Енцо Траверсо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 21 листопада 2021, заснована на цій версії.
Енцо Траверсо
італ. Enzo Traverso
Народився14 жовтня 1957(1957-10-14)[1][2] (67 років)
Гаві, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія
Країна Італія
Діяльністьісторик Нового часу, історик, викладач університету
Галузьісторія
Alma materУніверситет Генуї і Вища школа соціальних наук
Науковий керівникМіхаель Леві[3]
Знання мовфранцузька[4] і італійська[5]
ЗакладКорнелльський університет, Вища школа соціальних наук, Університет Париж VIII, Кензен літтерер, Lignesd, Університет Пікардії імені Жуля Верна, Музей сучасної історії (Париж) і International Institute for Research and Educationd
ЧленствоComité de vigilance face aux usages publics de l'histoired[6]
Нагороди

Енцо Траверсо (італ. Enzo Traverso, нар. 14 жовтня 1957(19571014), Гаві, пров. Алессандрія) — італійський та французький історик-марксист, професор політології в Університеті Пікардії в Ам'єні.

Біографія

Здобув ступінь магістра з модерної історії в Університеті Генуї, докторську дисертацію захистив у Парижі у Вищій школі соціальних наук.

В молодості учасник операїстської групи «Робітнича влада». З 1985 проживає і працює у Франції, спеціалізується на вивченні геноциду вірмен, Голокосту і тоталітаризму. Член французької троцькістської партії «Революційна комуністична ліга».

В Корнелльському університеті читає курси «The European Civil War 1914-1945» и «Landscapes of Memory: Political Uses of the Past»[7].

Бібліографія

Праці

  • Les Marxistes et la question juive, La Brèche-PEC, Montreuil, 1990.
  • Les Juifs et l’Allemagne, de la symbiose judéo-allemande à la mémoire d’Auschwitz, La Découverte, Paris, 1992.
  • Siegfried Kracauer. Itinéraire d’un intellectuel nomade, La Découverte, Paris, 1994.
  • L’Histoire déchirée, essai sur Auschwitz et les intellectuels, Éditions du Cerf, Paris, 1997.
  • Pour une critique de la barbarie moderne : écrits sur l’histoire des Juifs et l’antisémitisme, Éditions Page deux (Cahiers libres), Lausanne, 2000.
  • Le Totalitarisme : Le XXe siècle en débat, 2001.
  • La Violence nazie : Essai de généalogie historique, 2002, La Fabrique, Paris.
  • avec Janet Lloyd, The Origins of Nazi Violence, 2003.
  • La Pensée dispersée : Figures de l’exil judéo-allemand , 2004.
  • Le Passé, mode d’emploi : Histoire, mémoire, politique , 2005, La Fabrique, Paris.
  • À Feu et à sang : De la guerre civile européenne, 1914—1945, 2007.
  • L’histoire comme champ de bataille. Interpréter les violences du XXe siècle. La Découverte, Paris, 2011.

Переклади українською

Примітки

  1. ↑ AlKindi
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ http://cvuh.blogspot.fr/2007/07/adherents-du-cvuh.html
  7. ↑ Enzo Traverso. FACULTY DIRECTORY. Cornell University. Процитовано 2015-7-2.


Геродот Це незавершена стаття про історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енцо_Траверсо&oldid=33849709