Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
назва на честь: Бориспіль і Київ
Boryspil International Airport logo (inverted).svg

Kyiv Boryspil Terminal F.jpg

IATA: KBP • ICAO: UKBB
Загальні дані
50°20′41″ пн. ш. 30°53′36″ сх. д. / 50.34472222224977855° пн. ш. 30.89333333336077914° сх. д. / 50.34472222224977855; 30.89333333336077914Координати: 50°20′41″ пн. ш. 30°53′36″ сх. д. / 50.34472222224977855° пн. ш. 30.89333333336077914° сх. д. / 50.34472222224977855; 30.89333333336077914
Тип цивільний
Власник Міністерство Транспорту України
Оператор Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
 
Обслуговує Київ,
Україна Україна
Розташування місто Бориспіль
Висота над р.м. 130 м / 427 фт
Веб-сайт Cайт аеропорту
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
18L/36R 4 000 х 60 13 123 бетон, 80/r/c/w/t
18R/36L 3 500 х 63 11 483 Бетон, 39/R/C/Х/T
Статистика (2017)
Кількість пасажирів: 10,550,000
Джерело:[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6300952
KBP. Карта розташування: Україна
KBP
KBP
KBP. Карта розташування: Київська область
KBP
KBP
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у Вікісховищі?

Міжнародний аеропорт «Бори́спіль» — найбільший пасажирський аеропорт України міжнародно-трансконтинентального статусу, який забезпечує понад 66 % авіаційних пасажирських перевезень в Україні і щороку обслуговує понад 10 млн національних та іноземних пасажирів.[2]

Офіційна назва — Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Бориспіль».

Розташування[ред. | ред. код]

Розташований за 29 км на південний схід від Києва та за 6 км від центру міста Бориспіль.

Пасажирські термінали та залізнична станція аеропорту розташовані на території міста Бориспіль. Злітні смуги розташовані на території Бориспільського району Київської області.

«Бориспіль» вдало розташований на перетині багатьох повітряних трас, що поєднують Азію з Європою та Америкою. Понад 25 національних та зарубіжних авіакомпаній здійснюють з «Борисполя» перевезення пасажирів та вантажів за 75 регулярними маршрутами по всьому світі.

Основні параметри[ред. | ред. код]

Наразі має дві злітно-посадкові смуги довжиною 4.000 м і 3.500 м та чотири пасажирські термінали (один D-термінал експлуатується, а інші три законсервовані). Технічні можливості аеродрому аеропорту «Бориспіль» залишаються унікальними для України, країн СНД та Східної Європи. Основна злітно-посадкова смуга довжиною 4000 метрів і шириною 60 метрів дозволяє приймати повітряні судна всіх типів цілодобово, включно і в умовах обмеженого огляду під час негод та ожеледиці.

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є базовим аеропортом авіакомпанії МАУ.

Це єдиний аеропорт України, з якого виконуються трансконтинентальні рейси. Аеропорт є членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) та Міжнародної ради аеропортів (ACI Europe).

Рекорди[ред. | ред. код]

Під час Чемпіонату Європи з футболу 2012, в день проведення фінального матчу в Києві, аеропорт «Бориспіль» встановив свій найбільший рекорд — обслужив 630 рейсів. Загальна кількість пасажирів, які скористалися цього дня послугами аеропорту, склала 39 317 осіб (попередній рекорд був встановлений у 2008 році — тоді аеропорт прийняв 423 рейси).

Керівництво[ред. | ред. код]

Наразі генеральним директором аеропорту є Рябікін Павло Борисович.

Попередньо дирекцію аеропорту очолювали Дихне Євгеній Григорович та Кочанов Олексій Іванович.

Історія аеропорту[ред. | ред. код]

З розвитком реактивної авіації наприкінці 1950-х років зросли вимоги до якості інфраструктури. Перед керівництвом УРСР та цивільної авіації постало питання будівництва аеропорту, здатного обслуговувати літаки вагою понад 100 тон. Як варіант розглядалася реконструкція аеропорту в Жулянах, проте, аби дотриматися норм безпеки та подолати обмеження для аеропортів у межах міст, було вирішено будувати новий аеропорт поблизу комплексу військово-повітряних сил у Борисполі. Цьому сприяла наявність там автомобільного шосе, відповідної злітно-посадкової смуги з твердим покриттям, та можливість тимчасового, спільного із військовими, базування[3].

Після санкціонування базування цивільних літаків на військовому аеродромі, підготовка аеропорту до відкриття відбувалась досить оперативно. Будівельні роботи проводили у цілодобовому режимі.

