Каунаське гетто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок у Каунасі, біля якого знаходилися брама Каунаського гетто

Каунаське гетто (лит. Kauno getas) — єврейське гетто, створене нацистами під час Другої світової війни в Каунасі, Литва.

Історія[ред. | ред. код]

За наказом німецького військового командування 1 серпня 1941 року уряд Литви затвердив «Положення про євреїв», за яким євреям пропонувалося проживати виключно в спеціальних районах проживання — гетто. У Каунасі таким районом було обране передмістя Віліямполе (раніше — Слобідка), куди примусово заселили 30 тис. євреїв. Гетто складалося з двох частин — «великої» та «маленької», з'єднаних між собою дерев'яним мостом через вулицю Панярю.

З гетто у Віліямполе євреїв гнали у філію каунаської каторжної в'язниці — IX форт, де їх розстрілювали. Тільки за один день 28 жовтня 1941 року у форті було розстріляно 10 тис. євреїв.

Каунаське гетто ліквідовано і спалене в першій половині липня 1944. При ліквідації гетто 2 тис. його в'язнів загинуло, а 6 тис. були вивезені в Німеччину. Трохи більше 500 євреям вдалося втекти з гетто, частина з них приєдналася до радянських партизанів у лісах Південної Литви та Білорусі. Загалом, з 37 тис. євреїв, які проживали до війни в Каунасі, вижити вдалося лише 3 тисячам.

Посилання[ред. | ред. код]