Президентський полк (Росія)
Президентський полк | |
---|---|
рос. Президентский полк | |
Засновано | 1993 |
Країна | СРСР → Росія |
Належність | ФСО Росії |
У складі | Служба коменданта Московського Кремля |
Гарнізон/Штаб | Москва, Кремль |
Гасло | Вірність, Честь, Обов'язок (рос. Верность, Честь, Долг) |
Кольори | волошковий |
Нагороди | |
Вебсайт | www.ppolk.ru |
Командування | |
Поточний командувач | генерал-майор Олег Галкін |
Медіафайли на Вікісховищі |
Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Президентський полк (рос. Краснознамённый ордена Октябрьской революции Президентский полк) — російська військова частина, яка в даний час входить до складу Федеральної служби охорони Російської Федерації й вирішує специфічні бойові завдання із забезпечення охорони об'єктів Московського кремля — офіційної резиденції Президента Російської Федерації, інших важливих державних об'єктів, з участі в проведенні протокольних заходів на вищому державному рівні, виведенню почесної варти й несенню служби біля вічного вогню на Могилі Невідомого Солдата[ru] біля кремлівської стіни.
День частини відзначається 7 травня.
Командир полку підпорядковується безпосередньо Президенту Російської Федерації — Верховному Головнокомандувачу ЗС Російської Федерації[ru].
Казарма Президентського полку розташована в історичній будівлі Арсеналу (Цейхгауза)[ru]. У замкнутому периметрі двору Арсеналу знаходяться плац полку й спортивний зал ФСО. Окремі підрозділи полку дислокуються також і в інших адміністративних утвореннях московського регіону.
Історія
З березня до вересня 1918 року охорону московського кремля, який став резиденцією радянського уряду, здійснювали латиські стрільці. Потім це завдання виконували 1-ші Московські кулеметні курси РСЧА, пізніше реорганізовані в 1-шу радянську об'єднану військову школу РСЧА імені ВЦВК.
У жовтні 1935 року 1-ша військова школа ВЦВК була переведена з території Кремля в Лефортово[ru]. Завдання з охорони Кремля були передані Батальйону особливого призначення (бОсПриз). Батальйон входив до складу Управління комендатури Кремля, яке у відповідності з постановою уряду вийшло з підпорядкування Наркомату оборони й перейшло в підпорядкування НКВС.
8 квітня 1936 у відповідності з Наказом № 122 по гарнізону Кремля Батальйон особливого призначення був реорганізований в Полк спеціального призначення НКВС СРСР (пСпП), з часом діставши неофіційну назву «Кремлівський».
В ході Радянсько-фінської війни частина військовослужбовців полку була задіяна в бойових діях. За розпорядженням заступника наркома внутрішніх справ СРСР від полку було виділено й відряджено в діючу[ru] Червону армію 161 особу.
З перших днів Німецько-радянської війни «Кремлівський полк» захищав Кремль від нальотів німецької авіації. З 25 червня 1941 за наказом коменданта полк перейшов на посилену охорону й оборону об'єктів. На кремлівській стіні було встановлено цілодобове чергування бойових розрахунків. В зв'язку з переходом на посилений режим служби, полк було розгорнуто, як бойову одиницю за штатами воєнного часу, і включено до складу діючих внутрішніх військ НКВС СРСР.
В 1942—1943 рр. на Західний і Волховський фронти було відряджено 4 групи снайперів «Кремлівського полку», які знищили більше 1 200 солдатів й офіцерів супротивника. За час Німецько-радянської війни втрати полку склали 97 осіб.
В 1943 році після створення Головного управління державної безпеки НКВС СРСР (ГУДБ НКВС) в окремий комісаріат, Полк спеціального призначення, який раніше входив до структури колишнього 1-го відділу ГУДБ НКВС (охорона керівництва партії й уряду) також переходить до складу новоствореного органів, і стає Полком спеціального призначення НКДБ СРСР, а після перетворення в 1946 році народних комісаріатів у міністерства — Полком спеціального призначення МДБ СРСР.
19 вересня 1952 Полк спеціального призначення був перетворений в Окремий полк спеціального призначення МДБ СРСР (опСпП). Потім з 1953 до 1954 року в зв'язку з об'єднанням МДБ і МВС в одне міністерство, входив до структури МВС СРСР. Після чого з 1954 року вже остаточно до кінця існування Радянського Союзу входив до структури КДБ.
