Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
Boryspil International Airport logo (inverted).svg

Kyiv Boryspil Terminal F.jpg

IATA: KBP – ICAO: UKBB
Загальні дані
Тип аеропорту цивільний
Власник Міністерство Транспорту України
Оператор Державне підприємство «Міжнародний аеропорт "Бориспіль"»
Обслуговує Київ, Україна
Висота над
рівнем моря
130 м / 427 фт
Координати
Веб-сайт kbp.kiev.ua
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні
м фт
18L/36R 4 000 13 123 Бетон
18R/36L 3 500 11 483 Бетон
Статистика (2016)
Кількість пасажирів: 8,650,000
Джерело:[1]

CMNS: Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на Вікісховищі

Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
Aerial of KBP.jpeg
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Україна)
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

50°21′41″ пн. ш. 30°53′36″ сх. д. / 50.36139° пн. ш. 30.89333° сх. д. / 50.36139; 30.89333Координати: 50°21′41″ пн. ш. 30°53′36″ сх. д. / 50.36139° пн. ш. 30.89333° сх. д. / 50.36139; 30.89333

Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Бориспіль
Система

CMNS: Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на Вікісховищі

Міжнародний аеропорт «Бори́спіль» — найбільший пасажирський аеропорт України, який забезпечує понад 57 % авіаційних пасажирських перевезень України і щороку обслуговує понад 8 млн пасажирів.

Офіційна назва — Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Бориспіль». Розташований за 29 км на південний схід від Києва та за 6 км від міста Бориспіль.

Наразі має дві злітно-посадкові смуги довжиною 4.000 м і 3.500 м та чотири пасажирських термінали (два експлуатуються, а інші 2 законсервовані). Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є базовим аеропортом авіакомпанії МАУ.

Це єдиний аеропорт України, з якого виконуються трансконтинентальні рейси. Аеропорт є членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) та Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe).

Історія аеропорту[ред.ред. код]

З розвитком реактивної авіації наприкінці 1950-х років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом УРСР та цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тон. Як варіант розглядалася реконструкція аеропорту в Жулянах, проте було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу військово-повітряних сил у Борисполі.

Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної злітно-посадкової смуги з твердим покриттям, та можливість тимчасового, спільного із військовими, базування. В травні 1959 Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення на базі військового аеродрому «Бориспіль» аеропорту Цивільного повітряного флоту Київ (Центральний) і зобов'язала забезпечити його сучасними літаками, наземним обладнанням та радіотехнічними засобами.

7 липня 1959 екіпаж Московського управління цивільної авіації здійснив перший рейс на Ту-104 за маршрутом МоскваКиївМосква. Під час першого рейсу на борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600 кг вантажу. З 10 липня рейси Ту-104 стали регулярними. До листопада 1960 року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.

В 1960 році на базі ескадрильї Ан-10 був організований авіазагін № 208 турбогвинтових літаків Ту-104 і Ан-10, об'єднаний з аеропортом Бориспіль.

В 1963 році був організований Бориспільський об'єднаний авіазагін, до якого ввійшли аеропорт «Бориспіль» та льотний авіазагін № 208. В 1971 році у складі Бориспільського об'єднаного авіазагону був організований другий льотний загін — № 222. Станом на 1974 рік льотний загін № 208 складався з трьох авіаескадриль турбореактивних літаків Ту-134 і Ту-104, а льотний загін № 222 — з двох авіаескадриль турбоґвинтових літаків Іл-18 та авіаескадрильї літаків Ту-154.

20 травня 1965 року був відкритий новий Бориспільський аеровокзал. Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за метеомінімуму 1-ї категорії.

В 1993 році за наказом міністерства транспорту України на базі Бориспільського авіапідприємства створено Державний міжнародний аеропорт «Бориспіль» та регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України».

У 2002 році аеропорт отримав міжнародний сертифікат відповідності (ISO 9001:2000) на впроваджену систему управління якістю послуг.

