Попельники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Попельники
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Снятинський район
Рада/громада Попельниківська сільська рада
Код КОАТУУ 2625284101
Основні дані
Засноване 1365, 1514, 1784
Населення 1477
Площа 9,67 км²
Густота населення 156,36 осіб/км²
Поштовий індекс 78356
Телефонний код +380 03476
Географічні дані
Географічні координати 48°23′19″ пн. ш. 25°20′32″ сх. д. / 48.38861° пн. ш. 25.34222° сх. д. / 48.38861; 25.34222Координати: 48°23′19″ пн. ш. 25°20′32″ сх. д. / 48.38861° пн. ш. 25.34222° сх. д. / 48.38861; 25.34222
Водойми Черемош, Вільховець
Місцева влада
Адреса ради 78356, с. Попельники , тел. 5-24-96
Карта
Попельники is located in Україна
Попельники
Попельники
Попельники is located in Івано-Франківська область
Попельники
Попельники

Попе́льники — село Снятинського району Івано-Франківської області.

Географічне положення[ред.ред. код]

Село Попельники Снятинського району розташоване на лівому березі річки Черемош, яка відділяє Галичину від Буковини. На південь — річка Черемош, на захід — села Рибне та Новоселиця, на півночі — Рудники і Джурів, на сході — Тучапи. До залізничної станції Заболотів 13 км, до станції Снятин — 10 км.

Історія[ред.ред. код]

Село Попельники за даними професора Ксаверія Мрочка та Михайла Бажанського засноване у 1365 році.

Перша згадка: 1784 р. [Історія міст і сіл УРСР : Івано-Франківська область. – К. : ГРУРЕ, 1971 р.].

Кріпость-Попельники, стояло на кордоні з Османською імперією. Є дані, які твердять про те, що Кріпость-Попельники було невеличким містом. Є різні версії про назву села. Залишилися від кріпості згарища і попіл. З того часу місце знищеної кріпості почали називати Попельники. У XVI ст. село назвали Попельнею, а згодом Попельники. У XIV столітті місто було зруйноване і спалене турками, а жителі, які залишилися, почали осідати на півночі від річки Черемош.
З певних історичних джерел було відомо, що заселено воно між селом Рудники та сьогоднішнім селом. В основному пролягало воно в урочищах Потічок і Сталище. Жителі користувалися лісом та природним водоймищем біля горба Летівки. Летівка від слова літо, там навесні, влітку і до пізньої осені випасали худобу, коні, вівці, кози. Горб Летівка зберігся до нашого часу, але нижчим. У давнину село було багате лісом, водою, рибою, землею. Протягом двох століть перші поселення зберегли свою цілість. На початок XVII століття село розширюється. Заселяються нові сім'ї вздовж Черемоша. Село не має дуже урожайної землі, взагалі не має чорнозему, тому і господарське життя не дуже інтенсивне, але зате випасання худоби відбувалося краще, як в інших селах, бо є обширні луги для випасання худоби. У лузі були такі урочища: Урочища Став. Перший Брід, Другий Брід, Вишнівка , Джубер.

Пам’ятники історії та культури[ред.ред. код]

церква Церква Архистратига Михаїла (1837-1842 р.)

Хрест на честь скасування панщини (1848 р.) Відновлений 1991 р.

Млин (поч. 20 ст.)

Сільський клуб (1938 р.)

Пам’ятник полеглим у Другій світовій війні (1969 р.).

Пам’ятник Т.Г.Шевченку (1992 р.).

Церква[ред.ред. код]

Церква Архистратига Михаїла . Побудована на кошти громади в 1837 р. Освячена 1842 р. Дерев'яна, п'ятикупольна. Іконостас чотириярусний, різьблений. У вівтарі церкви на Горньому місці є напис: «1837 рік Василь Андрійчук». Пам'ятник архітектури № 957. В часи радянської влади, коли скрізь закривалися церкви, в Попельниках церква діяла. 21 липня 2002 р. Єпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом освячено новий престіл. Належить до УПЦ КП .В XVIII столітті було дві придорожні каплички.Згідно з Шематизмом Львівської архиєпархії 1841 р. парафія в с. Попельники заснована в 1784 р.

Священики[ред.ред. код]

о. Микола Колянківський народився 1803 р. Рукоположений в сан священика 1830 р. Служив останній в церкві на зарінку згідно з Шематизмом Львівської єпархії за 1832 р. і перший священик який служив в церкві Воскресіння Христового будівництво якої розпочалося у 1837 р. біля Цісарської дороги.

о. Василь Березовський народився 1808 р. Рукоположений в сан священика 1840 р.

Парох в с. Попельники 1841 р., згідно з Шематизмом Львівської єпархії за 1841 р.,

о. Корнилій Дрогомирецький народився 27 січня 1846 р. Рукоположений в сан священика 1870 р.

Парох у с. Попельники із 1876 р. по травень 1894 р.

Помер 15 грудня 1910 р. с.Ясенів-Пільний.

о. Роман Шмігельський народився 1 липня 1866 р. в с. Вовчинець окраїна Івано-Франківська. Рукоположений в сан священика 26 жовтня 1890 р. Єпископом Станіславівським Юліаном Пелешом.

Парох в с. Попельники від 3 жовтня 1895 р.

Помер 7 жовтня 1916 р.

о. Іван Онуцький (*12 січня 1858 р. в с. Серафинці Городенківського району Станіславської області. Рукоположений в сан священика 19 грудня 1886 р. Єпископом Станіславівським Юліаном Сас-Куїловським.

Працював сотрудником пароха з 1887 до 1891 року в с. Стопчатів.

Парох в с. Попельники від квітня 1899 р., згідно з Шематизмом Станіславівської єпархії за 1900 р.

З 1904 - 1933 рр. служив в селі Підвербці Тлумацького району. У селі ліквідував корчму, в церкві закликав парафіян дати рішучий бій ганебному явищу – алкоголізму. Натомість він добре налагодив роботу кооперативу «Надія», заснував гурток «Рідна школа», читальню товариства «Просвіта».

Помер 14 січня 1934 р. Похоронений на сільський цвинтарі в селі Підвербці.

о. Олексій Луців народився 1877 р. Рукоположений в сан священика 1909 р.

Парох в с. Попельники 1910 р. згідно з Шематизмом Станіславівської єпархії за 1910 р.

Згідно з Шематизмом Станіславівської єпархії за 1925, 1935, 1938 р. служив в селі Микуличин Надвірнянського деканату.

о. Василь Чиж народився 17 жовтня 1889 р. в с. Перепельники Зборівського повіту Тернопільської обл. Рукоположений в сан священика 30 квітня 1916 р. Єпископом Станіславівським Григорієм Хомишиним.

Парох в с. Попельники від 1 травня 1918 р. по 19 жовтня 1922 р.

Помер 1970 р.

о. Іван Амброзяк народився 8 лютого 1884 р. в с.Тисменичани Надвірнянського повіту Станіславської обл. Рукоположений в сан священика 10 березня 1912 р. Єпископом Станіславівським Григорієм Хомишиним.

Парох в с. Попельники від 1 грудня 1922 р. по 1 квітня 1924 р.

о. Омельян Завицький народився 3 травня 1880, рукоположений 1909 р. р. Служив в с. Текуче Косівського повіту згідно з Шематизмом Станіславівської єпархії за 1913 р.

1912 - 1913 рр. служив в с. Будилів

Парох в с. Попельники до 6 липня 1924 р.

Зібрав кошти і поповнив бібліотеку «Просвіти» до 520 книг.

Помер 23 червня 1931 р. Похований на сільському цвинтарі с. Видинів.

о. Іван Сенчук народився 1879 р. Рукоположений в сан священика 1905 р. Згідно з Шематизмом Станіславівської єпархії за 1925 р.

Парох в с. Попельники 1924–1927 р.

о. Омельян Дудик народився 1868 р. Рукоположений в сан священика 1897 р. Служив сотрудником в с. Нижнів Устецького деканату Станіславської єпархії (згідно з Шематизмом Станіславівської єпархії за 1900 рік). З 1905-1914 р. парох с. Завалля. З 1925 р. парох в с. Джурів.

Настоятель в с. Попельники 1927-1929 р.

Помер 1952 р. похований на церковному подвір'ї с. Джурів.

о. Юліан Гранківський народився 1887 р. Рукоположений в сан священика 9 січня 1913 р. у Львівської єпархії. Служіння звершував: м.Чернівці сотрудник з 8 березня 1913 р. по 15 лютого 1914 р. З 15 лютого 1914 р. с.Садгора. З 1 листопада 1918 р. с. Карапчів. З 12 листопада 1918 р. с. Старий Косів із обов'язками Косівського декана. З 1 квітня 1921 р. по 31 грудня 1922 р. с.Баня-Березів. З 1 січня 1923 р. по 3 березня 1925 р. с. Криворівня. З 1 квітня 1925 р. по 17 листопада 1927 р. с. Русів. З 18 листопада 1927 р. с. Тучапи і Драгасимів.

З 14 вересня 1929 р. доїжджаючий парох у с. Попельники указ № 6133/1 по 1963 р.

Під час Першої Світової війни був військовим куратором при австрійській армії у м. Відень. Закінчив Духовну академію в м. Болонья Італія. Мав дві дочки Дарію і Іванну. Дарія керувала церковним хором і вчителювала. Іванна активний член ОУН — УПА (псевдо Ася) загинула за волю і незалежність України. Помер 30 січня 1967 р., похований за вівтарем церкви Покрови Пресвятої Богородиці с. Тучапи.

о. Зіновій Калитчук (*1910-+1980 рр.) 1947-1950 рр. служив с. Ганнусівка Тисменицький р-н. 1960 - 1963 рр. с. Будилів Снятинський р-н.

Настоятель церкви Архистратига Михаїла 1963–1964 рр. Після с. Попельники служив на Косівщині с. Акрешори.

о. Василь Романюк (*9 грудня 1925 р.+ 14 липня 1995 р.)

Настоятель церкви Архистратига Михаїла с. Попельники 1964–1968 р.

о. Миколай Корнич (*1910 р. - + ?) Служив в с. Завалля (1963-1967).

Настоятель в с. Попельники 1968-1969 рр. Проживав на квартирі в домі Колотила Петра.

о. Костянтин Морський (15.11.1902 р. + 26.02.1970 р.) похований в с. Джурів на сільському цвинтарі

о. Богдан Лесюк народився в с. П'ядики Коломийського р-ну,

Настоятель в с. Попельники 1974 р.,

с. Ліски 1973-1989 рр. с. Жукотин 1979-1988 рр. с. Коршів Коломийського р-ну.

о. Миколай Харук народився 1933 р. в с. Тулова Снятинського р-ну. Закінчив Волинську Духовну семінарію. Рукоположений в сан священика в 1962 р.

Настоятель церкви Арх. Михаїла с. Попельники 1975-1980 рр.

Служив с. Вовчківці 1984-1985 рр., с. Будилів з 1988-1993 рр., с. Белилуя 1988-1991 рр., с. Устя 1988-1998 рр., с. Тулова 1988-2002 рр. Помер 11 лютого 2003 р., похований в с.Вовчківці на сільському цвинтарі.