7 травня 1965 за бойові заслуги в роки Німецько-радянської війни й за високі показники в бойовій і політичній підготовці Окремий полк спеціального призначення був нагороджений орденом Червоного Прапора й став Окремим Червонопрапорним полком спеціального призначення Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР.
24 липня 1973 полк офіційно отримав статус «Кремлівського» — Наказом Голови КДБ при РМ СРСР перейменовується в Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ при РМ СРСР. Після перетворення КДБ з відомства[ru] в центральний орган держуправління[ru] 5 липня 1978 — Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ СРСР.
25 березня 1975 полк отримує власну відзнаку — за клопотанням командування Наказом Голови КДБ при Раді міністрів СРСР було засновано нагрудний знак «Кремлівський полк» для заохочення солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів за бездоганну службу, успіхи в бойовій і політичній підготовці й зразкову військову дисципліну.
5 травня 1986, в честь відзначення свого 50-річного ювілею, Указом Президії Верховної Ради СРСР за заслуги в справі забезпечення державної безпеки СРСР й досягнення високих результатів у службі полк було нагороджено орденом Жовтневої Революції.
В 1991 році, в останній рік існування СРСР, в зв'язку з реорганізацією КДБ Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ СРСР перейменовано в Окремий Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Кремлівський полк Управління охорони при Апараті Президента СРСР. Після розпаду СРСР з 1992 року полк став називатися Окремим Червонопрапорним ордена Жовтневої Революції Кремлівським полком комендатури Московського Кремля Головного управління охорони Російської Федерації.
У відповідності до Указу Президента Російської Федерації[ru] від 20 березня 1993 Окремий Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Кремлівський полк був переформований в Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Президентський полк Комендатури Московського Кремля Головного управління охорони Російської Федерації.
2 вересня 2002 на базі 1-го окремого кавалерійського полку[ru] було створено Кавалерійський почесний ескорт в складі Президентського полку.
9 травня 2016 Президентський полк нагороджено Грамотою Верховного головнокомандувача Збройними силами Російської Федерації[ru][1]:
За заслуги в забезпеченні безпеки держави… |
Структура
- штаб;
- 1-й батальйон:
- 3-тя рота,
- 4-та рота,
- 5-та рота;
- 2-й батальйон:
- 7-ма рота,
- 8-ма рота,
- 9-та рота;
- 3-й батальйон:
- 1-ша рота спеціальної варти,
- 11-та рота спеціальної варти,
- автомобільна рота;
- Кавалерійський почесний ескорт:
- 10-та рота,
- кавалерійський ескадрон,
- рота забезпечення,
- відділення охорони;
- батальйон оперативного резерву:
- рота оперативного резерву,
- рота охорони.
Галерея
-
Зміна почесної варти Кремлівського полку, 1990 рік.
-
Народ спостерігає за зміною вартових.
-
Зміна почесної варти в Олександрівському саду.
-
Зміна почесної варти зі складу роти спеціальної варти Президентського полку.
-
Зміна почесної варти зі складу роти спеціальної варти Президентського полку в Олександрівському саду. Москва, 5 червня 2008 року. Час 12:55:47.
-
Солдати Президентського полку в особливому парадному однострої.
Командування
Див. також
- 154-й окремий комендантський полк[ru]
- 11-й окремий кавалерійський полк[ru]
- Однострої органів державної безпеки, Внутрішніх і Прикордонних військ СРСР[ru]
Примітки
Джерела
- Клочков Д. А. На охране российской государственности : К 80-летию Президентского полка Службы коменданта Московского Кремля ФСО России. — М. : Фонд «Русские Витязи» ; СПб. : ИПК «Гангут», 2016. — 648 с. — ISBN 978-5-9908748-1-7.
Посилання
- Президентский полк (Кремлёвский полк) — сайт Совета попечителей Президентского полка.
- История Президентского полка на сайте Совета попечителей Президентского полка.
- Сайт ветеранских организаций Кремлёвского — Президентского полка.
- Президентский полк:Атрибуты. Kremlin.ru. Сайт Президента России. Архів оригіналу за 10 жовтня 2004. Процитовано 26 лютого 2017.
- Президентский полк. История и современность.
- «Положение о комендатуре Московского Кремля» утверждённое Приказом Народного комиссара Внутренних дел СССР № 0066 от 20 января 1939 г.