Алексей Чепічка
| Алексей Чепічка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | чеськ. Aleksej (Josef) Čepička[1] |
| Народився |
18 серпня 1910[2][5][…] Кромержиж, Кромержиж, Південноморавський край[d], Чехословаччина[3][5][…] |
| Помер |
30 вересня 1990[2][3][…] (80 років) Добржишd[3][7][8] |
| Країна |
 Чехословаччина[6] Протекторат Богемії і Моравії[9] |
| Діяльність | політик, Помічник адвоката |
| Alma mater | Юридичний факультет Карлового університетуd[5] |
| Науковий ступінь | доктор праваd |
| Військове звання | General of the Armyd |
| Партія | Комуністична партія Чехословаччини (1963) |
| Родичі | Клемент Ґотвальд і Марта Готвальдоваd |
| У шлюбі з | Марта Чепічковаd |
| Нагороди | |
Алексей Чепічка (чеськ. Alexej Čepička; 18 серпня 1910, Кромержиж, Австро-Угорщина — 30 вересня 1990, Прага) — чехословацький політичний, державний і військовий діяч часів ЧССР. Найближчий сподвижник і зять лідера Комуністичної партії Чехословаччини Клемента Готвальда, член Політбюро КПЧ, міністр внутрішньої торгівлі (1946—1948), міністр юстиції (1948—1950), міністр оборони (1950—1956) Чехословаччини. Генерал армії (з 3 жовтня 1950).
Біографія
Народився в бідній родині. Вивчав право в Празькому університеті, 1929 року вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Займався інформаційно-пропагандистською діяльністю. У 1942 році був схоплений гестапо і ув'язнений. До кінця Другої світової війни перебував у концтаборах Аушвіц (Освенцім) і Бухенвальд.
Після війни одружився з дочкою Клемента Готвальда, лідера КПЧ, що став згодом прем'єр-міністром і президентом Чехословаччини. Після чого зробив успішну політичну кар'єру.
На виборах 1946 року був обраний до парламенту від Комуністичної партії. У 1947 році був призначений міністром внутрішньої торгівлі.
Після приходу комуністів до влади в 1948 році став міністром юстиції.
У 1950 році призначений головою державної комісії з питань церков.
У тому ж році став генералом армії і міністром оборони Чехословаччини. 9-12 січня 1951 року відбулася зустріч зі Сталіним, на якій був присутній А. Чепічка, де, на думку західних істориків, вождь запропонував своїм східноєвропейським соратникам готуватися до наступальної війни проти Західної Європи[10].
23 липня 1951 року в Кремлі відбулася нарада за участю Сталіна, Молотова і Чепічки, на якому обговорювалося питання про антидержавну змову навколо Рудольфа Сланського. Чекали Готвальда, але він не приїхав, пославшись на нездужання.
Після смерті Сталіна і Готвальда в 1953 році положення Чепічки стало нестабільним. Він був звинувачений у сприянні культу особистості Готвальда, в 1956 році звільнений від усіх посад і переведений на роботу голови державного патентного відомства (1956—1959).
У 1959 році переніс серцевий напад і був відправлений на пенсію. У 1963 році виключений з Комуністичної партії за звинуваченням у «деформаціях 1950-х років у Чехословаччині».
Залишок свого життя після виходу на пенсію провів поза політикою і помер 1990 року в будинку престарілих у передмісті Праги.
Нагороди
- Орден Клемента Готвальда (7.5.1955)[11].
Примітки
- ↑ http://actapublica.eu/matriky/brno/prohlizec/10336/?strana=374
- ↑ а б в http://en.isabart.org/person/37968
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б Munzinger Personen
- ↑ а б в Studenti pražských univerzit 1882–1945
- ↑ а б в Evidence zájmových osob StB
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- ↑ Database of the Terezín Memorial
- ↑ Did NATO Win the Cold War?
- ↑ Список кавалеров ордена Клемента Готвальда (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2018.
Посилання
- [1] // novayagazeta.ru
|