о. Василь Бойчук народився 10 квітня 1943 р. в с. Ганьківці Снятинського р-ну.

30 жовтня 1969 р. одружився із Ворощук Марією Миколаївною 2.06.1952 р.н. вчителька початкових класів.

1971 р. народився старший син Ігор.

В 1976 р. поступив на навчання в Одеську Духовну семінарію яку закінчив в 1980 р. Рукоположений в сан священика 1979 р. на Томину неділю Митрополитом Одеським і Херсонським Сергієм (Петровим).

Настоятель церкви Архистратига Михаїла с. Попельники із 1980 р. по 7 липня 1985 р.

1980 р. народився син Андрій.

1982 р. народився син Василь.

Проживав на квартирі в домі священика Петра Якимчука.

Після с. Попельники служив в с. Тростянець, Любківці,Олешків, Русів, Красноставці 1988-1994 рр. Відправлений поза штат Івано-Франківської єпархії за станом здоров'я.

о. Степан Лаврентович народився 25 травня 1925 р. в м. Снятин у сім'ї Франка і Кароліни Лаврентовичів, був дванадцятою дитиною в сім'ї.

Навчався в Снятинській гімназії.

1944 р. призваний до армії, на війну з німецькими окупантами, служив в роті мінометників,

1947 р. повернувся із армії додому.

1951 р. одружився із Тим'як Ольгою Михайлівною із с. Будилів (померла 4 травня 2007 р.).

1955 р. народився син Михайло. Помер 2014 р.

1968 р. Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосипофом (Саврашем) рукоположений в сан священика.

Священиче служіння проходив в Снятинському с. Новоселиця 1968-1969 рр., с.Джурів 1968-1969 рр., с. Завалля 1977, 1989-1991, с. Ганьківці, с.Будилів церкві святого Михаїла (Будилів) 1976-1977 рр., с. Тростянець 1984-1985 рр., Косівському (с. Бабино…), Городенківському с. Гвіздець 1979 р. районах.

Настоятель церкви Архистратига Михаїла с. Попельники із 7 липня 1985 р. по 11 жовтня 1998 р.

Проживав на квартирі в домі пономаря Юрійчука Василя Івановича. Помер 24 листопада 2004 р., похований на міському цвинтарі м. Снятина.

о. Ігнатій Мельник народився 26 серпня 1977 р. в с. Чорнолізці Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл. в сім'ї Мельника Михайла Гнатовича 16.03 1947 р.н. і Мельник Ірини Яківної 14.03.1954 р.н. + 31.10 1997 р.

1 вересня 1984 р. пішов в перший клас Чорнолізької середньої школи, яку закінчив в 1994 р.

Після закінчення школи поступив на навчання в Волинську Духовну семінарію, в лютому 1997 р. перевівся в Івано-Франківську Духовну семінарію, яку закінчив в 1998 р.

19 жовтня 1997 р. одружився із Різун Олександрою Петрівною 26.08.1978 р.н.

21 листопада 1997 р.Єпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом рукоположений в сан диякона.

7 квітня 1998 р. Єпископом Іоасафом рукоположений в сан священика.

З 11 жовтня 1998 р. настоятель церкви Архистратига Михаїла с. Попельники.

Священики які народилися в с. Попельники[ред.ред. код]

о. Петро Якимчук народився в с. Попельники 1930 р. Дякував в парафіяльній церкві. Рукоположений в сан священика 1968 р. єпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосипом. Служив в с. Красноставці 1968-1984 рр, Будилів 1978-1984 рр.

1990 р. перейшов в УГКЦ служив в с. Тулуків. Помер 1996 р.

о. Михайло Кіф'як народився в с. Попельники 10 вересня 1984 р.

21 жовтня 2007 р. одружився із Борзяк Оленою Віталіївною

24 травня 2009 р. рукоположений в сан диякона Митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським Димитрієм

18 серпня 2013 р. рукоположений в сан ієрея Архиєпископом Рівненським і Острожським Іларіоном.

З жовтня 2013 р. настоятель церкви святих Віри, Надії, Любові, і їх матері Софії смт. Березанка.

Каплиці[ред.ред. код]

  • Давні каплиці

Згідно з Шематизмом Станіславівської єпархії за 1925, 1935, 1938 р. в селі Попельники було дві придорожні каплиці.
1. Каплиця Успіння Богородиці (1938–2008 р.) освячена 1938 р. о. Юліаном Гранківським, знаходилася спочатку на подвір'ї Антоняка Григорія Васильовича потім в час комуністичного атеїзму перенесена на територію сільського цвинтаря. Фундатори: Антоняк Григорій Васильович і Марія Василівна. Розібрана в липні 2008 р. і на цьому місці розпочато внуками цих фундаторів будівництво нової каплиці на честь Святителя Василія Великого.
2. Друга каплиця знаходилася біля млина і 1990 р. була розібрана і на тому місці побудована каплиця на честь Святих апостолів Петра і Павла.

