Гринфельд Надія Євгенівна
Гринфельд Надія Євгенівна | |
---|---|
Народилася |
18 грудня 1887 Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Померла |
1918 Бендери |
Країна |
Російська імперія Молдовська Демократична Республіка |
Діяльність | політична діячка |
Посада | Член Парламенту Молдовиd |
Партія | Бунд |
Надія Євгенівна Гринфельд (уроджена Кенигшац; 1887, Кишинів — 1918) — бессарабський політик, одна з двох жінок-депутатів «Сфатул Церій» (1917—1918).
Біографія
Народилася в родині присяжного повіреного Євгена Семеновича (Самойловича) Кенигшаца (1861, Бєльці — 1939, Кишинів)[1] і Ольги Вільгельмівни (Василівни) Бернштейн (з потомствених лікарських династій; дід — Самуїл Ісаакович Кенигшац — був міським лікарем Бельц; інший дід — Вільгельм Вікентійович Бернштейн — був лікарем в Кишиневі та колезьким радником).[2][3][4] Її бабуся — Марія Григорівна Кенигшац (уроджена Коган) — була літератором і співробітницею газети «Тижнева хроніка „Сходу“» (1882—1883); друкувалася також у «Світанку»[5][6][7].
У 1903 році стала членом кишинівського відділення Бунду, пізніше — членом РСДРП.[8][9][10] Була активна в меншовицьких організацій в Одесі, Києві і Санкт-Петербурзі (згодом у Петрограді і Кронштадті).[11][12][13]
Як член «Сфатул Церій» займала політичну позицію, протилежну Олені Алістар (другої жінки-депутата цього органу).[14][15] Ратувала за незалежність Бессарабії від Румунського королівства в перехідний період з подальшим приєднанням до Росії.[16][17] 2 грудня 1917 року «Сфатул Церій» проголосив створення Молдавської Народної Республіки.[18]
Після анексії Бессарабії Румунією, в січні 1918 року при спробі переходу через Дністер Надія Гринфельд була розстріляна румунськими жандармами (тоді ж були розстріляні шість інших членів «Сфатул Церій» — Василь Рудьєв, Федір Котарос, Дмитро Прахницький, Іван Панцир, Петро Чумаченко та Микола Ковсан).[19][20][21][22][23][24]
Надія Гринфельд (як і її батько) є однією з основних персонажів п'єси і романа Семена Рєзніка «Кривава карусель» (під ім'ям Фріда Кенигшац, курсистка, 25 років).[25]
Родина
Її батько, Євген Семенович Кенигшац, в 1917—1918 роках був гласним Кишинівської міської Думи, членом «Сфатул Церій» і помічником комісара Тимчасового уряду у місті.[26] Мати, Ольга Вільгельмівна Кенигшац, була керуючою денним дитячим притулком.[27]
- Чоловік — присяжний повірений Петро Ісакович Гринфельд (1877 — після 1939), соціал-демократ, у 1900—1907 роках брав участь у діяльності Бунду в Кишиневі, Одесі, Києві, в 1904 році був делегований на Бернську конференцію Бунда, а в 1917 році був висунутий кандидатом у депутати Установчих Зборів за списками РСДРП(о).[28]
- Син — Лев Петрович Гринфельд (1908—?).
Примітки
- ↑ У записах про народження кишинівського міського рабина записаний як Ізраїль-Євген Самойлович Кенигшац.
- ↑ Jews involved in public life of Bessarabia, from books of Annual 1862, 1872, 1875 and 1893: Доктор медицини Самуїл Ісаакович Кенигшац був також дійсним членом Бессарабського статистичного комітету.
- ↑ Князь Сергій Урусов «Записки губернатора»
- ↑ Letter from S. Ghelman to Mr. M. Meyerson
- ↑ Словник псевдонімів російських письменників, вчених і громадських діячів
- ↑ Марія Кенигшац
- ↑ Літопис 10. Випуск 6. У 2 частинах. Частина 1. 1880—1884 Збереглася її листування з В. С. Аксакових.
- ↑ The Tribe of Dina
- ↑ Rebekka Denz «Bundistinnen»
- ↑ Вперёд, в прошлое!. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Василе Дива «Спаплюжена свобода»
- ↑ Гринфельд Надія Євгенівна
- ↑ Modern Jewish History: Bundist Counterculture In Interwar Poland
- ↑ Володимир Анікін «Лютий 17-го року і бессарабське єврейство» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ În Basarabia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Прогулки по Кишинёву. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Так починалася «уніря»
- ↑ Нашествие румынских армий. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Интервью с Петром Шорниковым. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Євреї Бессарабії
- ↑ Василе Дива «Спаплюжена свобода»
- ↑ Marius Dorin Lulea «Scurtă analiză — Cine піти, але și cine Nu піти, але Unirea Republicii Moldova cu România»
- ↑ Arkady Joseph Sack «Struggling Russia» (1919)
- ↑ 27 березня (9 квітня) 1918 р.
- ↑ С. Е. Резнік «Кривава карусель»
- ↑ З протоколу допиту свідка Євгена Кенигшаца, 45 років, кандидата права
- ↑ Королівське скарб[недоступне посилання з Июнь 2018]
- ↑ Російські соціалісти й анархісти
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |