Сісера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:22, 10 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сісера
івр. סיסרא
Помер
·агресія
Діяльність воєначальник, найманець
Мати Sisera's motherd

Сісера — воєначальник війська ханаанського царя Явіна, персонаж книги Суддів.

Біблійна історія

У часи суді Ізраїля і пророчиці — Девори, ханаанський цар Явін, який правив у той час у Хацорі, загрожував племенам Ізраїлю. Пророчиця Девора передала іншому суді Ізраїля Бараку, синові Авіноама, який жив у Кедеш Нафталі наказ від імені Бога зібрати чоловіків з колін Нафталі і Завулона і рушити з ними до гори Фавор (Тавор). До гори з'явилася Девора і Барак із військом. Біля потоку Кішон ізраїльське військо зустрілося з військом полководця царя Явіна — Сісери. Об'єднані великою ідеєю народного визволення і підбадьорені щасливими пророкуваннями Девори і її особистою присутністю на полі брані, ізраїльтяни поблизу Мегіддо вщент розгромили Сісеру, якому не допомогли навіть його численні залізні колісниці. Сам Сісера був вбитий жінкою у наметі коли він втікав з поля брані як і пророкувала Девора[1]. Він загинув від руки Яїл (Яель) — жінки з кенійського племені, яке здавна було дружнім з ізраїльтянами:

І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер. А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!…[2]
«Яїл вбиває Сісеру» (Джеймс Тіссо).

Асаф згадує Сісеру у Псалмі 83(82) серед ворогів вибраного народу[3].

Примітки

  1. Сд. 4:9. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  2. Сд. 4:21-22. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  3. Пс. 83:10. Архів оригіналу за 15 травня 2015. Процитовано 5 січня 2016.

Посилання

Джерела

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.