  • Сучасний стан

1. Каплиця Архистратига Михаїла, освячена 1948 р. о. Юліаном Гранківським, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатори: Вишневський Михайло Іванович.
2. Каплиця Святих апостолів Петра і Павла, освячена 1990 р. о. Степаном Лаврентовичем, знаходиться по вул. Стуса. Фундатори: Зозулик Іван Миколайович, Крижановський Григорій Васильович.
3. Каплиця Святого Миколая, освячена 1991 р. о. Степаном Лаврентовичем, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатори: Ватаманюк Микола Васильович, Захарія Григорій Васильович.
4. Каплиця Святої рівноапостольної княгині Ольги, освячена 1992 р. о. Степаном Лаврентовичем, знаходиться по вул. Мазепи. Фундатор: Неміш Данило Іванович. Пересвячена після пожежі в липні 2007 року о. Ігнатієм Мельником.
5. Каплиця Архистратига Михаїла, освячена 1992 р. о. Степаном Лаврентовичем, знаходиться по вул. Мазепи. Фундатор: Захарія Роман Михайлович.
6. Каплиця Архистратига Михаїла, освячена 1994 р. о. Степаном Лаврентовичем, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатор: Маковійчук Михайло Дмитрович, громадянин ФРН.
7. Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, освячена 1995 р. о. Степаном Лаврентовичем, знаходиться по вул. А. Кузика. Фундатор: Кузик Іван Григорович.
8. Каплиця Різдва Пресвятої Богородиці, освячена 1996 р. о. Степаном Лаврентовичем, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатор: Тарасюк Михайло Іванович.
9. Каплиця Святих рівноапостольних Володимира і Ольги, освячена 21 липня 2002 р. Єпископом Івано-Франківським і Галицьким, Іоасафом знаходиться по вул. Шевченка (на території цвинтаря). Збудована на пожертви парафіян.
10. Каплиця Архистратига Михаїла, освячена 2002 р. отцями: Ігнатієм Мельником — настоятелем, Ярославом Петруком — настоятелем с. Джурів, Віталієм Кулайцем — настоятелем с. Княже, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатор: Шулепа Василь Романович.
11. Каплиця Святого Пророка Івана Хрестителя, освячена 8 листопада 2004 р. о. Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Джерельна. Фундатор: Шулепа Іван Романович.
12. Каплиця-Ротонда Пресвятої Богородиці, освячена 21 вересня 2006 р. о. Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Зазуликівська. Фундатор: Граб'юк Михайло Григорович.
13. Каплиця Святої мучениці Софії, освячена 8 жовтня 2006 р. о. Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Мазепи. Фундатор: Романик Василь Романович.
14. Каплиця-Ротонда Пресвятої Богородиці, освячена 21 листопада 2006 р. ієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Спортивна. Фундатори: Кушнір Михайло Юрійович.
15. Каплиця Святої великомучениці Катерини, освячена 7 грудня 2007 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатор: Дячук Микола Михайлович 1970 року народження проживає в с. Мариничі Путилівського р-ну Чернівецької обл. (на цьому місці 28 березня 2007 р. трагічно загинула дівчинка Марунчак Катерина Михайлівна (26.01. 2001 р. н.).
16. Каплиця-Ротонда Воскреслого Христа, освячена 1 червня 2008 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатор: Сеник Петро Іванович.
17. Каплиця Святителя Василія Великого, освячена 23 серпня 2009 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Шевченка (на території цвинтаря). Фундатор: Хобзей Василь Миколайович.
18.Каплиця Успіння Богородиці, освячена 30 серпня 2009 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Миру. Фундатори: Каб'юк Данило Михайлович.
19. Каплиця Святого апостола Андрія Первозванного, освячена 13 вересня 2009 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатор: Кобилюк Іван Васильович.
20.Каплиця Успіння Богородиці, освячена 27 серпня 2010 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Стуса. Фундатор: Опар'як Ганна Борисівна.
21. Каплиця Святого Пророка Івана Хрестителя, освячена 9 вересня 2012 р. Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом , знаходиться по вул. А. Кузика. Збудована на пожертви парафіян. Сама капличка побудована біля джерела (норінки), яке виточує цілющі чисті води, які не висихають і у сильну спеку і не замерзають у люті морози. До каплички ніколи не заростає стежина бо кожний спраглий, тут може вгамувати свою спрагу як фізичну так і духовну.
22. Каплиця Воскресіння Христового, освячена 4 серпня 2013 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Стуса. Фундатор: Шулепа Григорій Григорович.
23. Каплиця Чуда Архистратига Михаїла в Хонах, освячена 21 вересня 2014 р. отцями: прот. Ігнатієм Мельником — настоятелем, прот. Ярославом Петруком — настоятелем с. Джурів, прот. Романом Василевичем — настоятелем с. Тучапи, знаходиться по вул. Садова. Фундатор: Глібчук Михайло Михайлович.
24.Каплиця Успіння Богородиці, освячена 28 серпня 2015 р. протоієреєм Ігнатієм Мельником, знаходиться по вул. Шевченка. Фундатор: Романик Василь Михайлович.

Пам'ятні хрести[ред.ред. код]

1. Хрест поставлений 1837 р. громадою с. Попельники на початок будівництва церкви.

2. Хрест поставлений 1842 р. громадою с. Попельники на честь освячення церкви.

3. Хрест поставлений громадою с. Попельники на честь скасування панщини 16 травня 1848 р. Відновлений 1991 р.

4. Хрест поставлений 1988 р. громадою с. Попельники на честь 1000-ліття Хрещення Руси-України. Освячений отцем Степаном Лаврентовичем.

5. Хрест поставлений громадою с. на освячення поля (в долішньому куті) на полі Летівка.

6. Хрест поставлений громадою с. на освячення поля (в горішньому куті) біля господарства Романика Івана Михайловича.

7. Хрест жертвам комуністичного терору, поставлений 1994 р. при в'їзді в село із сторони Снятина. Освячений отцем Степаном Лаврентовичем.

8. Хрест поставлений 1992 р. на місці бою вояків УПА і НКВД (який відбувся на другий день Великодня 1945 р.). Фундатор: Савич Ірина Михайлівна із синами Іваном та Василем. На цьому місці загинув її батько Карп'юк Михайло Федорович (Блискавичний). Освячений отцем Степаном Лаврентовичем.

