Тимощук Іван Вікторович
| Тимощук Іван Вікторович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
23 вересня 1988 Новоград-Волинський | |
| Смерть |
28 липня 2014 (25 років) Саурівка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Іва́н Ві́́кторович Тимощу́к (нар. 23 вересня 1988 — пом. 28 липня 2014) — солдат Збройних сил України.
Життєпис
По закінченні новоград-волинської школи № 3 вступив до Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму. Після третього курсу рік служив у Львові у внутрішніх військах 2006-го. Після повернення буквально через два дні пішов на роботу — ремонтувати машини, а згодом перейшов на ТОВ «Церсаніт-Інвест», моделювальник. Призваний за мобілізацією 10 березня.
Солдат, кулеметник 1-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Охороняв блокпости на межі з окупованим Кримом, згодом переведений на Донбас.
Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією. Зранку 28 липня підрозділи 95-ї оаембр разом з підрозділами 30-ї омбр висунулись у визначені райони для штурму кургану Савур-Могили. Загони 95-ї бригади у взаємодії з 1-ю БТГр 30-ї обмр провели штурм та захоплення кургану Савур-Могила. Попереду йшли танково-механізовані підрозділи, за ними аеромобільні. Бій тривав близько 2 годин. 30-та омбр втратили 2 БМП, одна підірвалась на міні, другу підбили. Штурмові групи обстрілювали з «Градів» бойовики і росіяни. Позиції на висоті мали бути передані БТГр «Колос» 51-ї омбр. Піхотинці утримували Савур-Могилу з 21:00 вечора 28 липня до 4:00 ранку 29 липня. Але через сильний артилерійський обстріл з російської території підрозділам 51-ї омбр довелось відступити. У тому ж бою загинули Валентин Батюк, Сергій Гаврилюк. У інших джерелах місцем загибелі вказано село Степанівка.
Залишились батьки Людмила й Віктор, малолітня сестра Іванка, наречена.
Похований у селі Сусли Новоград-Волинського району 2 серпня 2014-го.
Нагороди та вшанування
15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
15 вересня 2015-го в новоград-волинській ЗОШ № 3 відкрито меморіальну дошку випускнику Іванові Тимощуку.
3 жовтня 2015-го в селі Сусли проведено футбольний турнір «Герої не вмирають», присвячений пам'яті Івана Тимощука та Акі Камбарова.[2]
Примітки
- ↑ Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Житомирській області провели футбольний турнір, присвячений пам'яті загиблих героїв АТО. Zhitomir.info. 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
Джерела
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 23 вересня
- Народились 1988
- Померли 28 липня
- Померли 2014
- Військовики 30-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Новограда-Волинського
- Померли в Шахтарському районі
- Поховані в Новоград-Волинському районі