У 2013 році злітна смуга аеропорта 36П отримала підтвердження категорії ІІІа для здійснення заходів та посадок в умовах недостатньої видимості — 30 м вертикальної та 200 м горизонтальної.[2]

З 29 червня до 15 липня 2016 року тривало відкрите Інтернет «Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості».[3] Аеропорт пропонували перейменувати у честь Олега Антонова, Івана Мазепи, Казимира Малевича, Ігоря Сікорського, Павла Чубинського або не перейменовувати.[3] Найільше голосів учасників набрав варіант Івана Мазепи.[4]

Термінал «А»[ред.ред. код]

Термінал «A» в 2006 році

Термінал «А» аеропорту «Бориспіль» був орієнтованим на обслуговування пасажирів, що подорожують у межах України. Тут розташовувався зал очікування (2-й поверх), туалет (цокольний поверх), пункти обміну валют та авіадовідка. У терміналі також розміщувалися представництва авіакомпаній, що здійснюють внутрішні рейси. Біля терміналу «A» знаходились кафе та автомобільний паркінг під охороною, а також камери схову аеропорту.

Більшість рейсів здійснювалася авіакомпаніями «АероСвіт» та «Дніпроавіа», також в терміналі «А» обслуговувалися внутрішні рейси пасажирів Міжнародних Авіаліній України та «Мотор-січ».

З 15 вересня 2011 року всі внутрішні рейси з «Борисполя» здійснюються з термінала «В», а термінал «А» закритий. Міністр транспорту і зв'язку України Костянтин Єфименко повідомив, що у 2018 році термінали «А» і «В» аеропорту «Бориспіль» планується знести для побудови нового терміналу[5].

Термінал «B»[ред.ред. код]

Термінал «B»

До 2012 року був основним терміналом аеропорту. У терміналі зосереджені магазини, кафе і бари, представництва авіакомпаній, туристичних фірм, банків, доступ до Інтернету, бізнес-центр, камери схову.

До 2012 року обслуговував більшу частину авіапасажирів аеропорту, що відправляються в дальнє і близьке зарубіжжя, у ньому розташовано пункти перевірки авіабезпеки. Пункти догляду на авіаційну безпеку розташовані в залі вильоту безпосередньо перед виходами на посадку. Після проходження паспортного контролю пасажири очікують у залі вильоту оголошення про запрошення пасажирів відповідного рейсу пройти до пунктів догляду на авіаційну безпеку вказаного виходу на посадку.

Після закінчення процедури контролю на авіаційну безпеку пасажири розміщуються в зонах очікування до початку посадки у літак. З метою запобігання випадків затримки з відправленням рейсу пасажири повинні завчасно прибувати на пункти догляду з авіаційної безпеки для своєчасного проходження формальностей. Другий поверх терміналу являє собою міжнародну зону, у ньому розміщується магазин «Duty-free».

З 15 вересня 2011 року термінал обслуговує всі внутрішні рейси на виліт і приліт. Для цього завершено будівництво зони внутрішніх рейсів, яка займає праве крило споруджуваної галереї.

Термінал «C»[ред.ред. код]

Термінал «C» призначений для обслуговування VIP-пасажирів. Він розрахований в першу чергу для обслуговування персональних літаків бізнес-авіації. Розташований праворуч від термінала «B», оснащений власним охоронюваним паркуванням. У залі — окремі кімнати відпочинку, послуги зв'язку, зали для проведення прес-конференцій, нарад і банкетів. Закритий у 2012 роцi, а обслуговування VIP — пассажирiв перенесено до термiналу D.

Термінал «D»[ред.ред. код]

Перон терміналу «D», 2016 рік

Термінал «D» — новий термінал, площею 107 тис. кв.м. 28 травня 2012 року його було урочисто відкрито, тепер це найбільший термінальний комплекс в Україні.

Реалізація проекту будівництва нового терміналу «D» почалася в листопаді 2008 року. Станом на 27 грудня 2011 року всі будівельні роботи зі спорудження терміналу «D» було завершено. Оздоблення та налагодження роботи терміналу тривало до самого відкриття.

У зонах реєстрації нового аеровокзального комплексу передбачена велика кількість стійок реєстрації  (60 у зоні міжнародних рейсів, 16 у зоні внутрішніх рейсів та 6 — для web-реєстрації), 18 пунктів контролю на авіаційну безпеку у зоні міжнародних рейсів та 6 у зоні внутрішніх рейсів, 28 кабін паспортного контролю, що дозволяє уникати черг. Термінал оснащений 11 стаціонарними аеромостами з автоматизованою системою докування (для посадки/висадки), які дозволяють одночасно приймати шість літаків класу «Боїнг 747» і п'ять літаків класу «Боїнг 737». Термінал може обслуговувати до 10 млн пасажирів на рік, 3000 пасажирів на годину на виліт і стільки ж на приліт. У зоні відправлення нового аеровокзального комплексу передбачено 61 стійку реєстрації, 18 пунктів контролю на авіабезпеку, 28 кабін паспортного контролю. Галерея очікування рейсів у зоні відльоту має довжину 870 м.

Для зручності пасажирів встановлені ліфти, ескалатори, траволатори (рухомі доріжки). Всього встановлено 19 пасажирських та 2 вантажних ліфти, 18 ескалаторів і 12 горизонтальних рухомих доріжок фірми Шиндлер (Швейцарія). Вперше в Україні були встановлені горизонтальні рухомі доріжки (траволатори) швидкість руху яких становить 0,5 м/с, довжина стрічки — від 28 м до 58 м, які користуються широким попитом в світі для збільшення пропускної здатності громадських будівель.

У терміналі діє дитячий майданчик та VIP-зала.[6]

Термінал «F»[ред.ред. код]

Термінал «F»

Термінал був відкритий 21 вересня 2010 року. Перші пасажири були прийняті 31 жовтня 2010 року.[7] З 27 жовтня (початок зимової навігації) 2013 року Термінал «F» був заморожений і всі рейси були переведені у Термінал «B», а у подальшому — у Термінал «D».[8]

Керівництво аеропорту планує розглянути можливість відновлення роботи терміналу для компенсації пікових навантажень аеропорту в ранкові та вечірні періоди у 2017 р.[9]

Термінал «F» був базовим для МАУ (міжнародні рейси).[10] Термінал обслуговував міжнародні та чартерні рейси 22 авіакомпаній: МАУ, UM Air, Utair Україна, Air Baltic, Armavia, Adria Airways, Belavia, Caspian Airlines, Austrian Airlines (Австрія), Georgian Airways, Germanwings, Libyan Arab airlines (Лівія), Lufthansa (Німеччина), Finnair (Фінляндія), S7 Airlines (Росія) та інші.

Вантажний термінал[ред.ред. код]

Вантажний термінал призначений для обслуговування вантажних рейсів. Біля нього розташована станція для вантажних автомобілів. Він має стоянкову ділянку, розраховану на 17 літаків.

Кількість пасажирів[ред.ред. код]

Рік Пасажиропотік
Борисполя
 % Загальний
пасажиропотік
по країні
 % Частка
Борисполя
2005 3,900,000 6,450,000 60 %
2006 4,625,000 18.6 % 7,441,000 15.4 % 62 %
2007 5,671,000 22,6 % 9,300,000 25 % 61 %
2008 6,700,000 18.1 % 10,800,000 16 % 62 %
2009 5,795,100 13.5 % 8,894,900 17.6 % 64 %
2010 6,694,212 15.5 % 10,242,500 15.2 % 66 %
2011 8,047,115 20.2 % 12,464,800 21.7 % 64.4 %[11]
2012 8,478,000 5.4 % 14,107,000 13.2 % 60 %
2013 7,932,000 6.4 % 15,134,600 7.3 % 52.4 %
2014 6,890,443 13.1 % 10,896,500 28 % 68 %
2015 7,277,135 5.6 % 10,695,200 1.8 % 68 %
2016 8,650,000 18.9 % 12,929,900 20.8 % 67 %

«Бориспіль» входить в Асоціацію аеропортів Європи (ACI). За підсумками 2016 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» став одним з лідерів рейтингу європейських аеропортів за класифікацією ACI Europe (Міжнародна рада аеропортів), посівши 3-тє місце за темпами зростання серед аеропортів, які щорічно обслуговують від 5 до 10 мільйонів пасажирів. Лідерами у даній категорії стали аеропорти Берліну (36,7 %) та Ларнаки (24,2 %).