Умови для роботи персоналу та обслуговування пасажирів були поганими, адже все відбувалося в невеликих, тимчасових та малопристосованих приміщеннях. Щоб хоча б якось покращити настрій людям, керівництво аеропорту вирішило розмістити щит із макетом терміналу (див. слайд внизу).

Визначально планувалося, що обслуговування пасажирів буде розділено за рівнями, буде побудована галерея з телескопічними трапами. Однак від галереї відмовилися через невирішені питання з виготовленням останніх, а обслуговування пасажирів (приліт і виїзд) було вирішено здійснювати на першому поверсі на рівні перону.

Історія будівництва аеровокзалу

В травні 1959 Рада Міністрів СРСР прийняла постанову про створення на базі військового аеродрому «Бориспіль» аеропорту Цивільного повітряного флоту Київ (Центральний) і постановила забезпечити його сучасними літаками, наземним обладнанням та радіотехнічними засобами.

30 червня 1959 року був підписаний наказ начальника Головного управління ЦПФ (Цивільний повітряний флот) № 265 про створення аеропорту.

7 липня 1959 року було прийнято перший рейс. Його здійснив екіпаж Московського управління цивільної авіації на Ту-104 за маршрутом Москва-Київ-Москва. На борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600 кг вантажу. У перший рік діяльність здійснювалась у польових умовах (шести наметах), а згодом ― у тимчасових приміщеннях. Однак за такий короткий період аеропорт «Бориспіль» вийшов на третє місце за обсягом пасажирських перевезень серед аеропортів України (після аеропортів Сімферополя та «Жуляни»).

З 10 липня 1959 р. рейси Ту-104 стали регулярними. До листопада 1960 року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.

1960 р ― аеропорт «Бориспіль» почав приймати міжнародні рейси до Будапешта, Відня, Софії[4]. В цьому ж році на базі ескадрильї Ан-10 був організований авіазагін № 208 турбогвинтових літаків Ту-104 і Ан-10, об'єднаний з аеропортом Бориспіль.

1961 р. ― інститутом «Київпроект» розроблено проект аеровокзалу. Будівництво нового терміналу в Борисполі тривало 3 роки. Нульовий цикл робіт було розпочато одночасно по всьому периметру терміналу. Наземна частина була побудована в два етапи: спочатку були побудовані ліве та праве крила, після чого почалося будівництво центральної частини під куполом.

Проект того часу передбачав площу приміщення 20 300 м2. Довжина терміналу становила 230 метрів, ширина ― 50 метрів, об'єм ― 107 500 м3, пропускна здатність в час пік ― 1600 пасажирів на годину[5].

Головна складова терміналу ― це простір під куполом. Він складається з бетонних плит з розмірами кожної 8,1×2,6 м вагою до 7 тон. Для піднімання плит кран довелось встановити на земляний насип висотою 7 метрів. Зсередини стелю покрито 1100-ма спеціальними акустичними панелями (вага кожної ― 80 кг).

В 1963 році був організований Бориспільський об'єднаний авіазагін, до якого ввійшли аеропорт «Бориспіль» та льотний авіазагін № 208. В 1971 році у складі Бориспільського об'єднаного авіазагону був організований другий льотний загін — № 222. Станом на 1974 рік льотний загін № 208 складався з трьох авіаескадриль турбореактивних літаків Ту-134 і Ту-104, а льотний загін № 222 — з двох авіаескадриль турбоґвинтових літаків Іл-18 та авіаескадрильї літаків Ту-154.

20 травня 1965 року був відкритий новий Бориспільський аеровокзал. Аеропорт «Бориспіль» був обладнаний для автоматизованої посадки літаків за метеомінімуму 1-ї категорії. Тогочасні нормативи з пропускної спроможності становили 1400 пасажирів на внутрішні та 200 ― на міжнародні рейси. Аеровокзал був другим за розміром після московського аеропорту «Домодєдово» та одним з найбільших в Європі. Москвичі дали назву бориспільському терміналу «Критий ринок», у відповідь українські авіатори прозвали домодєдовський «Конюшнею»[5].

1971 р. ― Відкриття другої ЗПС 18R/36L довжиною 3,5 км. Так як кількість пасажирів зростала, виникла необхідність будівництва додаткової злітно-посадкової смуги. Крім цього, було збудовано радіоелектромайстерні, лабораторний корпус АТБ, аварійно-рятувальну станцію, комплекс засобів вторинної радіолокації. Злітно-посадкова смуга 36R відповідає вимогам ICAO категорії IIIА[6] (18L ― категорія I).

1982 р. ― розпочалося будівництво центру автоматизованої системи управління повітряним рухом в Україні «Стріла». Вона полегшила роботу диспетчерів, екіпажів літаків та покрила практично всю територію України.

Квиток Аерофлоту 24.04.1989 р. (виліт 04.05.89 р.)

До 1990 року аеропорт «Бориспіль» мав найкращі показники серед аеропортів України. Криза після розпаду СРСР вплинула на діяльність аеропорту. Закриття підприємства вдалося уникнути завдяки знайденим інвесторам.

На початку 90-х Кабінет міністрів України видав історичної ваги постанову про реконструкцію аеропорту «Бориспіль». Постанова передбачала, що 60 % коштів буде залучено від фірм-інвесторів. Це надало новий імпульс для розвитку підприємства.

11 березня 1993 р. аеропорт «Бориспіль» отримує статус державного міжнародного аеропорту.

1 квітня 1993 р. відбулося друге юридичне створення аеропорту «Бориспіль». Згідно наказу Міністра транспорту України на базі «Бориспільського авіапідприємства» було створено «Державний міжнародний аеропорт Бориспіль» як юридичну особу, регіональну дирекцію авіакомпанії «Авіалінії України» та підприємство «Київцентраеро».

У 1998 р. Президент ради ICAO доктор Ассад Котайт офіційно підтвердив статус навчального центру аеропорту як центру з авіаційної безпеки ICAO (станом на сьогодні день цей підрозділ є одним з 21 подібних центрів в світі).

2001 р. ― до 10 річниці Незалежності України було реконструйовано першу злітно-посадкову смугу (18R/36L). Кошти залучили від Європейського банку реконструкції та розвитку, що виявилось першим кредитом ЄБРР в історії України. До реконструкції МПМ лайнерів на цій ЗПС була обмежена 47 тоннами, однак після ремонту сюди можуть здійснювати посадку будь-які типи повітряних суден[6], в тому числі Ан-225 та А-380. Злітно-посадкова смуга 18R/36L відповідає вимогам ICAO категорії I[6].

У 2002 році аеропорт отримав міжнародний сертифікат відповідності (ISO 9001:2000) на впроваджену систему управління якістю послуг.

У 2013 році злітна смуга аеропорту 36П отримала підтвердження категорії ІІІа для здійснення заходів та посадок в умовах недостатньої видимості — 30 м вертикальної та 200 м горизонтальної.[7]

Пропозиції щодо назви аеропорту[ред. | ред. код]

З 29 червня до 15 липня 2016 року тривало відкрите «інтернет-голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості».[8] Аеропорт пропонували перейменувати на честь Олега Антонова, Івана Мазепи, Казимира Малевича, Ігоря Сікорського, Павла Чубинського або не перейменовувати.[8] Найбільше голосів учасників набрав варіант Івана Мазепи.[9] Однак керівництво вирішило відмовитись від ідеї перейменування.

Перспективні плани[ред. | ред. код]

  • Завершити спорудження залізничної станції.
  • Поруч спорудити інфраструктуру Автостанції аеропорту.
  • Розширити зону обслуговування терміналу-D.
  • Завершити спорудження великого автопаркінгу.
  • Відновити діяльність F-терміналу.
  • Спорудити перехід від терміналу D до терміналу B.[10]

Термінал «А» (законсервований)[ред. | ред. код]

Термінал «A» в 2006 році

Термінал «А» аеропорту «Бориспіль» був орієнтованим на обслуговування пасажирів, що подорожують у межах України. Тут розташовувався зал очікування (2-й поверх), туалет (цокольний поверх), пункти обміну валют та авіадовідка. У терміналі також розміщувалися представництва авіакомпаній, що здійснюють внутрішні рейси. Біля терміналу «A» знаходились кафе та автомобільний паркінг під охороною, а також камери схову аеропорту.

Більшість рейсів здійснювалася авіакомпаніями «АероСвіт» та «Дніпроавіа», також в терміналі «А» обслуговувалися внутрішні рейси пасажирів Міжнародних Авіаліній України та «Мотор-січ».

З 15 вересня 2011 року всі внутрішні рейси з «Борисполя» здійснюються з термінала «В», а термінал «А» закритий. Міністр транспорту і зв'язку України Костянтин Єфименко повідомив, що у 2018 році термінали «А» і «В» аеропорту «Бориспіль» планується знести для побудови нового терміналу[11].

Термінал «B» (законсервований)[ред. | ред. код]

Термінал «B»

Відкритий у 1965 р. Всі операції з виліт/приліт пасажирів внутрішніх рейсів здійснювалися на першому поверсі центральної частини (під куполом). Зони були розділені пандусом, що вів на другий поверх. В лівому відділі знаходилися 10 стійок реєстрації, які приймали багаж на всі рейси, а також накопичувачі для вилітаючих пасажирів, в правому ― зона отримання багажу прибуваючими пасажирами і кафе.

На другий поверх пасажири піднімалися пандусом шириною 4-6 метрів, покриті рифленим ґумовим килимком. Там були зала очікування, ресторан на 200 місць, два кафе, пошта та телеграф. За рестораном у лівій частині терміналу розташувався цех бортового харчування, в якому також готувалася їжа для ресторану.

Іновацією того часу стало будівництво терміналу «все під одним дахом». Вперше в СРСР міжнародні та внутрішні авіарейси обслуговуються в одній будівлі. Міжнародний сектор знаходився в правому крилі й займав невелику площу. На другому поверсі у правому куті було кафе та зала очікування пасажирів міжнародних ліній.

Однією з особливостей терміналу була велика тераса з боку ЗПС. На неї можна було потрапити як з другого поверху купола, так і з боку привокзальної площі сходами. На терасу був вільний доступ для пасажирів.

До 2012 року був основним терміналом аеропорту. У терміналі зосереджені магазини, кафе і бари, представництва авіакомпаній, туристичних фірм, банків, доступ до Інтернету, бізнес-центр, камери схову.

До 2012 року обслуговував більшу частину авіапасажирів аеропорту, що відправляються в дальнє і близьке зарубіжжя, у ньому розташовано пункти перевірки авіабезпеки. Пункти догляду на авіаційну безпеку розташовані в залі вильоту безпосередньо перед виходами на посадку. Після проходження паспортного контролю пасажири очікують у залі вильоту оголошення про запрошення пасажирів відповідного рейсу пройти до пунктів догляду на авіаційну безпеку вказаного виходу на посадку.

Після закінчення процедури контролю на авіаційну безпеку пасажири розміщуються в зонах очікування до початку посадки у літак. З метою запобігання випадків затримки з відправленням рейсу пасажири повинні завчасно прибувати на пункти догляду з авіаційної безпеки для своєчасного проходження формальностей. Другий поверх терміналу являє собою міжнародну зону, у ньому розміщуються крамниці «Duty-free».

З 15 вересня 2011 року термінал обслуговує всі внутрішні рейси на виліт і приліт. Для цього завершено будівництво зони внутрішніх рейсів, яка займає праве крило споруджуваної галереї.

У грудні 2014 року після добудови терміналу D і відкриття стійок і коридорів для внутрішніх рейсів, термінал В закрито.

За словами директора Рябікіна[12], в конструкції терміналу є проблема з кріпленням купола на центральним залом. Вартість його реставрації співмірна з вартістю розконсервації терміналу F.

Термінал «C» (законсервований)[ред. | ред. код]

У 1995 р. було відкрито термінал С для обслуговування VIP-пасажирів. Він розрахований в першу чергу для обслуговування персональних літаків бізнес-авіації. Розташований праворуч від термінала «B», оснащений власним охороняємим паркуванням. У залі — окремі кімнати відпочинку, послуги зв'язку, зали для проведення прес-конференцій, нарад і банкетів. Закритий у 2012 роцi, а обслуговування VIP-пассажирiв перенесено до термiналу D.

Термінал «D» (діючий)[ред. | ред. код]

Перон терміналу «D», 2016 рік

Термінал «D» — новий термінал площею 107 тис. кв.м. 28 травня 2012 року його було урочисто відкрито, тепер це найбільший термінальний комплекс в Україні.

Реалізація проекту будівництва нового терміналу «D» почалася в листопаді 2008 року. Станом на 27 грудня 2011 року всі будівельні роботи зі спорудження терміналу «D» було завершено. Оздоблення та налагодження роботи терміналу тривало до самого відкриття.

