Ферруччо Ново

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:57, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ферруччо Ново
Ферруччо Ново
Ферруччо Ново
Особисті дані
Народження 22 березня 1897(1897-03-22)
  Турин, Італія
Смерть 8 квітня 1974(1974-04-08) (77 років)
  Лаїгуелья, Італія
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1913-? Італія «Торіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
? Італія «Торіно Ризерве» ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1949–1950 Італія Італія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ферруччо Ново (італ. Ferruccio Novo, нар. 22 березня 1897, Турин — пом. 8 квітня 1974, Лаїгуелья) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, футбольний тренер та функціонер. Був тривалий час президентом «Торіно» (1939—1953), також працював зі збірною Італії (1949—1950).

Біографія

Народився 22 березня 1897 року в місті Турин. Виступав за резервну команду «Торіно», проте зіграти до високому рівні не зумів.

Став відомий громадськості у 1939 році, коли був призначений наступником Джованні Баттіста Куніберті на посаді президента футбольного клубу «Торіно»[1]. За час свого 14-річного президентства в «Торіно» він створив сильну і майже непереможну команду, яка досягла великих успіхів, вона відома як «Гранде Торіно»[2]. Одним з ключових гравців був півзахисник Ромео Менті, якого Ново в 1941 році запросив з «Фіорентини». Він також відіграв значну роль у підписанні захисника Альдо Балларіна, півзахисника Еціо Лоїка і нападника Валентіно Маццоли.

Ця команда в 1943—1949 роках п'ять разів поспіль виграла чемпіонат Італії. 4 травня 1949 року майже весь склад цієї команди загинув в авіакатастрофі, яка увійшла в історію як трагедія в Суперга.

27 лютого 1949 року Ново очолив збірну Італії, яку готував до чемпіонату світу 1950[3]. Команда автоматично кваліфікувалася на турнір як чинний чемпіон. Він викликав в збірну зокрема воротаря Лучидіо Сентіменті, захисника Освальдо Фатторі, півзахисників Карло Анновацці і Карло Паролу і нападника Джамп'єро Боніперті.

Турнір пройшов для Італії невдало, перший матч проти Швеції закінчився поразкою з рахунком 3:2. Перемога над Парагваєм не принесла вихід в наступний раунд, оскільки шведи зіграли внічию з Парагваєм. Після закінчення турніру Ново покинув пост тренера.

Помер 8 квітня 1974 року на 78-му році життя у місті Лаїгуелья.

Примітки

  1. L' artefice del Grande Torino — Ferruccio Novo. Архів оригіналу за 13 листопада 2008. Процитовано 7 серпня 2016.
  2. Turins Träume zerschellten am Berg
  3. Italian National Team Coaches

Посилання