Авіакомпанії та напрямки на червень 2017[ред.ред. код]

Національний перевізник — «Міжнародні Авіалінії України»
Колишній національний перевізник — «АероСвіт — Українські авіалінії»
Перон аеропорту біля терміналу «B»
На стоянці — літак «АероСвіту»
Білоруський урядовий літак Як-40 в аеропорту «Бориспіль»
Вантажний літак Боїнг-747 в аеропорту

Основними українськими перевізниками аеропорту є авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», «Дніпроавіа».

Пасажирські[ред.ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення Термінал
Aegean Airlines Афіни D
Air Arabia Шарджа D
Air Astana Алмати, Астана (відновлення з 1 червня 2017)[12] D
Air France Париж-Шарль де Голль D
airBaltic Рига D
Austrian Airlines Відень-Швехат
Сезонний: Інсбрук
D
AZALJet Баку D
Azur Air Ukraine Чартер: Анталія, Барселона, Бургас, Даламан, Хургада, Шарм-ель-Шейх D
Belavia Мінськ D
British Airways Лондон-Хітроу D
Czech Airlines Прага, Кошице D
Dniproavia Бухарест-Анрі Конда, Дніпро, Любляна (з 27 червня 2017), Львів, Софія В
Ellinair Салоніки
Сезонний: Корфу, Іракліон
D
KLM Амстердам D
LOT Polish Airlines Варшава-Шопен D
Lufthansa Франкфурт, Мюнхен D
Mahan Air Тегеран-Імам Хомейні D
Nordic Aviation
оператор BMI Regional
Таллінн
Nouvelair Сезонний: Енфіда/Хаммамет D
Ryanair Ейндговен (з 31 жовтня 2017), Лондон-Станстед (з 6 вересня 2017), Манчестер (з 31 жовтня 2017), Стокгольм-Скавста (з 29 жовтня 2017) D
Taban Air Сезонний: Тегеран-Імам Хомейні D
Turkish Airlines Стамбул-Ататюрк D
Ukraine International Airlines Актау, Аліканте, Алмати, Амман, Амстердам, Анкара, Астана, Афіни, Баку, Бангкок-Суварнабхумі, Барселона-Ель-Прат, Пекін, Бергамо, Берлін-Тегель, Брюссель, Будапешт (з 15 червня 2017),[13] Коломбо, Кишинів, Дніпро, Дубай, Дюссельдорф, Франкфурт, Женева, Гельсінкі-Вантаа, Стамбул-Ататюрк, Івано-Франківськ, Каунас (операції 13 липня 2017 — 18 серпня 2017),[14] Харків, Кутаїсі, Ларнака, Лондон-Гатвік, Львів, Мадрид-Барахас, Мілан-Мальпенса, Мінськ, Мюнхен, Нью-Йорк, Одеса, Париж-Шарль де Голль, Прага, Рига, Рим-Фіумічіно, Стокгольм-Арланда, Тбілісі, Тегеран-Імам Хомейні, Тель-Авів-Бен-Гуріон, Венеція, Відень-Швехат, Вільнюс, Варшава-Шопен, Єреван, Запоріжжя, Цюрих
Сезонні: Мадейра, Гоа-Даболім, Ніцца, Паланга, Пальма-де-Мальорка, Зальцбург, Спліт
Сезонний чартер: Ла-Романа, Анталія, Даламан, Бургас, Енфіда-Хаммамет, Гренобль, Хургада, Іракліон, Кіттіля, Шарм-ель-Шейх
D
Ukraine International Airlines
оператор Dniproavia
Чернівці, Івано-Франківськ, Херсон D
Up
оператор El Al
Тель-Авів-Бен-Гуріон D
Windrose Airlines Сезонний: Анталія, Барселона–Ель Прат, Бургас, Іракліон, Ларнака, Пула, Тіват
Сезонний чартер: Аліканте, Анталія, Даламан, Дубай, Іракліон, Хургада, Пула, Родос, Шарм-ель-Шейх, Спліт, Тенерифе–Південний, Валенсія
D

З 25 листопада 2015 року уряд заборонив рейси всіх російських авіакомпаній над територією України[15]. Окремим російським авіакомпаніям, які здійснювали рейси у Крим, заборона була введена ще 25 жовтня 2015 року.