9. Хрест поставлений громадою села 2010 р. на освячення цвинтаря. Освячений отцем Ігнатієм Мельником.

Населення та землі[ред.ред. код]

У 1832 році за Шематизмом Львівської єпархії греко-католиків було 709 осіб.

У 1841 році за Шематизмом Львівської єпархії: 5 мешканців римо-католиків належать до парафії в Заболотові, греко-католиків 1218 осіб, парафія їхня в селі.

В 1857 р. було 1317 мешканців,

В 1880 р. в селі було 1174 особи.

У половині XIX століття простір двора 407 моргів, селяни мали 1400 моргів. У дворі працювало і жило 35 мешканців. Повітовий суд у Заболотові, пошта в селі та неповна середня школа. Власник Емілія Криштофович.
Вісник пошт і телеграфів (Львів, 1910 р.) подає, що в Попельниках у той час мешкала 1951 особа. Власником посілості були графиня Олена Потоцька і М. Гр. Лосьова. Урядовий вісник, опублікований у Варшаві 1933 року, подає, що село Попельники займало простір 11,51 кілометра квадратного.

На 30.09.1921 р. було 334 будинки,

На 09.12.1931 р. — 350 дворів.

На 30.09.1921 р. було 1479 жителів,

На 09.12.1931 р. мешкало 1564 особи.

На 01.01.2000 р. в селі нараховується 465 дворів, 1552 жителів.
Село Попельники не має дуже урожайної землі, взагалі не має чорнозему, тому і господарське життя не дуже інтенсивне, але зате випасання худоби відбувалося краще, як в інших селах, бо є обширні луги для випасання худоби. У лузі були такі урочища: Урочища Став, Перший Брід, Другий Брід, Вишнівка, Джубер.

Скасування панщини[ред.ред. код]

У селі радо зустріли скасування панщини та революцію в Австрійській імперії 1848 року. Пам'ятка 16 травня 1848 року дала людям право на викуп з кріпацтва та особисте звільнення. Громада вирішила мати свою українську світську народну школу, бо до того часу працювала однокласна та двокласна дяківська школа.

Період Другої світової війни[ред.ред. код]

Перед війною в селі було 450 дворів, 2200 жителів. Село мало тваринницьке спрямування. В селі проживали українці, євреї, поляки. Трудова діяльність євреїв пов'язана була в основному з лісовою промисловістю. Адже перші поселенці села були керманичі, які сплавляли ліс по річці Черемош з її верхів'я аж до Новоселиці на Буковині — це зокрема Вайнер Ісраїль, брати Мордко та Дудя Махаловичі, Шустер Натан. Згодом виникла на берегах Черемошу і місцева деревообробна промисловість. Ангул Рібер спорудив лісопильний завод, Шустер Натан виготовляв розбірні житлові будинки. Продукція їх реалізувалась в основному в Городенківському та Заліщицькому повітах.
Були кравці, шевці, м'ясники та візники. Останні перевозили борошно з Микуличинського великого млина в гірські повіти воєводства Станіславівського.
Були торгівці та хлібороби, а один з них Янкель Шаффер займався адвокатською практикою. Він за часів Австрійської імперії працював писарем повітового суду в Снятині і після виходу на пенсію надавав населенню юридичні послуги. Були вчителі, які приватно навчали німецької мови, яка в той час була (за Австрії) урядовою. Молодь в переважній більшості була зайнята в художньому ткацтві — виготовленням килимів як надомники Косівської килимарні.

Під час німецької окупації від червня 1941 р. до березня 1944 р. із села забрано на роботи в Німеччину 42 особи. Певна частина осіб йшла на заробітки в Австрію, Німеччині самовільно, без примусу.

В армію СС Галичина були призвані жителі села:

Іванчик Андрій Григорович

Маковійчук Дмитро Іванович

Бойчук Григорій Степанович

Романик Григорій Васильович

Зозулик Роман ілліч

Червона Армія в березні 1944 року вийшла на польсько-український кордон. У селі почали встановлювати радянську владу.

16 травня 1944 року з села Попельники забрали в армію на фронт 165 осіб.

Із війни не повернулося 54 осіб (загинули, пропали безвісти, доля невідома),

Книга Пам'яті України Івано-Франківська область 2 Львів Каменяр 2001[ред.ред. код]

1.Блясецький Роман Петрович 1922 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Помер від ран 07.05.1945 р. Похований: м. Баден, Австрія.

2.Ватаманюк Григорій Васильович 1924 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 08.09.1944 р. поблизу м. Круопяй, Литва.

3.Ватаманюк Роман Григорович 1911 р., с. Попельники, українець. Мобілізований Заболотівським РВК. Пропав безвісти 05.10.1944 р.

4.Глібчук Василь Федорович 1905 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 25.10.1944 р. Похований: с. Баканюк Сувалківське воєводство, Польща.

5.Гордійчук Григорій Іванович 1915 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у березні 1945 р.

6.Гордійчук Іван Ілліч 1925 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 22.10.1944 р. Похований: с. Нови-Бруд, Сувалківське воєводство, Польща.

7.Гуцул Юрій Іванович 1915 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Пропав бесвісти у квітні 1945 р.

8.Довбенчук Степан Миколайович 1924 р., с. Рибне, Косівський р-н, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 05.03.1945 р. Похований: м. Вроцлав Польща.

9.Захарія Василь Григорович 1923 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 17.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 06.03.1945 р. Похований: ст. Драйцдорф Гданське воєводство, Польща.

10.Захарія Мирослав Прокопович 1924 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 19.02.1945 р. Похований: смт. Корнєво, Багратіонський р-н, Калінінградська обл., Росія.

11.Захаров Василь Григорович 1926 р., с. Попельники, українець. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Помер від ран 17.01.1943 р. Похований: м. Астрахань, Росія.

12.Зозулик Іван Васильович 1925 р., с. Попельники, українець. Мобілізований у 1940 р. Рядовий. Пропав безвісти 05.07.1941 р.

13.Зозулик Іван Михайлович 1917 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.04.1940 р. Рядовий. Пропав безвісти у липні 1944 р.

14.Зозулик Іван Петрович 1925 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. єфрейтор. Загинув у бою 14.08.1945 р. Похований: м. Міньшуйгол, Маньчжурія.

15.Зозулик Микола Михайлович 1922 р., с. Попельники, українець. Мобілізований у 1940 р. молодший сержант. Загинув у бою 13.04.1945 р. Похований: смт. Переславське Зеленоградський р-н, Калінінградська обл., Росія.

16.Зозулик Михайло Романович 1919 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Помер від ран 11.10.1944 р. Похований: с. Демеленшки Куршенайський р-н, Литва.

17.Зозулик Петро Миколайович 1921 р., с. Попельники, українець. Мобілізований у 1940 р. Рядовий. Загинув у бою 11.02.1945 р. Похований: смт. П'ятидорожне, Багратіонський р-н, Калінінградська обл., Росія.

18.Іванчик Григорій Іванович 1925 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Подальша доля невідома.

19.Ілик Федір Ілліч 1914 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Помер від ран 02.04.1945 р. Похований: с. Матцвеллен, Клайпедський р-н, Литва.

20.Карп'юк Іван Васильович 1904 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 17.05.1944 р. Рядовий. Помер від ран 05.05.1945 р. Похований: с. Вієсати, Тукумський р-н, Латвія.

21.Кіф'як Василь Федорович 1913 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Подальша доля невідома.

22.Кіф'як Іван Васильович 1919 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 07.05.1941 р. Рядовий. Пропа безвісти у серпні 1944 р.

23.Кіф'як Іван Юрійович 1909 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Подальша доля невідома.

24.Колотило Дмитро Іванович, 1905 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1941 р. Рядовий. Загинув у бою 02.09. 1941 р.

25.Колотило Іван Васильович, 1919 р., с. Попельники, українець. Мобілізований Заболотівським РВК. Рядовий. Загинув у бою 02.09.1941 р.

26.Колотило Роман Михайлович 1911 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у серпні 1944 р

27.Косинський Василь Антонович 1919 р., с. Попельники, українець. Мобілізований у 1940 р. Рядовий. Подальша доля невідома.

28.Косинський Микола Антонович 1906 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 26.02.1945 р. Похований: с. Вольфскірх, Вроцлавське воєводство, Польща.

29.Кузик Андрій Михайлович 1904 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Помер від ран 11.04.1945 р. Похований: м. Калінінград, Росія.

30.Кузик Михайло Григорович 1915 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 24.09.1944 р. Похований: с. Донгас, Цесиський р-н. Латвія.

31.Кулик Іван Дмитрович 1925 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 17.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 18.04.1945 р. Похований: м. Бранденбург, Німеччина.

32.Маковійчук Іван Миколайович 1904 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Подальша доля невідома

33.Михальчук Степан Григорович 1914 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Загинув у бою 13.03.1945 р. Похований: с. Шенфельд, поблизу м.Мирославець, Польща.

34.Прокоп'юк Микола Іванович 1918 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 10.11.1940 р. Рядовий. Пропав безвісти у жовтні 1944 р.

35.Романик Василь Степанович 1925 р., с. Попельники, українець. Мобілізований 16.05.1944 р. Рядовий. Пропав безвісти у лютому 1945 р.

36.Романик Іван син Анастасії 1919 р., с. Попельники, українець. Мобілізований у листопаді 1940 р. Рядовий. Пропав безвісти у листопаді 1944 р.

37.Романик Микола Степанович

38.Романик Петро Андрійович

39.Романик Петро Васильович

40.Семотюк Петро Васильович

41.Сеник Василь Іванолвич

42.Тимофійчук Григорій Васильович

43.Тимофійчук Олекса Васильович

44.Федорук Михайло Федорович

45.Фодчук Іван Миколайович

46.Шаффор Арон Йосипович 1913 р., с. Попельники, єврей. Мобілізований у травні 1941 р. Подальша доля невідома.

47.Шулепа Григорій Іванович

48.Шулепа Степан Васильович

49.Юрійчук Дмитро Іванович

50.Яремійчук Василь Романович

Книга Пам'яті України Івано-Франківська область 3 Львів Каменяр 2003[ред.ред. код]

51.Єримчук Василь Романович 1914 р., с. Попельники, українець. Мобілізований Заболітивським РВК. Рядовий. Пропав безвісти у грудні 1944 р.

52.Зозулик Іван Миколайович 1918 р., с. Попельники, українець. Мобілізований Заболотівським РВК. Рядовий. Загинув у бою в 1944 р.

53.Іванчик Андрій Григорович 1921 р., с. Попельники, українець. Мобілізований Заболотівським РВК. Рядовий. Пропав безвісти у 1943 р.

54.Романик Григорій Васильвич 1924 р., с. Попельники, українець. Мобілізований Заболотівським РВК. Рядовий. Загинув у бою 1944 р. Польща.

Учасники УПА, які загинули під час визвольних змагань за волю України в 1944–1950 р.р[ред.ред. код]

Ватаманюк Василь Федорович 1925 р. н.

Гуцул Іван Степанович

Дарійчук Онуфрій Іванович

Дарійчук Василь Іванович

Зозулик Іван Григорович (Богун)

Зозулик Йосафат Григорович (Чорнота)

Зозулик Роман Ілліч (Грім)

Зозулик Микита Федорович (Довбуш) 1925 р. н.

