ILS
Радіотехнічна система посадки повітряних суден метрового діапазону хвиль, ILS (англ. Instrument Landing System) — система, у якій кутові координати визначаються методом порівняння коефіцієнтів амплітудної модуляції сигналу частоти-носія сигналами з частотою 90 Гц і 150 Гц[1].
Сукупність наземних та бортових радіотехнічних пристроїв, що забезпечують літаки інформацією, необхідною для управління або в процесі заходу на посадку та під час посадки (ГОСТ 26121).
Система складається з двох радіомаяків, курсового і глісадного. Курсовий маяк забезпечує точність наведення в горизонтальній площині (за курсом), а глісадний — у вертикальній (по глісаді). Маяки встановлюють біля злітно-посадкової смуги. Вони формують радіосигнали, які приймаються і обробляються технічними пристроями, встановленими на борту літака.
Категорії ILS
Існують три категорії обладнання ILS, що підтримують схожі за назвами типи заходів та/або посадок. Дані, подані у таблиці, базуються на положеннях ICAO, FAA, and EASA.[2]
| Категорія заходу | Висота прийняття рішення | Видимість по ЗПС (RVR) | Мін. видимість | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| I | < 200 фут (61 м) чи більше[3] | 1,800 фут (0,549 м);[3] в деяких портах дозволено 1 210 фут (370 м).[4] Для екіпажу з одного пілота зростає до 2 600 фут (790 м). | 800 м (2 600 фут). | Як загальна видимість не менше 800 м (2 600 фут), так і видимість по ЗПС (RVR) ― не повинна становити менше 550 метрів (1 800 фут) на ЗПС з освітленими зонами посадки та центролінією. |
| II | < 200 футів та > 100 фут (30 м)[3] | 1 000 футів (300 м)[3] | Н/Д | ICAO та FAA: 350 метрів (1 150 фут) або EASA: 300 метрів (980 фут).[2] |
| IIIa | < 100 фт (30 м) та > 50 фут (15 м)[3] | 600 футів (180 м)[3] | Н/Д | В міжнародному аеропорту «Бориспіль» на ЗПС 36R встановлена для роботи з мінімумами 200 м горизонтальної та 30 м вертикальної видимості |
| IIIb | < 50 фут (15 м) або без обмежень[3] | 150 футів (46 м)[3] | Н/Д | |
| IIIc | Без обмежень[3] | Жодних обмежень[3] | Н/Д | Станом на 2012 р. категорія не задіяна в портах світу, так як вимагає супроводу і під час рулювання. Категорія IIIc не згадана в операційних документах ЄС. |
Примітки
- ↑ ДСТУ 2598-94 СИСТЕМИ ПОСАДКИ ПОВІТРЯНИХ КОРАБЛІВ РАДІОТЕХНІЧНІ Терміни та визначення
- ↑ а б Annex to ED Decision 2012-019-R https://easa.europa.eu/system/files/dfu/Annex%20to%20ED%20Decision%202012-019-R.pdf [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж и к л Crane, Dale (2012). Dictionary of aeronautical terms (вид. 5th). Newcastle, Wash.: Aviation Supplies & Academics. с. 335. ISBN 978-1-56027-864-1.
- ↑ Canadian AIM – 9.19.2 Approach Ban. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 20 жовтня 2017.
Література, джерела
- РАДІОЛОКАЦІЙНЕ ТА РАДІОНАВІГАЦІЙНЕ ОБЛАДНАННЯ АЕРОПОРТІВ В. Г. Мелкумян, А. А. Семенов, О. В. Соломенцев (Київ, НАУ, 2006 р.- 218 с.)
- Курсо-глиссадная система. Справка(рос.)
