Українська православна церква Київського патріархату

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з УПЦ КП)
Перейти до: навігація, пошук
Українська православна церква —
Київський патріархат
Свято-Володимирський Патріарший Собор
Володимирський собор м. Києва — центральний кафедеральний собор Української Православної Церкви — Київського Патріархату
Засновники Мстислав (патріарх Київський)
Дата заснування 1992
Автокефалія/автономія проголошена 1992 (самопроголошена)
Автокефалія/автономія визнана не визнана
Нинішній предстоятель Філарет (Денисенко), Патріарх Київський і всієї Руси-України
Центр Київ, Україна
Кафедральний собор Володимирський Собор
Основна юрисдикція Україна Україна
Юрисдикція для діаспори Flag of the United States.svg США
Канада Канада
Австралія Австралія
Європейський Союз Європа
Росія Росія
Японія Японія,
Парагвай Парагвай
Літургічна мова українська, церковнослов'янська, грецька, англійська, японська
Музична традиція Український наспів
Церковний календар Юліанський
Єпархій 34[1]
Навчальних закладів 18[1]
Монастирів 60[1]
Парафій 4661[1]
Священиків 3132[1]
Ченців і черниць 188[1]
Вірних 60 % вірян України (2016)[2]
Офіційний сайт www.cerkva.info

Украї́нська Правосла́вна Це́рква — Ки́ївський Патріарха́т — православна Церква в Україні із резиденцією Патріарха в Києві. УПЦ-КП створено в червні 1992 року внаслідок об'єднання двох церковних груп, що обстоювали незалежність від Російської православної церкви: частини вірних та єпископату УПЦ-МП на чолі із Митрополитом Київським і всієї України Філаретом (Денисенком) та Української Автокефальної Православної Церкви. За чисельністю вірян станом на кінець 2011 року — найбільша в Україні[3], за даними Центра Разумкова станом на лютий 2011 року, була другою.[4]; за чисельністю парафій та священнослужителів (за даними Держкомнацрелігій) — друга. На сьогодні перебуває у неврегульованому канонічному статусі[5][6].

Історія УПЦ-КП

Історично Українська Православна Церква від Хрещення Руси-України була Митрополією Константинопольського Патріархату.

1299 року митрополит Максим переніс митрополичу столицю до Володимира-на-Клязьмі. З того часу й до 1461 року митрополити, що жили у Володимирі, мали титул «Київські та всієї Русі». З 1352 року кафедра митрополита переноситься до Москви[7].

1448 року від Київської Митрополії відокремилася Московська єпархія. Лише за 141 рік (1589 року) вона отримала визнання Константинопольського Патріархату.

Як свідчать грецькі історики, 1684 року (за часів лівобережного гетьмана Івана Самойловича) Московська Патріархія звернулася до Константинопольського патріарха Якова з проханням підпорядкувати їй Київську Митрополію (тобто отримати право рукоположення Київських митрополитів), але отримала відмову. Це не завадило таємно висвятити в Москві у сан Київського митрополита єпископа Гедеона Святополк-Четвертинського.

1686 року Константинопольський Патріарх Діонісій погодився на підпорядкування Московській Патріархії Української Церкви, але вже за рік (1687) саме за це його було засуджено на Царгородському патріаршому соборі та позбавлено сану, а підпорядкування визнано актом хабарництва та скасовано.

1689 р. встановлено заборону Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха. Наступного 1690 р. Московський собор піддав анафемі «киевские новые книги», тобто книжки Петра Могили, Кирила Ставровецького, Іоанікія Галятовського, Лазаря Барановича, Антона Радивиловського, Єпіфанія Славинецького та інших, написані тодішньою українською літературною мовою. 1693 р. впроваджено нову заборону Московського патріарха на ввезення до Москви українських книжок.

Зважаючи на історичний хід подій та становище України в ті часи, Українська Православна Церква не змогла набути адміністративної самостійності від Російської Православної Церкви.

1924 р. ухвалено декрет (томос) Вселенської Патріархії, підписаний патріархом Григорієм VII та 12 митрополитами про неканоничність передачі Київської Митрополії Москві.