Вантажні[ред.ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Aero Charter Харків, Лейпциг/Галле, Люксембург
DHL Aviation Лейпциг/Галле, Катовіце
Kalitta Air Бахрейн
Motor Sich Airlines Анкара, Запоріжжя
Turkish Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк, Будапешт, Відень-Швехат, Гельсінкі-Вантаа
ULS Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк
Ukraine International Airlines Брюссель, Прага, Льєж, Відень
Silk Way Airlines Баку, Франкфурт-Хан

Авіакомпанії, що базувалися у МА «Бориспіль» у минулому[ред.ред. код]

  • WizzAir Україна — дочірня компанія польсько-угорського лоукосту WizzAir
  • Аеросвіт — найбільша авіакомпанія України (на момент діяльності), збанкрутувала у 2013

Транспортне сполучення[ред.ред. код]

Аеропорт знаходиться за 4 км від міжнародного автошляху М03.

Автобусне сполучення з Києвом здійснюється за маршрутами:

Також виконують міжміські рейси (із заходом на Центральний автовокзал) компанії «Гюнсел», «Автолюкс», «Укрбус». Із Києва до аеропорту також дешево дістатися автобусами через місто Бориспіль (№ 316 Станція метро «Лівобережна» — місто Бориспіль, № 317 Станція метро «Харківська» — місто Бориспіль, № 318 Станція метро «Бориспільська» — місто Бориспіль), пересівши потім на місцевий автобус № 2 (вул. Каховська — аеропорт).

До Євро-2012 планувалося побудувати швидкісну залізничну лінію Жуляни — Київ — Бориспіль. Наразі проводяться проектні роботи.

Сполучення між терміналами здійснюється транспортом аеропорту.

Найближча станція метрополітену — «Бориспільська» (18 км).

Див. також[ред.ред. код]

Галерея зображень[ред.ред. код]

Великі панорами аеропорту[ред.ред. код]

Велика панорама аеропорту
Велика панорама злітної смуги аеропорту

Контактна інформація[ред.ред. код]

  • 657 — платний номер для українських мобільних. 2,10 грн. за з'єднання, 8,60 грн. за хвилину, тарифікація щосекундна.
  • 0-900-31-65-71 — платний номер для стаціонарних телефонів, тарифікація щосекундна.
  • +380-44-363-77-77 — безкоштовний номер для дзвінків з України і з-за кордону, надає дані щодо руху авіарейсів аеропорту «Бориспіль» виключно на поточну добу.
  • +380-44-585-74-11 — телефон довіри.

Оператори спілкуються українською, англійською та російською мовами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наздогнати «Варшаву». Як аеропорту «Бориспіль» залучити європейських лоукостерів, Євгеній Дихне, 22 лютого 2017, Економічна правда
  2. http://aerovokzal.net/aeroport-borispol-podtverdil-kategoriyu-iii-vpp-1/
  3. а б Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості (голосування триватиме до 15 липня). Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-07-01. 
  4. Перейменування аеропорту «Бориспіль»: українці проголосували за Мазепу
  5. У «Борисполі» знесуть два термінали
  6. https://kbp.aero/about/press-center/news/2016/1591/ 1 червня у «Борисполі» відкрили новий дитячий майданчик та влаштували для дітей справжнє свято
  7. В аеропорту «Бориспіль» відкрили новий термінал «F»
  8. Аеропорт Бориспіль вирішив заморозити термінал «F»
  9. Аэропорт Борисполь думает о возобновлении работы терминала F в 2017 году. cfts.org.ua. Процитовано 2017-02-14. 
  10. «АероСвіт» і МАУ відмовилися переходити в новий термінал «Борисполя»
  11. Украинские аэропорты: 21 % рост пассажиропотока в 2011 году (детальные данные)(рос.)
  12. Liu, Jim (31 August 2016). Air Astana resumes Astana – Kiev route in S17. Routesonline. Процитовано 31 August 2016. 
  13. "МАУ посоревнуется за пасажиров с Wizz Air на линии Киев-Будапешт". Прес-реліз. Переглянутий 6 March 2017.
  14. Liu, Jim (5 October 2016). Ukraine International outlines Kaunas operation in Jul/Aug 2017. Routesonline. Процитовано 13 October 2016. 
  15. http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-zakrila-nebo-dlya-vsih-tranzitnih-reysiv-rosiyskih-aviakompaniy-541350.html

Джерела[ред.ред. код]