У зонах реєстрації нового аеровокзального комплексу передбачена велика кількість стійок реєстрації (60 у зоні міжнародних рейсів, 16 у зоні внутрішніх рейсів та 6 — для web-реєстрації), 18 пунктів контролю на авіаційну безпеку у зоні міжнародних рейсів та 6 у зоні внутрішніх рейсів, 28 кабін паспортного контролю, що дозволяє уникати черг. Термінал оснащений 11 стаціонарними аеромостами з автоматизованою системою докування (для посадки/висадки), які дозволяють одночасно приймати шість літаків класу «Боїнг 747» і п'ять літаків класу «Боїнг 737». Термінал може обслуговувати до 10 млн пасажирів на рік, 3000 пасажирів на годину на виліт і стільки ж на приліт. У зоні відправлення нового аеровокзального комплексу передбачено 61 стійку реєстрації, 18 пунктів контролю на авіабезпеку, 28 кабін паспортного контролю. Галерея очікування рейсів у зоні відльоту має довжину 870 м.

Для зручності пасажирів встановлені ліфти, ескалатори, траволатори. Всього встановлено 19 пасажирських та 2 вантажних ліфти, 18 ескалаторів і 12 траволаторів фірми Шиндлер (Швейцарія). Швидкість руху останніх ― 0,5 м/с, довжина стрічки — від 28 м до 58 м, що дозволяє збільшити пропускну здатність терміналу.

У терміналі діє дитячий майданчик та VIP-зала.[13]

Термінал «F» (законсервований)[ред. | ред. код]

Термінал «F»

Термінал був відкритий 21 вересня 2010 року. Пропускна спроможність складає 900 пасажирів на виліт та 900 ― на приліт. Перші пасажири були прийняті 31 жовтня 2010 року.[14] З 27 жовтня (початок зимової навігації) 2013 року Термінал «F» був заморожений і всі рейси були переведені у Термінал «B», а у подальшому — у Термінал «D».[15]

Керівництво аеропорту розглядала можливість відновлення роботи терміналу для компенсації пікових навантажень аеропорту в ранкові та вечірні періоди у 2017 р.[16]

Термінал «F» був базовим для МАУ (міжнародні рейси).[17] Термінал обслуговував міжнародні та чартерні рейси 22 авіакомпаній: МАУ, UM Air, Utair Україна, Air Baltic, Armavia, Adria Airways, Belavia, Caspian Airlines, Austrian Airlines (Австрія), Georgian Airways, Germanwings, Libyan Arab airlines (Лівія), Lufthansa (Німеччина), Finnair (Фінляндія), S7 Airlines (Росія) та інші.

23.03.18 в терміналі було проведено прес-конференцію з нагоди підписання контрактів з Ryanair. Павло Рябікін заявив, що при зростанні частот останньої до 15 в день термінал F буде доцільно розконсервувати[18]. Раніше розглядалося питання про його знесення[19].

За словами директора Рябікіна[12], у фінплані 2018 р. на розконсервацію терміналу передбачено 100 млн грн. Для цього також потрібно залучити і навчити ~ 300 осіб обслуговуючого персоналу, що забере 3-5 міс. Середня недокомплектація співробітниками по підприємству ― 12 % (близько 400 чоловік), в деяких виробничих підрозділах ― до 25 %.

Вантажний термінал[ред. | ред. код]

Вантажний термінал призначений для обслуговування вантажних рейсів. Біля нього розташована станція для вантажних автомобілів. Він має стоянкову ділянку, розраховану на 17 літаків.

Державне авіаційне підприємство «Україна»[ред. | ред. код]

На базі інфраструктури аеропорту з 1996 року діє Державне авіаційне підприємство «Україна», яке забезпечує офіційні авіаперельоти найвищого державного керівництва України. В розпорядження підприємства перебувають 3 сучасні авіалайнери та 1 гвинтокрил, а також окремий посадковий термінал.[20]

Кількість пасажирів[ред. | ред. код]

Рік Пасажиропотік
Борисполя
% Загальний
пасажиропотік
по країні
% Частка
Борисполя
2005 3,900,000 6,450,000 60 %
2006 4,625,000 18.6 % 7,441,000 15.4 % 62 %
2007 5,671,000 22,6 % 9,300,000 25 % 61 %
2008 6,700,000 18.1 % 10,800,000 16 % 62 %
2009 5,795,100 13.5 % 8,894,900 17.6 % 64 %
2010 6,694,212 15.5 % 10,242,500 15.2 % 66 %
2011 8,047,115 20.2 % 12,464,800 21.7 % 64.4 %[21]
2012 8,478,000 5.4 % 14,107,000 13.2 % 60 %
2013 7,932,000 6.4 % 15,134,600 7.3 % 52.4 %
2014 6,890,443 13.1 % 10,896,500 28 % 63.23 %
2015 7,277,135 5.6 % 10,695,200 1.8 % 68.04 %
2016 8,650,000 18.9 % 12,929,900[22] 20.8 % 67 %
2017 10,550,000[23] 21.9 % 16,499,500[24] 27.6 % 64 %

«Бориспіль» входить в Асоціацію аеропортів Європи (ACI). За підсумками 2016 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» став одним з лідерів рейтингу європейських аеропортів за класифікацією ACI Europe (Міжнародна рада аеропортів), посівши 3-тє місце за темпами зростання серед аеропортів, які щорічно обслуговують від 5 до 10 мільйонів пасажирів. Лідерами у цій категорії стали аеропорти Берліна (36,7 %) та Ларнаки (24,2 %).

