Чернобай Андрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:12, 19 листопада 2021, створена Князь Полтавський (обговорення | внесок) (Виправив велику кількість перенаправлень)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернобай Андрій Петрович
Народження 29 липня 1917(1917-07-29)
с. Андрієво-Зорине, (нині Березанський район, Миколаївська область
Смерть 21 березня 1988(1988-03-21) (70 років)
м. Ленінград, СРСР
Поховання Північний цвинтар
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 1938–1947
Партія КПРС
Звання  Майор авіації
Формування 274-а винищувальна авіаційна дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня

Черноба́й Андрі́й Петро́вич (нар. 29 липня 1917 — пом. 21 березня 1988) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), під час Німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 875-го винищувального авіаційного полку 274-ї винищувальної авіаційної дивізії 1-го винищувального авіаційного корпусу 3-ї повітряної армії Калінінського фронту.

Біографія

Народився 29 липня 1917 року в селі Андрієво-Зорине Березанського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

Закінчив 8 класів середньої школи. Працював судноскладальником на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві. Навчався літати в аероклубі імені Сигізмунда Леваневського.

У Червоній Армії з 1938 року. У 1940 році закінчив Одеську військову авіаційну школу льотчиків.

Учасник німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воював на винищувачу Як-1 у складі 795-го винищувального авіаційного полку 15-ї ударної авіагрупи Кримського фронту.

З жовтня 1942 року — в складі 875-го винищувального авіаційного полку на Південно-Західному, Калінінському, Північно-Західному та Брянському фронтах.

Заступник командира ескадрильї 875-го винищувального авіаційного полку 274-ї винищувальної авіаційної дивізії 1-го винищувального авіаційного корпусу 3-ї повітряної армії Калінінського фронту лейтенант А. П. Чорнобай до січня 1943 року здійснив 90 бойових вильотів. У 40 повітряних боях особисто збив 11 і в групі 27 літаків супротивника.

До 1944 році особисто збив 22 ворожих літака, виконавши 270 успішних бойових вильотів.

У 1944 році був відкликаний з фронту і спрямований на льотно-випробувальну роботу.

Після війни продовжував службу у ВПС СРСР. З 1947 року майор А. П. Чорнобай — у запасі. До 1956 року продовжував займатися випробуваннями літаків. Жив у місті Ленінграді.

Помер 21 березня 1988 року.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1943 року старшому лейтенанту Чернобай Андрію Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 815)[1].

Також нагороджений двома орденами орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоного Прапора, медалями.

Примітки

  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-Воздушных сил Красной Армии» от 22 февраля 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 23 февраля (№ 9 (215)). — С. 1

Література

  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 280–282.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

Посилання
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернобай_Андрій_Петрович&oldid=33842186