Зозулик Роман Михайлович (Чумак)

Зозулик Роман Миколайович

Ілик Мирослав Михайлович (Ярема) 1925 р. н.

Ілик Михайло Степанович

Карп'юк Михайло Федорович (Блискавичний)

Кіф'як Роман Дмитрович 1927 р. н.

Колотило Михайло Миколайович (Стріла)

Колотило Роман Миколайович (Юнак)

Колотило Григорій Васильович

Кусяк Дмитро Дмитрович (Кривоніс)

Кусяк Роман Дмитрович

Неміш Петро Григорович (Скала)

Неміш Марія Дмитрівна

Романик Євдокія Василівна

Савич Олена Василівна

Мешканці села, які загинули під час облав у роки визвольних змагань 1944–1950 рр. (крім збройних формувань)[ред.ред. код]

Ватаманюк Настя Іванівна

Зозулик Василина Микитівна

Каб'юк Параска Михайлівна

Каб'юк Катерина Михайлівна

Мешканці, репресовані у роки визвольних змагань 1944–1950 р.р[ред.ред. код]

Ватаманюк Роман Григорович

Дарійчук Марія Романівна

Захарія Ганна Никифорівна

Зозулик Марія

Кусяк Олена Дмитрівна

Нересниця Марія Романівна

Нересниця Тетяна Миколаївна

Нересниця Марія Микитівна

Романик Андрій

Шулепа Марія Михайлівна

Арештовані і закатовані НКВД у Станіславській тюрмі в червні 1940 р[ред.ред. код]

Ватаманюк Василь Григорович

Зозулик Федір Михайлович

Кіф'як Іван Дмитрович

Олександрук Григорій Дмитрович

Сім'ї, вивезені в Сибір, Казахстан[ред.ред. код]

  • Ватаманюк Федір Федорович
  • Ватаманюк Наталія Федорівна
  • Ватаманюк Василь Федорович
  • Ватаманюк Ганна
  • Дарійчук Параска Іванівна
  • Дарійчук Іван
  • Дарійчук Настя
  • Захарія Микола Григорович
  • Захарія Володимир Миколайович
  • Зозулик Василь Романович
  • Зозулик Іван Романович
  • Зозулик Марія Романівна
  • Зозулик Параска Романівна
  • Зозулик Григорій Іванович
  • Зозулик Ганна Михайлівна
  • Зозулик Настя Іванівна
  • Зозулик Марія Миколаївна
  • Зозулик Марія Іванівна
  • Ілик Василина Михайлівна
  • Ілик Марія Михайлівна
  • Ілик Ілля Романович
  • Карп'юк Параска Юріївна
  • Карп'юк Ірина Михайлівна
  • Карп'юк Богдан Михайлович
  • Колотило Настя Миколаївна
  • Кусяк Марія
  • Нересниця Микита Федорович
  • Нересниця Катерина Олексіївна
  • Нересниця Тетяна Миколаївна
  • Олександрук Дмитро
  • Олександрук Ганна
  • Олоксандрук Марія Григорівна
  • Олександрук Ганна
  • Шулепа Григорій Іванович
  • Шулепа Тетяна Григорівна
  • Шулепа Григорій Григорович

Освіта[ред.ред. код]

У селі Попельники школа почала працювати з 1826 року. Громада викупила сільську корчму у єврея Гершина і заснувала світську школу. Школа трикласна, але викладання велося українською мовою.

З 1884 року учні почали здобувати в селі Попельники семирічну освіту. Велику допомогу в розвитку освіти села надавали нащадки Григорія Ромашкана. Отець Микола Колянківський, а пізніше отець Василь Березовський організували сільську бібліотеку. Отець Василь Березовський народився у 1808 році, висвячений 1840 року, викладав у школі історію та релігію.

Історія складалася з двох частин: історії рідного краю (особливо рух опришків) та історії України за Кониським. У школі навчалися діти різних націй та вірувань. У 1929 році в селі проживало греко-католиків 1584 особи, римо-католиків 25 осіб, євреїв 61 особа. їх діти разом навчалися в школі.

З 1925 по 1939 рік директором школи працював націоналіст Михайло Найдан.

Він був організатором та диригентом церковного і сільського хорів.

У 1939 році з приходом радянської армії Михайла Найдана було арештовано за національні переконання і розстріляно в Харківській тюрмі. Культурному відродженню села сприяла сільська читальня «Просвіта». У 1908 році головою «Просвіти» був Прокіп Захарія. У бібліотеці нараховувалося 114 книжок, а у «Просвіті» села було 50 членів. Сільська «Просвіта» була ініціативна, мала вплив на формування в людей національного світогляду.

У 1939–1941 роках у школі працювала учительська сім'я Сідоренків. У період німецької окупації працювали вчителі Роман Ватаманюк, житель села Попельники, та Степан Дудик, житель с. Джурова. Обидва були репресовані радянською владою. Уроки релігії проводив о. Юліан Гранківський, який доїжджав із села Тучапи та обслуговував парафіян с. Попельники.

З 1939 р. до 1947 р. в селі працювала початкова школа.

Від 1944 р. до 1947 р. її директором була Захарія Розалія Іванівна,

уродженка села Джурів, вийшла заміж до с. Попельники. Виховала двох дітей. Разом з педколективом початкової школи проводила всеобуч.

