Джурів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Джурів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Снятинський район
Рада/громада Джурівська сільська рада
Код КОАТУУ 2625281801
Основні дані
Засноване 1394 рік
Населення 1850
Площа 22,338 км²
Густота населення 91,16 осіб/км²
Поштовий індекс 78354
Телефонний код +380 03476
Географічні дані
Географічні координати 48°23′26″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 48.39056° пн. ш. 25.30500° сх. д. / 48.39056; 25.30500Координати: 48°23′26″ пн. ш. 25°18′18″ сх. д. / 48.39056° пн. ш. 25.30500° сх. д. / 48.39056; 25.30500
Водойми Рибниця
Місцева влада
Адреса ради 78354, с. Джурів, вул. Шевченка, 4 , тел. 5-21-60
Сільський голова Степан Николюк
Карта
Джурів is located in Україна
Джурів
Джурів
Джурів is located in Івано-Франківська область
Джурів
Джурів

Джу́рівсело Снятинського району Івано-Франківської області.

Географія[ред.ред. код]

Джурів розташований у дуже вигідному місці. Крізь село пролягають три центральні дороги. Одна з них веде на Заболотів, звідтіля на Коломию й далі, інша – на Снятин, Чернівці, третя – на Рожнів, Косів, у Карпати.

Економіка[ред.ред. код]

Станом на 1 січня 2010 року на території села працювало 30 підприємців, стільки ж – малих підприємств. Успішно розвивають свій бізнес приватні фірми — „Роса”, „Нектар”, завод „Ватра”, цегельний завод, МП „Вектор-49”. У Джурові є майстерні з ремонту одягу та взуття, годинників, два стоматологічні кабінети, сільський комунгосп має ритуальний автомобіль, який обслуговує не лише поховальні ритуали у Джурові, а й у сусідніх селах району. А до послуг місцевої пральні вдаються не тільки жителі Снятинського району, а й сусіднього – Косівського.

Спорт[ред.ред. код]

У 2000 році в селі започаткувалась Снятинська ДЮСШ ФСТ «КОЛОС». Відкрито відділення вільної боротьби, діє Борцівський спортивний клуб "Ластівка". У 2013 році був створений ФК ,,КАРПАТИ"

Історія[ред.ред. код]

Хоча офіційно датою заснування села вважається 1394 рік, археологічні знахідки засвідчують, що саме тут, на берегах швидкоплинних річок Черемоша й Рибниці, поселення існували значно раніше. Поки що не досить вивчені сільські урочища Чорновище та Брама. На давніх та сучасних мапах, виданих у Польщі, урочище Чорновище називається ще й Каратурою. Очевидно, від тюркського слова „кара”, що означає чорний, а „тура” – башта фортеці. Тут у ХІІ-ХІІІ віках знаходився житлово-оборонний комплекс. Цілком ймовірно, що це поселення спалили під час численних набігів монголо-татар.

Згадується 28 квітня 1461 року в книгах галицького суду [1].

Церква[ред.ред. код]

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього 1828 р. належить УПЦ КП. Настоятель протоієрей Ярослав Петрук.

Вузькоколійка[ред.ред. код]

В 1892-93 рр. була побудована промислова вузькоколійна залізниця від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугілля вивозилося вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії становила 15,3 км. Колія шириною 600 мм. В 1913 р. дорога повністю перебудована. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км до шахти в Новоселиці. В Джурові був міст довжиною 248 м через річку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та ВЗ закрито в 1928 р.

Ґміна[ред.ред. код]

У 1934-1939 рр. село було центром ґміни Джурув.

Шахти[ред.ред. код]

Після закриття промислового видобутку вугілля ще до 1957 року видобували приватно. Зараз збереглися дві похильні, які становлять інтерес для спелеотуристів[2].

Київське «Динамо» у Джурові[ред.ред. код]

Теплого вересневого дня 1969 року у селі Джурів відбувся товариський матч місцевої футбольної команди „Колос” з дублерами київського „Динамо”. За дублерів тоді виступали Олександр Дамін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Трошкін.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.