Маслобойщиков Сергій Володимирович
| Маслобойщиков Сергій Володимирович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 18 серпня 1957 (66 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | кінорежисер, театральний режисер, сценарист, сценограф, графік | |||
| Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури і Вищі курси сценаристів і режисерівd | |||
| Вчителі | Лящук Тимофій Андрійович | |||
| IMDb | nm0556520 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
Сергі́й Володи́мирович Маслобо́йщиков (нар. 18 серпня 1957, Київ) — український графік, сценограф, актор, кіно- та театральний режисер.[1][2][3] Заслужений діяч мистецтв України (2019)[4].
Працював художником у театрах Києва й інших міст, автор багатьох театральних та оперних вистав в театрах України та Угорщини. У 1970-их брав участь у кількох телефільмах як актор. Як режисер створив низьку документальних та ігрових фільмів. Член Національної спілки кінематографістів України, Національної спілки театральних діячів України, Національної спілки художників України.
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року за виставу «Verba» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»[5].
Біографія
Уродженець Києва. Закінчив Київський художній інститут (1981, майстерня Тимофія Лящука) та Вищі курси сценаристів та режисерів[en] (1989, майстерня Романа Балаяна) в Москві. У 1986-87 роках навчався у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (викладач Віктор Кісін).[6]
Почав професійну кар'єру в Києві. У 1981–83 роках був художник-постановник Київського Театру естради. У 1984–87 роках був головним художником Київського Молодого театру. З 1990 року працює реж.-постановником на Київській кіностудії Довженка. З 2016 року став викладачем кафедри сценографії Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.[6]
Починаючи з 90-их зняв низку художніх та документальних фільмів, що мали успішну фестивальну долю.[7]
Фільмографія
Кліпи
- MaHA Rocks — «I Am a Ukrainian» (2015)[6]
Телебачення
- «Монологи» (серія телепрограм, 1997—1998, 1+1)[10]
Неігрові, короткометражні художні,
- «Сільський лікар» (1988, короткометражний худ.)
- «Інший» (1989, короткометражний худ.)
- «Світ Сашка Шумовича» (1997, док. фільм,)[10]
- «Від Булгакова» (1999, "студiя «Контакт» док. фільм, 29 хв., 37 хв. у версії з коментарями автора)[11]
- «Lider» твя «Данило Лідер» (2000, док. фільм, 30 хв.)
- «Дві сім'ї» (2000, док. фільм, 30 хв.)[12]
- «Галшчин дім» (2002,"Inspirаtion Fims", док. фільм, 30 хв.)[13][14]
- «Люди Майдану/People from Maydan. NEVSEREMOS!» (2005, док. фільм)
- «Чорта з два» (2009, телефільм худ.)[a][15][16]
- «Український аргумент» (2014, док.фільм)[17]
- «Свій голос» (2016. док. фільм)[10]
Повнометражні художні
- «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ» (1994)
- «Шум вітру» (2002)
- Як актор
- «Жодного дня без пригод» (1971, т/ф)
- «Віра, надія, кохання» (1972, т/ф)
- «Доміно» (1973, т/ф)
- «Земні та небесні пригоди» (1974, т/ф)
- «Друге дихання» (1974, т/ф)
- «Острів юності» (1976, т/ф)
Відзнаки
- Нагороджений Золотою медаллю Національної академії мистецтв України в галузі театру (1998)[10]
- Лауреат премії В.Клеха (2000)[10]
- Лауреат премії Ф.Нірода (2015)[10]
- Лауреат Мистецької премії «Київ» ім. Івана Миколайчука за документальний фільм «Свій голос» (2017)[18].