З 1947 р. рішенням Заболотівського райвиконкому Станіславської області почала працювати в с. Попельники семирічна школа. Директором призначили Гайдабуру Олексія Федоровича, уродженця с. Сари Гадяцького району Полтавської області. Він з дружиною, вчителькою російської мови та літератури Гайдабурою Галиною Григорівною працювали до 1985 року. У 1985 р. Олексій Федорович помер, дружина — в 2008 р.

Директором семирічної школи Гайдабура Олексій Федорович пропрацював із 1947 по 1967 рік.

Прізвища вчителів, які працювали в цей період: Довганюк Дмитро Васильович, Довбенчук Василь Миколайович, Косенко (заступник директора школи), Кейван Микола Васильович, Приступа Олексій, Гайдабура О. Ф., Гайдабура Г. Г., Огрисько Тетяна, Хрептій-Шулепа Євдокія Яківна, Флійчук-Гуцуляк Ірина Іллівна, Приступа Софія Назарівна. Гайдабура Олексій Федорович був гарним учителем історії, досвідченим управлінцем з питань навчально-виховного процесу, активним учасником драматичного гуртка. У післявоєнні роки підтримував тісний зв'язок та допомагав сільським учасникам УПА. Найважливіше для села було те, що педагогічний колектив під керівництвом Гайдабури О. Ф. в 1948 році виконав всеобуч, тобто всі діти у повоєнний період навчалися в школі. Художня самодіяльність виховувала естетичний смак в учнів та батьків. Школа займала призові місця на районних оглядах художньої самодіяльності. В ній працювали гуртки: танцювальний, співочий, фізкультурний, народних інструментів, художнього читання.

У 1962 році при наполегливості та ініціативності О. Ф. Гайдабури в селі закладено фундамент під існуючу сьогодні школу. Школа була добудована в 1969 році.

Послідовником Гайдабури О. Ф. став його учень Андрійчук Федір Іванович, призначений директором в 1967 році.

Андрійчук Федір Іванович — уродженець села. До 1967 р. діти навчалися у старій школі в дві зміни, бо налічувалося лише 5 класних кімнат.

З 1967 року директор школи організовує навчання в одну зміну, орендувавши сільську читальню та будинки репресованого Александрука Григорія Дмитровича. Було завершено будівництво школи, проведено водяне опалення, обладнано меблями класні приміщення і з вересня 1969 року діти почали навчатися у новій світлій і просторій школі. При школі працювала шкільна їдальня. Харчування було безплатним для всіх школярів.

З 2011 р. директор школи — Чурак Ярослава Романівна.

У селі побудовано дитячий садок на 90 місць, який діє з 1983 року. Завідувачка Михальчук Ольга Григорівна .

Господарювання[ред.ред. код]

ПП Луканюк В. В.

Деревопереробний цех заснований у 2001 році. Напрям роботи — виробництво щепи для копчення ковбасних виробів, риби, птиці в коптильних термокамерах.

ПП Кутецький О. П. — 0,89 га

Деревопереробний цех заснований у 2013 році. Напрям роботи — виробництво щепи для копчення ковбасних виробів, риби, птиці в коптильних термокамерах.

Талант-ІТК — Кіф'як Іван Тарасович

Підприємство передбачає випуск понад 150 видів продукції з дерева і не тільки за технологією безвідходного виробництва.

Ярослав і К — Тимофійчук Ярослав Володимирович

Приватна фірма виготовляє м'ясо-ковбасні вироби, займається поставкою м'яса та вирощує зерново-бобові культури.

Богдан і К — Тимофійчук Богдан Володимирович

Приватне підприємство по вирощуванню сільськогосподарських культур

ПП Шварговський С. М. — 0,67 га

Деревопереробний цех заснований у 2013 році. Напрям роботи пилорама.

«Ексімп» ВКП — Кусяк Іван Васильович

ФГ «Мрія» — Андрицюляк Дмитро Прокопович

ТОВ «Солар Карпати»

громадська організація «За добро»

На селі добре розвинута сфера торговельного обслуговування; на сьогодні діє 5 крамниць промислово-господарського спрямування в пристосованих приміщеннях та 5 в обладнаних приміщеннях власних господарств.

Сільська АТС нараховує 153 абоненти.

Сільський клуб розрахований на 120 глядацьких місць, завідувач Володимир Мирославович Шулепа.

Сільська бібліотека — завідувачка Олександра Іванівна Божак. Книжковий фонд бібліотеки складає 16440 примірників.

Спорт[ред.ред. код]

У 2012 році був створений ФК «Черемош».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Богосєвич Теодор-Станіслав — український стоматолог, доктор медицини, професор, член Віденського стоматологічного товариства.

Ватаманюк Василь Іванович (*26. 03. 1942 р., с. Попельники Заболотівського, нині Снятинського р-ну Станіславської ниніІвано-Франківської обл. +13.08.2016 р. м. Київ) – цимбаліст. Заслужений артист УРСР (1987). Навчався у Львівському муз. училищі (1964; кл. Б. Шейка), закінчив Кіровоградське муз. училище (1971; кл. Н. Паюхіна). Соліст Гуцул. ансамблю пісні і танцю (Івано-Франківськ, 1962–64), засл. ансамблів «Галичина» (Львів, 1964) та «Ятрань» (Кіровоград, 1968–76); соліст оркестру Нац. засл. академ. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки (Київ, від 1976). Виготовляє муз. інструменти (цимбали, ребра, сопілки). У репертуарі – твори Д. Шостаковича, В. Попадюка, Н. Паґаніні, Л. ван Бетговена, Ф. Ліста, Ф. Шопена.

Використані матеріали[ред.ред. код]

  • Словник географічний. Т. 8. С. 787–788
  • Андрійчук Ф. І. Моє село. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001.
  • Сайт Попельниківської школи
  • Шематизм Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату 2004 рік.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.