінальних правопорушень є дискусійним, але в будь-якому випадку усічений склад, якщо виділяється, визнається різновидом формального[2][3]

Поняття і значення складу кримінального правопорушення

[ред. | ред. код]

Склад кримінального правопорушення — історично сформоване поняття, яке позначає сукупність ознак, що вказують на протиправність і караність вчиненого діяння.

За часів свого виникнення це поняття мало виключно прикладний (процесуальний) характер. Воно означало наявність об'єктивних ознак протиправного діяння на місці злочину, сукупність речових доказів і слугувало підставою для початку розшуку винного.

Розвиток кримінально-правової доктрини сформував розуміння складу кримінального правопорушення як юридичної конструкції, що охоплює його системоутворювальні елементи та ознаки.

У сучасних вітчизняних умовах склад кримінального правопорушення доцільно визначати як сукупність об'єктивних і суб'єктивних елементів та ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Значення складу кримінального правопорушення полягає в тому, що він необхідний для обґрунтованої кваліфікації діяння та притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Склад кримінального правопорушення містить мінімум ознак, необхідних і достатніх для віднесення суспільно небезпечного діяння до кримінальних правопорушень. Завдяки цьому є можливість встановити точну відповідність між самим діянням і його характеристикою у відповідній статті Особливої частини КК України.

Склад кримінального правопорушення є абстрактною теоретичною конструкцією і містить чотири елементи: два об'єктивні (об'єкт, об'єктивна сторона) і два суб'єктивні (суб'єкт, суб'єктивна сторона). Кожен елемент охоплює певний набір ознак — обов'язкових та факультативних для кваліфікації діяння.

Об'єкт — охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, інтереси, невіддільні від людини блага та цінності, яким завдається шкода або які перебувають під загрозою заподіяння шкоди внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння. Обов'язкова ознака об'єкта: володіння цінністю для суспільства й людини.

Суб'єкт — фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого настає кримінальна відповідальність. Обов'язкові ознаки суб'єкта: належність до фізичних осіб (громадянин України, особа без громадянства, іноземець) та осудність (психічний стан особи, що полягає в її здатності за станом психічного здоров’я усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними), досягнення визначеного законом віку для притягнення до кримінальної відповідальності (загальний вік — із 16 років; знижений — із 14 років; спеціальний/підвищений).

Згідно зі статтею 2 КК України діяння, яке містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, є єдиною підставою кримінальної відповідальності. Відсутність у діянні складу кримінального правопорушення є підставою для закриття кримінального провадження (або відмови у його початку).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Александров Ю.В. Кримінальне право України: Загальна частина. — Київ : МАУП, 2004. — P. 59—62. — ISBN 966-608-402-3.
  2. ↑ Берзін П.С. Проблеми кваліфікації закінчених злочинів у сфері господарської діяльності // Адвокат. — 2012. — № 12. — С. 9—14.
  3. ↑ НАВС. Курс лекцій. Кримінальне право: Загальча частина. Склад злочину. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 5 лютого 2017. [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]