Ухвалою Архієрейського Собору РПЦ 2527 жовтня 1990 року, у відповідь на звернення українського єпископату до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і всього єпископату РПЦ, за Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Філарета (саме такий титул було надано Митрополитові України 1990 року), Українській Православній Церкві було надано незалежність і самостійність в урядуванні та права широкої автономії.

1992 року Митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка) Архієрейський Собор УПЦ (за його відсутності) усунув з посади і обрав нового предстоятеля УПЦ (МП) — Володимира (Сабодана), що був на той час митрополитом Ростовським і Новочеркаським (РПЦ).

1997 року за поданням єпископату УПЦ (МП) Архієрейський Собор РПЦ видав «Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)» (сану митрополита його було позбавлено 1992 року) за «розкольницьку діяльність».

Під час офіційної зустрічі делегації Вселенського патріархату з Президентом України Віктором Ющенком 24 березня 2005 р., голова делегації архієпископ Скопельський Всеволод (Майданський) передав послання патріархату: «Материнська Церква, Константинопольський Патріархат, вважає, що її донька — Московський Патріархат — має ту канонічну територію, яка існувала в неї до 1686 року. Підпорядкування Київської Митрополії Московській Церкві було здійснено Патріархом Діонісієм без згоди та затвердження Святим і Священим Синодом Великої Церкви Христової»[8].

УПЦ-КП має намір стати єдиною визнаною Всесвітнім православ'ям українською автокефальною церквою на відміну від:

  • автономної УПЦ (МП), яка підпорядкована РПЦ
  • підпорядкування Константинопольському патріархату, до якого входила Київська Митрополія в 9881686 рр.

Сучасна церква

Кількість релігійних організацій (громад, братств тощо) в Україні, 2008 р. Структура по областях. (дані Держкомнацрелігій)
Динаміка кількості громад УПЦ-КП за даними Держкомнацрелігій
Частка громад Української православної церкви Київського патріархату станом на 01.01.2010

Свято-Володимирський собор у Києві є Кафедральним Патріаршим собором (роки споруждення — 18701882). Для живописного розпису 1885 р. були запрошені кращі митці: В. М. Васнецов, М. В. Нестеров, П. А. Свєдомський, В. А. Котарбінський, а потім до них приєдналися М. К. Пимоненко, А. С. Мамонтов та ін.

Згідно з опитуванням Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, здійсненим у 2000 р.[9], більшість опитуваних (66 %) вважає себе належними до православ'я, причому третина з них (21,8 % опитаних) визнає себе вірними УПЦ-КП, яка посідає таким чином перше місце серед українських церков за чисельністю симпатиків. Кількість активних вірян підрахувати неможливо, оскільки участь у церковному житті в опитуваннях не враховується. 2004 року Всеукраїнська соціологічна служба здійснила опитування, що свідчить: 50,44 відсотка респондентів асоціювали себе з УПЦ КП, тоді як 26,13 % — з УПЦ МП[10][11]. У грудні 2006 р. у столиці України Києві 52 % опитаних вважають себе належними до Київського Патріархату і тільки 8 % — до Московського Патріархату[12].

УПЦ-КП добре представлена в центрі та на заході України, але має дуже слабкий вплив на переважно російськомовних сході та півдні. Як і УАПЦ, вона вважає себе українською автокефальною церквою, але досі не визнається (не має євхаристійного спілкування) жодною іншою Помісною Православною Церквою, зокрема Всесвітнім Константинопольським чи Московським патріархатами, і не входить до Вселенської Православної Церкви (сукупності Помісних Церков, що перебувають між собою в євхаристійнім спілкуванні).

УПЦ (МП) посідає перше місце серед церков за чисельністю громад (понад 11 000), що більше, ніж УПЦ-КП, УАПЦ, УГКЦ і РКЦ, разом узятих (близько 10 000). Хоча це окрема церква, вона знаходиться в церковному спілкуванні з Російською православною церквою (тобто не автокефальна в повному сенсі), тому частиною суспільства не визнається за національну.

За даними державного комітету в справах національностей та релігій станом на 1 січня 2007 року УПЦ-КП мала: 3882 громади, 43 монастирі з 165 ченцями (для порівняння: в УПЦ(МП) 4399 ченців, в УГКЦ — 1235), 2867 священнослужителів, 16 навчальних закладів з 1162 слухачами, 1174 недільні школи, 35 періодичних видань[13].

