Хлібичин
село Хлібичин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Снятинський район |
Рада | Борщівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA26080050190036468 |
Основні дані | |
Засноване | 1700 |
Населення | 573 |
Площа | 7,65 км² |
Густота населення | 74,9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78318 |
Телефонний код | +380 03476 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°28′10″ пн. ш. 25°15′52″ сх. д. / 48.46944° пн. ш. 25.26444° сх. д. |
Водойми | Прут |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78317, с. Борщів, вул. Шевченка, 76 |
Карта | |
Мапа | |
|
Хліби́чин — село Снятинського району Івано-Франківської області.
Короткий опис
Хлібичин майже зрісся з містечком Заболотів, виростає відразу на захід від Заболотова. Село невелике — 573 жителя за останнім переписом. Перша письмова згадка належить до 1435 року[1]. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[2].
Поселення цікаве тим, що тут знаходиться одна з двох пам'яток архітектури Снятинського району, що включена в державний реєстр. Це дерев'яна (хм) хрестова в плані Успенська церква (1854) та її дзвіниця (1826—1855).
Дзвіниця знаходиться на північний захід від церкви. Це восьмерик на четверику, має шатровий дах і оточена піддашшям. Перший ярус в неї рублений, другий каркасний.
Докладніше: Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Хлібичин)
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 570 осіб, з яких 246 чоловіків та 324 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 573 особи.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,48 % |
російська | 0,35 % |
польська | 0,17 % |
Пам'ятки архітектури
- Успенська церква, споруджена в 1854 році. Пам'ятник архітектури №:1198/1. Належить до УПЦ КП настоятель о. Богдан Близнюк.
- Дзвіниця Успенської церкви, споруджена в 1826-1855 роках. Пам'ятник архітектури №:1198/2
Примітки
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.2, № 14
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — S. 171.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання і джерела
- Успенська церква в Хлібичині
- Пам'ятки архітектури Хлібичина на сайті Замки та храми України
- Хлібичин на сайті Замки та храми України
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |