Закінчений злочин
Злочин признається закінченим, якщо у скоєному особою діянні містяться всі ознаки складу злочину, передбаченому кримінальним законом. При цьому значенні, має значення не фактична наявність в діянні ознаку злочину, скільки відповідність представлення суб'єкта про бажаний результат фактичної обставини справи: реалізація, задуманих ним, суспільно небезпечних діянь і наступ на всі суспільно небезпечні наслідки.
Даються і більш розгорнуті визначення закінченого злочину:
- Під закінченим злочином можна розуміти: дія, яка несе в собі всі елементи і ознаки конкретного складу злочину, в якому повністю реалізовано злочинний задум, за винятком відсічених злочинів, які по волі законодавця рахуються закінченими навіть у тому випадку, коли задум реалізований частково.
- Під закінченим злочином можна розуміти: злочин з матеріальним складом, рахується закінченим з моменту початку суспільно небезпечних наслідків. Злочин з формального складу, рахується закінченим з моменту діянь, пов'язаних з суспільно небезпечними наслідками (бездіяльності).
Момент зізнання злочину закінченим не завжди збігається з моментом, коли злочин стає здійсненим. Якщо, згідно з розповсюдженою в сучасному кримінальному праві позицією, часом здійснення злочину, використовують час здійснення суспільно небезпечної дії, незалежно від часу початку наслідків, то, наприклад вбивство, здійснене з використанням повільно діючої отрути, буде признано закінченим злочином з моменту смерті, але часом здійснення злочином буде час, коли звинувачений дав потерпілому цю отруту.
- Закінчений злочин [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Закінчений злочин // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 220. — ISBN 978-966-937-261-1.