Мирослава Сопілка
| Мирослава Сопілка | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Мирослава Сопілка | |||
| Народилася | 29 серпня 1897 Винники | |||
| Померла | 28 листопада 1937 (40 років) Київ | |||
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР | |||
| Діяльність | поетеса | |||
| Мова творів | українська | |||
| Членство | Горно і Західна Україна | |||
|
| ||||
 Мирослава Сопілка у Вікісховищі | ||||
Мирослава Сопілка (справжнє ім'я Юлія Семенівна Мисько-Пастушенко, *29 серпня 1897, Винники, Львівська область — †28 листопада 1937, Київ) — українська поетеса та прозаїк.
Біографія
Почала друкуватися з 1928 року в журналах «Вікна», «Сяйво» та різних газетах. У кінці 1930 року переїхала в Радянську Україну, спочатку в м. Кам'янець-Подільський, де працювала у краєзнавчому музеї. Потім (1932 ) переселилась у Харків. Мирослава Сопілка була членкинею літературної організації «Західна Україна». Книга поезій «Роботящим рукам» (1931). Виступала і як прозаїк, залишивши велику повість «Затишне місто Забобонники».
12 травня 1929 року була серед засновників літературної групи «Горно» — з нею Василь Бобинський, Андрій Волощак, Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан, Петро Козланюк, Ярослав Кондра, Ніна Матулівна, Степан Тудор.[1]
Мирослава Сопілка була заарештована у першій половині 1937 року разом зі своїм чоловіком Михайлом Пастушенком. Під час допитів ні вона, ні її чоловік нічим не скомпрометували себе і відкинули всі звинувачення слідства. І все ж 22 листопада 1937 року Особлива нарада при НКВС СРСР засудила поетесу до розстрілу. Вирок було виконано 28 листопада в Києві. Найімовірніше її тіло було закопане на Лук'янівському кладовищі[2]. Тривалий час про її долю нічого не було відомо, офіційно вважалось, що вона померла на засланні 18 листопада 1942 року[3].
Посмертно реабілітована.
У місті Винниках є вулиця Мирослави Сопілки.
1973 року вийшла збірка вибраних творів Мирослави Сопілки «До сонця».
Примітки
- ↑ Інститут історії України (12 травня), history.org.ua
- ↑ В 1955 году был издан указ, согласно которому спецслужбы сообщали членам семей расстрелянных, что их родственники были приговорены к 10 годам лагере и умерли там от язвы желудка(рос.)
- ↑ Такі дані містила «Енциклопедія українознавства»
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Мирослава Сопілка. До сонця. Київ: Дніпро, 1973
- Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники, 2012. — 88 с.
Посилання
- Сопілка Мирослава // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 905.
- https://web.archive.org/web/20101201231654/http://ukrlife.org/main/evshan/martyrolog_s.htm
|
Це незавершена стаття про українську письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
