Кнуд Лавард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кнуд Лавард
дан. Knud Lavard
Король Вендланду
Правління11291131
ПопередникСвентіполк
НаступникПрібислав I
Ніклот
Інші титулиярл Південної Ютландії (Шлезвігу)
Біографічні дані
Народження12 березня 1096(10960312)
Роскілле
Смерть7 січня 1131
Гаральстедський ліс
ПохованняЦерква Святого Бендта
ДружинаІнгеборга Київська
Діти1 син та 3 доньки
ДинастіяЕстрідсени
БатькоЕрік I
МатиБоеділ Турготсдотір
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Кнуд (т) Лавард (дан. Knud Lavard; нар. 12 березня 1096, Роскілле — пом. 7 січня 1131) — король Вендланду (Ободрицької держави) у 11291131 (як Канут II) та ярл Південної Ютландії (Зюндер'яланду) у 1115-1131 роках. Святий Данії.

Життєпис

Ярл

Походив з династії Естрідсенів. Син Еріка I, короля Данії, та Боеділи Турготсдотір. Народився в королівській резиденції Роскілле 1096 року. У 1103 році втратив батька. Втім з огляду на малий вік не міг повноцінно претендувати на трон. Тому на виборах короля 1104 року замість Кнуда було обрано його стрийко Нільса.

Виховувався в аристократичній родині Ґвіде. У 1115 році стає ярлом Зюндер'яланду (сучасний Шлезвіг). В обов'язки входило оборона кордонів Данії від нападів ободрицьких племен, зокрема вагрів та рарогів. Під час захисту своїх земель встановив гарні стосунки з Генріхом, князем ободритів (своїм двоюрідним братом). Кнуд Лавард допомагав останньому у походах проти князівства Рюген.

Разом з тим вступив у дружні стосунки з герцогами Священної Римської імперії. У 1128 році отримав титул герцога Гольштейна, ставши васалом імперії. Цим отримав підтримку для можливої боротьби за данський трон. Отримав підтримку з боку імператора Лотаря II.

Король

У 1129 році після загибелі Свентіполка, князя Ободрицької держави, якого вбито ймовірно за змовою з Кнудом Лавардом. Після цього останній домовився (напевне за гроші) з імператором щодо визнання себе королем (або князем) Вендланду (данська назва Ободрицької держави) на основі родинних зв'язників з ободрицькою династією Наконідів. Утім відразу стикнувся зі спротивом ободритів на чолі із Ніклотом та Прібиславом I.

Разом з тим основні зусилля вирішив спрямувати на здобуття влади з огляду на похилий вік короля Нільса. Останній, у свою чергу, разом з сином Магнусом вирішили попередити дії Лаварда. Вороги Кнуда влаштували тому пастку в Гаральдстедському лісі (неподалік від абатства Рінгстед), де було вбито. У результаті розпочалася тривала війна за трон між сином Кнуда та Нільсом з Магнусом.

У 1157 році, після сходження на трон сина Кнуда — Вальдемара — рештки Кнуда Лаварда було перенесено до нової каплиці в церкві Святого Бендта в Рінгстеді. У 1170 році папа римський канонізував Кнуда. Його день 7 січня.

Родина

Дружина — Інгеборга, донька Мстислава I, великого князя Київського.

Діти:

  • Христина (1118—д/н), дружина Магнуса IV, короля Норвегії
  • Маргарита (д/н)
  • Катерина (д/н), дружина Прібислава, герцога Мекленбурга
  • Вальдемар (1131—1182), король Данії у 1157—1182 роках

Джерела

  • Susanne Schurr: Knud Lavard. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 4, Bautz, Herzberg 1992, ISBN 3-88309-038-7, Sp. 183—186.
  • Attwater, Donald and Catherine Rachel John (1993) The Penguin Dictionary of Saints. 3rd edition. (New York: Penguin Books) ISBN 0-14-051312-4