Михайло Євнутович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:53, 3 листопада 2021, створена Augustus-ua (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Євнутович
Народивсяневідомо
Заславль
Помер12 серпня 1399
узбережжя Ворскли
·загибель у битві
ПідданствоВелике князівство Литовське
Національністьлитвин
Титулкнязь
Конфесіяправослав'я
РідЗаславські
БатькоЄвнут Гедимінович
У шлюбі здружина з Ольговичів
Діти3 сини

Михайло Євнутович (*д/н — 12 серпня 1399) — політичний та військовий діяч Великого князівства Литовського, 2-й князь Заславський.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Гедиміновичів. Син Євнута, 1-го князя заславського, колишнього великого князя Литовського. Близько 1366 року після смерті батька як молодший син успадкував родинний уділ Заславль в Мінському воєводстві. 1362 року брав участь у битві на Синіх водах, де разом з Патрикієм Наримунтович керував 6-тисячним загоном кіннотників, дії якого в значній мірі сприяли перемозі над татарами.

У громадянській війні 1381—1384 років Михайло Євнутович брав участь переважно на боці князя Ягайло, що дозволило його зберегти володінні та вплив в Мінському намісництві. 1386 року разом з Скиргайлом, Вітовтом, Федором Любартовичем супроводжував великого князя Ягайло до Кракова для укладання шлюбу з королевою Польщі Ядвігою. після весілля мав залишатися в Кракові разом з іншими литовськими князями в якості почесного заручника. Щоб повернутися до Литви вимушений був просити на це дозволу королеви та польського сейму.

Близько 1387 року повернувся до Заславля. Зберігав дружні стосунки з Ягайлом. Висловлюється думка, що міг був призначений Чернігівським або Новгород-Сіверським намісником, проте це достеменно не підтверджено. Багато зробив для розбудови та фактично відновлення Заславського князівства на Мінщини. Тому часто саме Михайло вважають першим Заславським князем. Втім у громадянській війні 1389—1392 років перейшов на бік Вітовта.

У 1390-х роках був прихильником великого князя Литовського, допомагаючи тому боротися проти бунтівних удільних князів та Тевтонського ордену. 1398 році був одним з підписантів литовсько-орденської угоди. У 1399 році на чолі потужного загону брав участь у битві на Ворсклі, де військо Вітовта зазнало нищівної поразки, а Михайло Євнутович загинув.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — (ім'я невідоме) з роду Ольговичів.

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Daniłowicz I. Skarbiec diplomatów... – Wilno, 1860. – Т. I. – S. 315, № 695
  • Грушевський М. С. Г91 Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. — С. 132, 456
  • Войтович Л. В. 4.6. Гедиміновичі. Євнутовичі. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. Т. 1. Мн. 2005.