Ірена Вейсайте
Ірена Вейсайте | |
---|---|
Народилася | 9 лютого 1928 Каунас, Литва |
Померла | 11 грудня 2020[1] (92 роки) Вільнюс, Литва ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
Країна | Литва |
Діяльність | викладачка університету, письменниця, літературознавиця, театрознавиця, театральна критикиня, літературознавець |
Alma mater | МДУ Санкт-Петербурзький державний університет |
Галузь | літературознавство[2], театрознавство[2] і театральна критикаd[2] |
У шлюбі з | Григорій Кроманов |
Нагороди | |
Ірена Вейсайте у Вікісховищі |
Іре́на Вейса́йте (лит. Irena Veisaitė; 9 січня 1928, Каунас — 11 грудня 2020, Вільнюс) — литовська літературознавиця, театрознавиця і театральна критикиня, громадська діячка; авторка робіт з літератури Західної Європи та історії театру.
Біографія
Народилася у Каунасі. В 1934—1941 роках навчалася у Каунаській гімназії імені Шолом-Алейхема. Під час Другої світової війни втратила батьків у Каунаському гетто. В 1947 році закінчила Вільнюську середню школу імені Саломеї Неріс. У 1953 році закінчила Московський державний університет, де вивчала німецьку мову та літературу. В 1963 році в Ленінградському державному університеті захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата філологічних наук.
У 1953—1997 роках викладала у Вільнюському педагогічному інституті (з 1992 — Вільнюський педагогічний університет) курси західноєвропейської літератури, німецької літератури, історії театру XX століття. З 1965 року — доцент; у 1999 році удостоєна звання почесного професора Вільнюського педагогічного університету.
З 1963—1964 років відома як театральна критикиня.
Наукова діяльність
Опублікувала понад 200 статей у Литві та інших країнах. Упорядниця кількох книг, співавторка шкільних підручників.
Громадська діяльність
У 1990 році разом з професором Чесловасом Кудабою стала співзасновницею Фонду відкритої Литви (Atviros Lietuvos Fondas). До 1993 року була віце-головою правління Фонду відкритої Литви, у 1993—2000 роках — голова правління. Член правління Інституту відкритого суспільства (Будапешт) та інших міжнародних неурядових організацій, член кураторіуму Культурного центру Томаса Манна в Ніді, член Литовського національного комітету ЮНЕСКО, Художньої ради Міністерства культури Литви.
Нагороди і звання
- 1995 — Орден Великого князя Литовського Гедиміна четвертого степеня
- 2006 — Медаль Барбари Радзивілл за заслуги в галузі культури та просвіти
- 2008 — Почесний знак Міністерства науки й освіти Литви
- 2012 — Медаль Гете за діяльність з литовсько-німецького культурного обміну та громадянську хоробрість
Посилання
- Gediminas Zemlickas. „Mokslas be sąžinės - pragaištingas“
- Irenai Veisaitei – Barboros Radvilaitės medalis už nuopelnus kultūrai ir švietimui
- Vytautas Toleikis „Irenos fenomenas“
- Fotokronika
- Irena Veisaitė „Holokaustas mano gyvenime“
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- ↑ https://www.vle.lt/straipsnis/irena-veisaite/
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- Жінки-науковці
- Народились 9 лютого
- Народились 1928
- Уродженці Каунаса
- Померли 11 грудня
- Померли 2020
- Померли у Вільнюсі
- Випускники Московського університету
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Нагороджені медаллю Гете
- Литовські літературознавці
- Персоналії:Каунас
- Литовські євреї
- Померли від COVID-19