Лящук Тимофій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лящук Тимофій Андрійович
Лящук Тимофій Андрійович.jpg
Народження 24 березня 1929(1929-03-24)
Оболонь, Семенівський район, Полтавська область
Смерть 13 липня 2015(2015-07-13) (86 років)
  Київ, Україна
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Вчитель Волобуєв Євген Всеволодович, Яблонська Олена Нилівна, Касіян Василь Ілліч, Єржиковський Сергій Миколайович, Сиротенко Олександр Іванович і Подерв'янський Сергій Павлович
Відомі учні Кравченко Наталія Іванівна, Маслобойщиков Сергій Володимирович, Бондаренко Юрій Іванович (художник), Грох Микола Никифорович, Кириченко Роман Степанович, Шевцов Георгій Іванович і Попінов Микола Олександрович
Член Спілка художників України
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв УРСР Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Тимофій Андрійович Лящу́к (нар. 24 березня 1929, Оболонь — пом. 13 липня 2015, Київ) — український графік, живописець і педагог; член Спілки художників України з 1958 року. Чоловік художниці Тамари Лящук, батько художників Дмитра Лящука і Лесі Гри­горової.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 березня 1929 року (згідно паспорта 24 березня 1930 року) в селі Оболоні (тепер Кременчуцький район Полтавської області, Україна). Протягом 19461951 років навчався в Київській художній середній школі (викладачі Євген Волобуєв, Олена Яблонська); протягом 19511957 років — у Київському художньому інституті (викладачі Василь Касіян, Сергій Єржиковський, Олександр Сиротенко, Сергій Подерв'янський).

Впродовж 19591972 років працював головним редактором художньо-виробничої майстерні «Агітплакат Спілки художників УРСР». Був членом КПРС з 1961 року. Впродовж 19641994 років викладав у Київському художньому інституті: з 1976 року — професор, одночасно з 1979 року очолював навчально-творчі майстерні плакатного мистецтва факультету графічних мистецтв.

Жив в Києві, в будинку на вулиці Щусєва № 14, квартира 36, пізніше на вулиці Курганівській № 3, квартра 64[1]. Помер в Києві 13 липня 2015 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкової графіки, монументально-декоративного мистецтва, живопису. Серед робіт:

акварелі
  • «Дівчина з коромислом» (1953);
  • «Колгоспний сторож І. Грек» (1955);
  • «Сашко» (1955);
  • «Леся» (1974);
  • «Оксана» (1977);
  • «Мама» (1999);
  • «Нас багато і всі ми гарні» (2006);
плакати
  • «Я люблю тебе, життя!» (1961—1962);
  • «Бережіть мир» (1965);
  • «Слався, свято урожаю» (1966);
  • «Радянська славна Україна, будь преславна з роду в рід» (1967);
  • «Можна все на світі вибирати, сину…» (1968);
  • «Вождь, учитель, друг» (1969);
  • «Хто поліг за Батьківщину — буде жити у віках» (1969);
  • «Той не загинув, хто загинув за справу революції» (1969);
  • «Карл Лібкнехт і Роза Люксембург» (1969);
  • «Україно, будь преславна з роду в рід!» (1972);
  • «Отелло» (1979);
  • «Річард ІІІ» (1983);
  • «Крути–1918» (1988);
  • «Україно, воскрес­ни!» (1990);
  • «Смачного!» (1990);
  • «Ми прийдемо до перемоги праці!» (1990);
серії плакатів
  • «Слава ВЛКСМ» (два варіанти: 1957—1958 та 1967);
  • «ВЛКСМ» (1967—1968);
«Захар Беркут»
кіноплакати
графічні серії
  • «Седнівські мотиви» (1969—1983);
  • «Болгарський цикл» (1979—1982);
  • «Наш Крим» (від 2014);
живопис
  • «Верби» (1962);
  • «Оксана з квіткою» (1974);
  • «Балерина» (1975);
  • «Стара хата» (1975);
  • «Яблука дозріли» (1979);
  • «Жінка у капелюшку» (1980);
  • «Самотність» (1980);
  • «Гроза над Седневом» (1981);
  • «Ранок. Снов» (1986);
  • «Пам'яті невинно убієнних. Вавилов» (1988);
  • «Тріумф–33» (1989);
  • «Зима у Седневі» (1990-ті);
  • «Повіяв вітер степовий» (1990);
  • «Козацькі могили» (1990);
  • «Протест на Майдані» (1990);
  • «Ре­ве та стогне…» (1991);
  • «Воля» (1991);
  • «Ветеран УПА» (1991);
  • «Тарас Бульба» (1992);
  • «Остерський натюрморт» (1993);
  • «Козак Василь» (1994);
  • «Лугове озерце» (1995);
  • «110-й Великдень П. Калнишевського» (1997);
  • «Квіти з мого городу» (1997);
  • «Не скуєш душі живої!» (1998);
  • «Тривога (Козацький телеграф)» (1999);
  • «І буде Син, і буде Мати» (1999);
  • «Тривога», «Мати» (1999);
  • «Автопортрет у кунтуші» (2000);
  • «Злука» (2001);
  • «Конотопський погром московського стотисячного війська І. Виговським» (2001);
  • «Молитва до Богородиці» (2002);
  • «Хай буде благословіння Господнє на вас!» (2003);
  • «Молитва за Україну до Ісуса Христа» (2004);
  • «Автопортрет із пензлем» (2005);
  • «Вечір на Дніпрі» (2005);
  • «Панночка Тетяна» (2009);
  • «Карпатський мотив» (2009);
  • «Цілитель Пантелеймон» (2014);
  • «Христос у саду» (2015);
серії

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1955 року, всесоюзних з 1957 року, закордонних з 1959 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1977—1978, 1983, 1997—1998, 1999—2000, 2002, 2011 роках, Львові у 1983 році.

Автор статей на мистецькі, морально-релігійні теми.

Окремі роботи зберігаються у Запорізькому, Одеському, Харківському художніх музеях, Вінницькому, Запорізькому, Полтавському кра­єзнавчих музеях, Музеї плаката у Варшаві.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]