Авіакомпанії та напрямки на грудень 2018[ред. | ред. код]

Національний перевізник — «Міжнародні Авіалінії України»
Колишній національний перевізник — «АероСвіт — Українські авіалінії»
Перон аеропорту біля терміналу «B»
На стоянці — літак «АероСвіту»
Білоруський урядовий літак Як-40 в аеропорту «Бориспіль»
Вантажний літак Боїнг-747 в аеропорту

Пасажирські[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Aegean Airlines Афіни
Air Arabia Шарджа
Air Astana Алмати, Астана
Air France Париж-Шарль де Голль
airBaltic Рига
Air Malta Валетта
Air Moldova Кишинів
Anda Air Сезонний чартер: Анталія, Шарм-ель-Шейх
AtlasGlobal Сезонний чартер: Анталія
Austrian Airlines Відень
Сезонний: Інсбрук
Azerbaijan Airlines Баку
Azur Air Ukraine Чартер: Анталія, Барселона, Хургада, Шарм-ель-Шейх
Сезонний чартер: Бодрум, Бургас, Коломбо (з 27 грудня 2018)[25], Даламан, Енфіда, Гоа, Камрань (з 27 січня 2019),[25], Пхукет, Пунта-Кана
Belavia Мінськ
Bravo Airways Чартер: Хургада, Шарм-ель-Шейх
Сезонний чартер: Аліканте
British Airways Лондон-Хітроу
Czech Airlines Прага
El Al Тель-Авів
Ellinair
Сезонний: Салоніки
flydubai Дубай
Georgian Airways Тбілісі
Iraqi Airways Багдад
KLM Амстердам
LOT Polish Airlines Варшава-Шопен
Lufthansa Франкфурт, Мюнхен
MyWay Airlines Тбілісі
Nordica Таллінн
Qatar Airways Доха
Ryanair Афіни (з 2 квітня 2019), Барселона, Берлін-Шенефельд, Братислава, Бидгощ, Дублін (з 2 травня 2019), Гданськ, Краків, Лондон-Станстед, Манчестер (з 1 квітня 2019), Пафос (з 3 квітня 2019), Познань, Софія (з 3 квітня 2019), Стокгольм-Скавста, Вільнюс, Варшава-Модлін, Вроцлав
Swiss International Air Lines Цюрих
Turkish Airlines Стамбул-Ататюрк
Ukraine International Airlines Алмати, Амман, Амстердам, Анкара, Астана, Афіни, Баку, Бангкок-Суварнабхумі, Барселона, Пекін, Бергамо, Берлін-Тегель, Брюссель, Бухарест (з 31 березня 2019),[26], Будапешт, Каїр, Чернівці, Кишинів, Коломбо-Бандаранайке, Копенгаген, Делі-Індіра Ганді, Дніпро, Дубай, Дюссельдорф, Франкфурт, Женева, Гельсінкі, Стамбул-Ататюрк, Івано-Франківськ, Херсон Харків, Ларнака, Лондон-Гатвік, Львів, Мадрид, Мілан-Мальпенса, Мінськ, Мюнхен, Нью-Йорк-Дж. Кеннеді, Одеса, Париж-Шарль де Голль, Прага, Рига, Рим-Фіумічіно, Стокгольм-Арланда, Тбілісі, Тегеран-Імам Хомейні, Тель-Авів-Бен-Гуріон, Торонто-Пірсон, Венеція, Відень, Вільнюс, Варшава-Шопен, Вінниця, Єреван, Запоріжжя, Цюрих
Сезонний:Ізмір (з 15 червня 2019)[26], Ніцца, Пальма-де-Мальорка, Зальцбург
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Бургас, Даламан, Ла-Романа, Тенеріфе-Південний
Чартер:Хургада, Шарм-ель-Шейх
Windrose Airlines Дніпро, Бухарест, Софія
Сезонний: Анкона, Барселона, Бургас, Ларнака, Пула, Тиват
Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Даламан, Іракліон, Ізмір, Ламеція-Терме, Араксос, Родос, Шарм-ель-Шейх, Спліт
Yanair Чартер: Барселона, Шарм-ель-Шейх
Сезонний чартер: Ріміні, Тенеріфе-Південний

З 25 листопада 2015 року уряд заборонив рейси всіх російських авіакомпаній над територією України[27]. Окремим російським авіакомпаніям, які здійснювали рейси у Крим, заборона була введена ще 25 жовтня 2015 року.

