Фрідріх Гохбаум

Фрідріх Гохбаум
нім. Friedrich Wilhelm Hermann Hochbaum
Народився	7 серпня 1894(1894-08-07) Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	28 січня 1955(1955-01-28) (60 років) табір військовополонених
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1913
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 2-го класу орден дому Саксен-Ернестіне За поранення (нагрудний знак) Сілезький Орел 2-го ступеня Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Фрідріх Вільгельм Герман Гохбаум (нім. Friedrich Wilhelm Hermann Hochbaum; 7 серпня 1894, Магдебург — 28 січня 1955) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 квітня 1935 року — ад'ютант 2-го армійського корпусу. Після початку Другої світової війни служив ад'ютантом в штабі заступника командира корпусу, який залишався в Німеччині і займався в основному питаннями поповнення. З 26 липня 1940 року — командир 253-го піхотного полку 34-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни, включаючи бої в районі Мінська, Смоленська, В'язьми, Москви і Юхнова. З 2 листопада 1942 року — командир своєї дивізії, якою командував у боях під Юхновом, Орлом, Полтавою, Черкасами і Уманню. З 24 червня 1944 року — командир 18-го гірського корпусу в Лапландії. Після виходу Фінляндії з війни почав відступ під тиском радянських військ у Північну Норвегію. В лютому 1945 року корпус перекинули в Західну Пруссію. 9 травня 1945 року здався радянським військам в районі Данцига. 21 квітня 1950 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. Помер в таборі, згідно офіційної версії — від раку гортані.

Звання

• Фанен-юнкер (24 травня 1913)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (18 жовтня 1913)
• Фенріх (27 січня 1914)
• Лейтенант (10 серпня 1914)
• Оберлейтенант (1 травня 1924)
• Гауптман (1 лютого 1929)
• Майор (1 червня 1935)
• Оберстлейтенант (23 січня 1938)
• Оберст (17 грудня 1940)
• Генерал-майор (18 грудня 1942)
• Генерал-лейтенант (10 липня 1943)
• Генерал піхоти (1 вересня 1944)

Нагрудний

• Залізний хрест
  • 2-го класу (10 жовтня 1914)
  • 1-го класу (5 серпня 1916)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Сілезький Орел 2-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (3 липня 1941)
  • 1-го класу (21 серпня 1941)
• Німецький хрест в золоті (25 квітня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (22 серпня 1943)
  • дубове листя (№486; 4 червня 1944)
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (14 лютого і 12 березня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 177