Алабян Каро Семенович

Каро Семенович Алабян
вірм. Կարո Սիմոնի Հալաբյան
Народження	14 (26) липня 1897 Гянджа, Російська імперія
Смерть	5 січня 1959(1959-01-05) (61 рік)
	Москва, СРСР (рак легень)
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	вірменин
Країна	Російська імперія  СРСР
Жанр	архітектор
Навчання	Нерсісянська школа (1917) і Вищі художньо-технічні майстерні (1929)
Діяльність	архітектор, політик
Працівник	Вірменський державний інженерний університет
Член	Q4101988?, Спілка архітекторів СРСР, Академія архітектури СРСР і Королівський інститут британських архітекторів
Твори	Центральний театр Радянської Армії в Москві
Партія	КПРС
У шлюбі з	Lyudmila Tselikovskayad
Нагороди
Алабян Каро Семенович у Вікісховищі

Каро Семе́нович Алабя́н ((14 (26) липня 1897, Гянджа — 5 січня 1959(1959-01-05), Москва)) — вірменський радянський архітектор. Дійсний член Академії будівництва і архітектури СРСР.

Біографічні відомості

Народився в місті Єлисаветполь (згодом Кіровабад, нині Гянджа, Азербайджан). 1929 року закінчив Вищий художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН) в Москві. Працював в інституті «Моспроект».

1929 року був серед засновників Всеросійського товариства пролетарських архітекторів, яке декларувало своєю метою «створення нової пролетарської архітектури».

Після створення 1932 року Спілки радянських архітекторів Алабян став її відповідальним секретарем. 17 червня 1937 року на першому з'їзді радянських архітекторів заявив: «Ми, радянські архітектори, всіляко повинні посилити боротьбу проти шкідливих буржуазних теорій і теорійок, проти ідеалістичного розуміння архітектурної творчості, проти явного та прихованого формалізму». Очолював Спілку радянських архітекторів до 1950 року.

У 1949—1953 роках був віце-президентом Академії архітектури СРСР.

Був членом КПРС (від 1917 року — тоді РСДРП(б)). Депутат Верховної Ради СРСР першого та другого скликань (1937—1950).

Нагороджено двома орденами та медалями.

Був одружений з актрисою Людмилою Целіковською (став її четвертим чоловіком). 1949 року в них народився син Олександр.

Каро Алабян помер 5 січня 1959 року від раку легенів на 62-му році життя. Поховано архітектора на Новодівочому цвинтарі в Москві.

Творчість

Театр Червоної Армії в Москві. Загальний вигляд

Театр Червоної Армії в Москві. Деталь

Ранні роботи Алабяна виконано в дусі конструктивізму (житловий будинок в Єревані, 1929—1930, та ін.), пізніше звернувся до класичної спадщини.

1933 року на конкурсі на проект Палацу Рад отримав першу премію. Брав участь у розробці Генерального плану реконструкції Москви (1935).

Найголовніші роботи Алабяна:

• Центральний театр Радянської Армії в Москві (1934—1940, співавтор — архітектор Василь Симбірцев),
• павільйон Вірменської РСР на Виставці досягнень народного господарства (1939, 1954),
• генеральний план відбудови Сталінграда (1945, співавтор — М. X. Поляков та ін.),
• морський вокзал в Сочі (1955),
• надземний вестибюль станції метро «Червонопресненська» (1952).
• житловий масив Хімки — Ховрино в Москві.

Брав участь у створенні павільйону СРСР на Всесвітній виставці в Нью-Йорку 1939 року (у співавторстві з Борисом Іофаном).

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 123.
• Карлик Л. Б. Каро Алабян. — Ереван, 1966.

Посилання

• ХРОНОС. Алабян Каро Семенович(рос.)
• Російське генеалогічне дерево(рос.)
• Людмила Целіковська(рос.)
• Архітектор Алабян К. С.(рос.)
• Праздник, который продолжается… // АиФ. Долгожитель. — 2003. — 19 сентября.
• «…Каро был удачлив во всем» // Новое время. — 2007. — 19 июля.