- Лауреат театральної премії «Київська пектораль» у 1997, 2001, та 2011 роках за вистави «Дон Жуан» Мольєра та «Гедда Ґаблер» Генріка Ібсена у Молодому театрі, та виставу «Буря» Вільяма Шекспіра — в Національному драматичному театрі ім. І. Франка.[10] Лауреат театральної премії «Київська пектораль» у 2018 році за кращу сценографію балету «За двома зайцями» Михайла Старицького в Національному театрі опери і балету ім. Т. Шевченка.[19]
Громадська позиція
У 2012 році Сергій Маслобойщиков відмовився брати участь у російсько-білорусько-українському фільмі Вилікувати страх «з ідеологічних міркувань», зазначивши що «надцікава, драматична доля великого хірурга В. Ф. Войно-Ясенецького — Архієпископа Луки — не заслуговує того, щоб до неї підходили зі спрощеними й заздалегідь заготовленими кліше. Вона вимагає відповідального і глибокого осмислення».[20][21][22]
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[23].
Зауваги
- ↑ Ім'я режисера відсутнє в титрах фільму за бажанням самого режисера, детальніше див. репортаж УНІАН про прем'єру У неділю відбудеться прем'єра фільму «Чорта з два»
Джерела
- ↑ Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С. 401;
- ↑ УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 835;
- ↑ Хто є хто в Україні. К., 2000. — С. 296.
- ↑ Указ Президент України від 8 листопада 2019 року № 834/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- ↑ «Українська правда»: Шевченківська премія-2021: стали відомі імена переможців
- ↑ а б в Маслобойщиков Сергій Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Зубавіна, Ірина. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. Київ: Фенікс; Акад. мистец. України, Ін-т пробл. сучасного мистец, 2007. 296 с. ISBN 9789666517732
- ↑ Documentary films // maslobo.info/en/ (англ.)
- ↑ Feture films // maslobo.info/en/ (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Маслобойщиков Сергій Володимирович // Національна академія мистецтв України, 2019
- ↑ Поетика неігрових фільмів Сергія Маслобойщикова // Кіно-театр, 2003:#1
- ↑ Експерименти Маслобойщикова // kino-kolo.ua, 25.11.2002
- ↑ Фільм про дім: відчуття співпричетності // Дзеркало тижня, 30 травня 2003
- ↑ «Галшчин дім»: у головній ролі — Могилянка // kino-kolo.ua, 22.05.2003
- ↑ Режисер Сергій Маслобойщиков зніматиме для «Інтера» фільм «Чорта з два» // ДМ, 9 жовтня 2008
- ↑ Сергій Маслобойщиков: «Для мене „Чорта з два“ певною мірою авантюра» // Інтер, 25 вересня 2008
- ↑ Сергій Маслобойщиков: «Для Франції Україна — як Сомалі чи Ємен». // КіноУкраїна, 27 травня 2015
- ↑ У столиці нагородили лауреатів 17-ї мистецької премії «Київ». kievcity.gov.ua. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ Сергій МАСЛОБОЙЩИКОВ: «У мене є жадібність до життя» // День, 17 травня 2018
- ↑ Режисер Сергій Маслобойщиков: «Я відмовляюся знімати ідеологічний комікс» // ДМ, 12 травня 2012
- ↑ Чому я відмовився знімати фільм «Діамантовий хрест» // ДМ, 22 квітня 2012
- ↑ Маслобойщиков відмовився від кінопроекту «Діамантовий хрест» // ДМ, 7 квітня 2012
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
Посилання
- Офіційний сайт (новий сайт) (рос.)
- Офіційний сайт (старий сайт, архівна версія) (рос.)
- Сергій Маслобойщиков на сайті Національної академії мистецтв України
- Сергій Маслобойщиков на сайті Національної спілки кінематографістів України
- Сергій Маслобойщиков на сайті Сценарна майстерня
- Сергій Маслобойщиков на сайті stagedesign.hu
|
- Народились 18 серпня
- Народились 1957
- Уродженці Києва
- Випускники НАОМА
- Заслужені діячі мистецтв України
- Лауреати Шевченківської премії 2021 року
- Українські графіки
- Українські режисери
- Українські кінорежисери
- Радянські кінорежисери
- Члени Національної спілки кінематографістів України
- Випускники Київського театрального інституту
- Члени НСТДУ
- Члени Національної спілки художників України
- Члени Української кіноакадемії