Вантажні[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Aero Charter Харків, Лейпциг/Галле, Люксембург
DHL Aviation Лейпциг/Галле, Катовіце
Kalitta Air Бахрейн
Motor Sich Airlines Анкара, Запоріжжя
Turkish Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк, Будапешт, Відень-Швехат, Гельсінкі-Вантаа
ULS Airlines Cargo Стамбул-Ататюрк
Ukraine International Airlines Брюссель, Прага, Льєж, Відень
Silk Way Airlines Баку, Франкфурт-Хан, Мілан-Мальпенса

Авіакомпанії, що базувалися у МА «Бориспіль» у минулому[ред. | ред. код]

  • Wizz Air Ukraine — дочірня компанія польсько-угорського лоукосту WizzAir
  • Аеросвіт — найбільша авіакомпанія України (на момент діяльності), збанкрутувала у 2013

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Аеропорт розташований за 4 км від міжнародного автошляху М03.

Автобусне сполучення[ред. | ред. код]

Автобусне сполучення з Києвом здійснюється за маршрутами:

Також виконують міжміські рейси (із заходом на Центральний автовокзал) компанії «Гюнсел», «Автолюкс», «Укрбус». Із Києва до аеропорту також дешево дістатися автобусами через місто Бориспіль (№ 316 Станція метро «Лівобережна» — місто Бориспіль, № 317 Станція метро «Харківська» — місто Бориспіль, № 318 Станція метро «Бориспільська» — місто Бориспіль), пересівши потім на місцевий автобус № 2 (вул. Каховська — аеропорт).

Сполучення між терміналами здійснюється транспортом аеропорту.

Найближча станція метрополітену — «Бориспільська» (18 км).

До Євро-2012 планувалося побудувати швидкісну залізничну лінію Жуляни — Київ — Бориспіль.

Наприкінці 2017 року було запропоновано проект продовження гілки метро до аеропорту «Бориспіль»[28][29]. Основною його перевагою є те, що з будь-якої точки Києва можна буде без проблем і недорого дістатися до аеропорту. Вартість даного проекту оцінена у близько 300 млн доларів, а термін його виконання становитиме не менше двох років, з частковим перекриттям Бориспільської траси.

Залізничне сполучення[ред. | ред. код]


Докладніше: Kyiv Boryspil Express

28 березня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом «Бориспіль»[30].

Нова станція отримала назву «Бориспіль-аеропорт»[31]. Окрім 2 платформ, також було побудовано шляхопровід над трасою М03 («Київ — Харків»)[32], а також укладено майже 4 кілометри погонних метрів колії[31]. До станції будуть курсувати 4 рейкові автобуси виробництва компанії «Pesa»[33].

Швидкісний залізничний експрес Київ—аеропорт «Бориспіль» курсує цілодобово і зупиняється на визначених станціях: Аеропорт «Бориспіль», Дарниця, Київ-Пасажирський[34]. Доїхати в аеропорт можна за 35 хвилин і 80 гривень. У майбутньому експрес планують з'єднати зі станцією метро Видубичі.

25 жовтня 2018 відбувся перший тестовий рейс експресу між станцією «Київ-Пасажирський» і аеропортом «Бориспіль». Проект обійшовся в 580 млн гривень і був запущений в лютому 2018 року. Будівництво проведено раніше запланованого часу.[35][36]. Офіційне відкриття руху експресу відбулося 30 листопада 2018 року, за участю Президента України та Прем'єр-міністра України.[37]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Відеоматеріали[ред. | ред. код]

https://www.facebook.com/avianews/videos/198822273485750/

Великі панорами аеропорту[ред. | ред. код]

Велика панорама аеропорту
Велика панорама злітної смуги аеропорту

Контактна інформація[ред. | ред. код]

  • 4505 — платний номер. 2,10 грн. за з'єднання, 8,60 грн. за хвилину, тарифікація щосекундна.
  • +380-44-364-45-05 — безкоштовний номер для дзвінків з України і з-за кордону, надає дані щодо руху авіарейсів аеропорту «Бориспіль» виключно на поточну добу.

Оператори спілкуються українською, англійською та російською мовами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наздогнати «Варшаву». Як аеропорту «Бориспіль» залучити європейських лоукостерів, Євгеній Дихне, 22 лютого 2017, Економічна правда
  2. https://www.youtube.com/watch?v=xiZKeK1zMWg
  3. Про аеропорт Бориспіль. Аеропорт Бориспіль (uk-UA). Процитовано 2018-01-12. 
  4. https://kbp.aero/wp-content/uploads/2017/07/Page2VA-1.jpg
  5. а б История аэропорта Борисполь. Исторические фотографии. Как строили терминал в Борисполе Новый терминал, 1965 год.. www.avianews.com. Процитовано 2018-01-13. 
  6. а б в http://avia.gov.ua/placemarks/derzhavne-pidpriyemstvo-mizhnarodnij-aeroport-borispil/
  7. http://aerovokzal.net/aeroport-borispol-podtverdil-kategoriyu-iii-vpp-1/
  8. а б Голосування щодо присвоєння Міжнародному аеропорту Бориспіль ім'я видатної особистості (голосування триватиме до 15 липня). Міністерство інфраструктури України. Процитовано 2016-07-01. 
  9. Перейменування аеропорту «Бориспіль»: українці проголосували за Мазепу
  10. Велике інтерв'ю гендиректора аеропорту «Бориспіль» /РБК, 5.11.2018/
  11. У «Борисполі» знесуть два термінали
  12. а б Павел Рябикин: Ryanair создаст коллапс, прилетая в пиковые часы. Процитовано 2018-04-04. 
  13. https://kbp.aero/about/press-center/news/2016/1591/ 1 червня у «Борисполі» відкрили новий дитячий майданчик та влаштували для дітей справжнє свято
  14. В аеропорту «Бориспіль» відкрили новий термінал «F»
  15. Аеропорт Бориспіль вирішив заморозити термінал «F»
  16. Аэропорт Борисполь думает о возобновлении работы терминала F в 2017 году. cfts.org.ua. Процитовано 2017-02-14. 
  17. «АероСвіт» і МАУ відмовилися переходити в новий термінал «Борисполя»
  18. Рейсы Ryanair в Борисполе будут выполняться из терминала D. cfts.org.ua. Процитовано 2018-03-23. 
  19. Сноса пока не будет: в аэропорту Борисполь разъяснили будущее терминалов B и F. cfts.org.ua. Процитовано 2018-03-23. 
  20. Сайт Державного управління справами
  21. Украинские аэропорты: 21 % рост пассажиропотока в 2011 году (детальные данные)(рос.)
  22. http://avia.gov.ua/wp-content/uploads/2017/04/Pidsumky-roboty-2016.pdf
  23. 2018 рік для аеропортів України. Що нового?. cfts.org.ua. Процитовано 2018-01-05. 
  24. http://avia.gov.ua/pro-nas/statistika/operativna-informatsiya/
  25. а б Flights. anextour.com.ua. 
  26. а б Ukraine International S19 European network expansion. routesonline.com (en-GB). 18 September 2018. Процитовано 18 September 2018. 
  27. http://tsn.ua/ukrayina/ukrayina-zakrila-nebo-dlya-vsih-tranzitnih-reysiv-rosiyskih-aviakompaniy-541350.html
  28. Метро до Борисполя: київське метро пропонують продовжити до аеропорту. Телеканал новин «24». 19.12.2017. Процитовано 07.01.2018. 
  29. У Києві хочуть запустити метро до аеропорту Бориспіль. ФАКТИ. ICTV. 20.12.2017. Процитовано 07.01.2018. 
  30. Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію проекту будівництва залізничного сполучення між Києвом і столичним аеропортом "Бориспіль
  31. а б Залізнична станція в аеропорту «Бориспіль» вже отримала назву | Медіацентр «Магістраль». info.uz.ua (ua). Процитовано 2018-10-23. 
  32. Запрошуємо оглянути будівництво залізничної лінії до Борисполя. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-10-23. 
  33. Євген Кравцов. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-10-23. 
  34. Офіційний розклад руху залізничного експресу на Київ
  35. Експрес в аеропорт “Бориспіль” вийшов в тестовий рейс. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-25. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  36. Володимир Гройсман перевірив готовність залізничного експресу до Борисполя /Урядовий портал, 25.10.2018/
  37. Kyiv Boryspil Express відправився у перший рейс /УНН, 30.11.2018/

Джерела[ред. | ред. код]