Українська православна церква Київського Патріархату є домінантна конфесія на території країни за кількістю парафій (громад) та культових споруд у власності чи користуванні. Її релігійна мережа є має найшвидше зростання серед усіх конфесій України (200—300 парафій та інших структур на рік[14]).

Влітку 2008 року майже третина українців (32,6 %) вважали, що Українська православна церква Київського патріархату є історичною правонаступницею православної церкви, заснованої в Київській Русі 988 року[15].

Загалом за словами Святійшого Патріарха Київського і Руси України Філарета Українська православна церква (Київський, Московський Патріархат разом з УАПЦ) є найбільшою православною церквою світу, однак на сьогоднішній день Українська православна церква Московського Патріархату не є повністю незалежною від Російської православної церкви, яка намагається будь що зберегти юрисдикцію над УПЦ-МП:

Тому й точиться така жорстока боротьба за Україну. Бо якщо наша церква буде визнана автокефальною, то Російська вже не буде найбільшою. За кількістю парафій на сьогодні українське православ'я більше за російське. Якщо в Росії 12 тис. парафій, то в Україні – 15 тис. Якщо в Росії менше ніж 100 архієреїв, то в Україні – понад 100. У Росії 67 єпархій, в Україні – 85. Тобто статистика не на користь Росії, тому вони ніколи не погодяться на нашу автокефалію. А ось такий приклад: за даними МВС, на Пасху в Україні до церков прийшли 11 млн вірян за 47-мільйонного населення, а в Росії при 142 млн до храмів прийшли 8 млн вірян. Тобто в Україні Пасху святкувало майже 25% населення, а в Росії – 5%. Ось тому незалежність Української церкви і стоїть на перешкоді Російській бути головною у світовому православ’ї.[16]

Мова богослужінь

Згідно зі статутом Церкви, літургічною мовою в єпархіях на території України є українська мова. Хоча, за побажанням національних меншин, у парафії може бути використана їхня національна мова поряд з українською. Українська мова у богослужіннях переважно використовується також у Німецькому деканаті, Вікаріаті УПЦ КП у США і Канаді, Православному вікаріаті Австралії, Патріарших парафіях по всьому світу, засновниками яких є україномовне населення.

У Білгородсько-Обоянській та Богородській єпархіях (Російська Федерація) використовують, в основному, церковнослов'янську мову. Зокрема й тому, що парафії розташовуються у регіонах, де абсолютна більшість людей не володіють українською мовою.

У Грецькому екзархаті використовують переважно грецьку мову.

У Вікаріаті УПЦ КП у США та Канаді поряд з українською мовою також використовують англійську і японську (лише у Православній місії святого Юди у Токіо).

Голова церкви

Головою Української Православної Церкви — Київського Патріархату є — Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України.

Святіші Патріархи Київські і всієї Руси-України
Мстислав
Володимир
Філарет
Патріарх Мстислав.jpg
Патріарх-Володимир-Романюк.jpg
Filaret-2008-08-19.jpg
6 червня 1990
11 червня 1993
24 жовтня 1993
14 липня 1995
22 жовтня 1995
до нині

Єпископи

Єпархії

Духовні навчальні заклади

Інформаційна політика

Періодичні друковані видання

  • «Православний вісник» — журнал, офіційне друковане видання УПЦ Київського Патріархату (з 1992). Видається Інформаційним управлінням Київської Патріархії
  • «Інформаційний бюлетень УПЦ Київського Патріархату» — щомісячний бюлетень. Видається видавничим відділом УПЦ Київського Патріархату

«Церква.info» — офіційний веб-сайт УПЦ КП

Офіційним веб-сайтом УПЦ КП є портал «Церква.info»[19]. Сайт підтримується Інформаційним управлінням УПЦ КП. Серед головних розділів інформація про Патріарха (біографія, проповіді, послання, інтерв'ю, статті та доповіді Предстоятеля), про власне Церкву (коротка історія, Статут про управління, канонічне положення, відомості про правлячих і вікарних архієреїв, спочилих єпископів, постанови Помісних Соборів, Архієрейських Соборів, Священного Синоду, інформацію про Синодальні установи і навчальні заклади Київського патріархату), її Єпархії (історію та офційні адреси), церковний календар на поточний рік, духовні читання, житія святих, проповіді, статті, дайджест ЗМІ.

