Явнут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Явнут
Явнут
Явнут
Великий князь Литовський
1341 — 1345
Попередник: Гедимін
Наступник: Ольгерд
Князь іжеславський
1347 — після 1366
Наступник: Михайло Євнутович
 
Народження: 1304/1306[1]
Смерть: після 1366/ до 1386[1]
Громадянство: Велике князівство Литовське
Династія: Гедиміновичі
Батько: Гедимін
Мати: Євна
Діти: Семен, Михайло

Явнут (лит. Jaunutis; 1304/1306[1] — після 1366) — великий князь Литовський (13411345), князь іжеславський (1347—після 1366)[1]. Представник династії Гедиміновичів, родоначальник дому Явнутовичів. Наймолодший син литовського князя Гедиміна від першої дружини[1]. Мав від нього в уділ Вільно з містами Ошмяною, Вількомиром та Браславом. За батьківським заповітом отримав великокнязівський престол. Скинений за змовою молодших зведених братів — Ольгерда і Кейстута[1] (1345). Втік у Псков, потім перебував у Новгороді та Москві, де прийняв хрещення під іменем Івана (1346)[1]. Не бажаючи служити ворогам Литви, погодився на Іжеславське князівство. В угоді з польським королем Казиміром III виступає як старший попереду Кейстута (1352), але помітної політичної ролі не відігравав[1]. Також — Євнут, Євнутій.

Імена[ред. | ред. код]

  • Явнутіс (лит. Jaunutis, «наймолодший»[1]) — литовське язичницьке ім'я.
  • Явнут (бісл. Яўнут, пол. Jawnuta) — староукраїнський варіант литовського імені.
  • Євнутій (ст.укр. Єоунутий[2]) — руський варіант імені. Згадується у литовсько-польському договорі (1352)[2].
  • Євнут — скорочений варіант[1].
  • Євнут Гедимінович — по-батькові[1].
  • Іван — хрещене ім'я, прийняте в Москві 1346 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народження Явнута відносять до 1304—1306 років[3][1]. Ймовірно він був наймолодшим сином першої дружини Гедиміна, на що вказує його ім'я («Явнутіс» — «наймолодший»)[4][1].

Деякі історики бачать у вокняжінні Євнута доказ литовського звичаю передачі батьківського столу молодшому синові і вважають Євнута великим князем. Однак відсутність в історичних джерелах прямих вказівок на великокнязівський гідність Євнута дозволяє також припустити, що перший час після смерті Гедиміна Литовська держава розпалася на самостійні уділи. Великого князя зовсім не було; одним з князівств володів і Євнут, не користуючись ніякими правами над своїми братами і дядьком.

Литві доводилося тоді вести запеклу боротьбу з Лівонським орденом, яка вимагала напруження всіх сил, а Євнут не володів ні достатньої особистою хоробрістю, ні настільки сильним авторитетом над братами, щоб мати можливість з'єднати під своїм проводом всі сили Литви.

Тому брати вирішили проголосити великим князем Ольгерда і передати тому Вільну.

Взимку 1345 року Кейстут захопив Вільно зненацька; Євнут не чекав нападу і вдався до втечі. Він втік з Литви і сховався спершу в Пскові, Новгороді потім в Москві[1].

23 вересня 1346 року він охрестився у Москві під іменем Івана[1]. Ніякої серйозної допомоги великий князь Симеон Гордий, однак, йому не надав, і він вже через два роки повернувся на батьківщину.

За договором, укладеним між Кейстутом і Ольгердом, Євнута посадили князем у місті Заславль. Там він жив до самої смерті. Ю. Вольф вважав, що Євнут помер після 1366 року[5][1]. У 1386 році його вже не було в живих[1].

Євнут був протопластом відомої княжої династії Заславських, які княжили спочатку в Заславлі, а з кінця XV ст., також і у Мстиславському князівстві.

Сім'я[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Войтович 2000... 6. Євнут-Іван Гедимінович
  2. а б Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1., документ №1, після 1340.
  3. Tęgowski 1995:147—148.
  4. Wasilewski 1990:192.
  5. Wolff 1886:34.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

  • Tęgowski J. Chronologia urodzeń dzieci Giedymina // Genealogia-5. — 1995. — S. 145-148.
  • Wasilewski T. Synowie Giedymina W. ks. Litwy a następstwo tronu po nim // Annales Universi-tatis Marie Curie-Sklodowska. — Sectio F. Historia. — 45. — 1990. — S. 124-137.

Словники[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Явнут