Портал містить також стандартні розділи: Новини, Публікації, Фото-, відео- й аудіоархів, посилання на сайти Київського Патріархату та Помісних Православних Церков.

За даними рейтингу сайтів Bigmir)Net, портал Церква.info входить до десятки найпопулярніших у групі «Релігія» і є найбільш відвідуваним україномовним православним сайтом[20].

Ставлення церкви до протистояння в Україні 18-21 лютого 2014 року

20 лютого 2014 року Синод Української православної церкви Київського патріархату прийняв рішення про припинення поминання влади під час богослужінь: «Враховуючи, що державною владою не були почуті неодноразові заклики Церкви до неї не застосовувати зброю проти народу, який обрав владу для служіння собі та Україні, а не для вчинення насильства і вбивств, — припинити з 20 лютого 2014 року поминання влади під час богослужінь». Усі священики до наступного рішення Синоду мають молитись «за Богом бережену Україну нашу і український народ» без згадування влади[21].

Цікаві факти

Верховна Рада України затвердила звернення до патріарха Константинопольського Варфоломія I 16 червня 2016 р., але сучасна РПЦ МП виступає категорично проти скасування патріархом Константинопольським Томосу 1686 року про приєднання Київської митрополії Константинопольського патріархату до Московського патріархату, надання Томосу Українській православній Церкві, скликання об'єднавчого Собору в Україні з цією метою[22].

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е Станом на 1 січня 2014 року. Дані Державного департаменту у справах національностей та релігій
  2. Опитування Kantar TNS (2016)
  3. Згідно з даними Всеукраїнського соціологічного опитування населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» 22 листопада — 6 грудня 2011 року, найпопулярнішою релігійною конфесією в Україні є Українська Православна Церква Київського Патріархату
  4. Центр Разумкова «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин. Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу на тему Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку» 8 лютого 2011 р. Київ. — стор. 35.:

    Загалом, порівняно з 2000 р., частка вірних УПЦ серед дорослого населення України зросла з 9,2 % до 23,6 % (тобто у 2,6 раза), а вірних УПЦ-КП — з 12,1 % до 15,1 %. Це сталося переважно за рахунок зниження частки тих, хто вважає себе православним, але не відносить себе до жодної Церкви (з 38,6 % до 25,9 %)

  5. Шабуров, 2009, с. 104-105
  6. Українська Православна Церква — Київський Патріархат
  7. История Русской церкви. Макарий (Булгаков), митрополит Московский и Коломенский.
  8. http://www.kievpatr.org.ua/news.php?page=show_stat&id=294
  9. Центр Разумкова: вірними якої церкви, конфесії Ви себе вважаєте?
  10. Перед СОБОРністю — Українська Православна Церква Київський Патріархат
  11. Україна Молода — Перед СОБОРністю
  12. Церква сьогодні — Українська Православна Церква Київський Патріархат
  13. RISU /Українська /Ресурси /Державна статистика релігій в Україні /Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2007 р.)
  14. http://old.risu.org.ua/ukr/resourses/otherresourses/informzvit/ Дані державного комітету у справах національностей та релігій станом на 1 січня 2009 року] (html)
  15. Опитування проведене Київським міжнародним інститутом соціології із 11-15 липня
  16. Інтерв'ю Святійшого Патріарха Філарета тижневику «Тиждень»
  17. Тернопільсько-Теребовлянська єпархія УПЦ КП — офіційний сайт.
  18. http://risu.org.ua/ua/index/all_news/ukraine_and_world/ukrainians_outside_of_Ukraine/39614/
  19. http://www.cerkva.info
  20. http://top.bigmir.net/show/religion/
  21. УПЦ КП закликає не молитись за владу
  22. «РПЦ розкритикувала прохання Ради про автокефальну церкву». ВВС. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 17-06-2016. Процитовано 17 червня 2016.  (рос.)

Джерела

  • «Київський патріархат — помісна українська православна церква». Історико-канонічна декларація. Київ: Видавничий відділ УПЦ КП. 2007. 168 стор. Наклад — 50 000 прим.

Посилання


Православний хрест Це незавершена стаття про православ'я.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.