Мокрицький Сергій Євгенович
| Сергій Євгенович Мокрицький | |
|---|---|
| Сергей Евгеньевич Мокрицкий | |
 | |
| Ім'я при народженні | Сергій Євгенович Мокрицький |
| Дата народження | 18 лютого 1961 (63 роки) |
| Місце народження | Поліянівка, Житомирська область, УРСР, СРСР |
| Громадянство |  Росія[1] |
| Національність | українець |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1991) |
| Професія | кінорежисер, кінооператор |
| Нагороди | Премія Москви |
| IMDb | ID 0596364 |
Сергій Євгенович Мокрицький (рос. Сергей Евгеньевич Мокрицкий; нар. 18 лютого 1961) — російський[2][3][4][5] режисер, оператор, та сценарист українського походження. Член Союзу кінематографістів Росії та Гільдії кінооператорів Союзу кінематографістів Росії.
За власним зізнанням Мокрицький має помешкання у окупованому Росією кримському місті Севастополі і він туди регулярно їздить порушуючи[джерело?] державний кордон України.[6]
Біографія
Сергій Мокрицький народився у селі Поліянівка, що на Житомирщині. Закінчивши школу в 17 років, поступив у Херсонське морехідне училище. У 1980 році проходив стажировку в Криму на військовому кораблі «Красний Кавказ».[7] З 1981 року працював радистом на Дунайському пароплавстві.[8]
Невдовзі зацікавився кінематографом і у 1983 році взяв участь в одеському конкурсі аматорських фільмів та зайняв у ньому третє місце.[9] У 1986 році з третьої спроби поступив на операторський факультет Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня Олександра Ґальперіна).[10] У період навчання проходив практику у 1988 році на Одеській кіностудії.[11] Після закінчення навчання в 1991 році працював на Одеській кіностудії та на «Мосфільмі».[8]
З 1997 по 2002 працював оператором для ТБ.[8][10] Упродовж 1997—2004 років працював оператором телепередачі «Ляльки» на каналі НТВ.[8]
У 2000 році разом з кількома іншими кінематографістами заснував у Москві кіностудію «ЧБК-фільм».[8] З 2005 року співпрацює зі студією «Нові люди».[10]
У 2008 році зрежисирував свій перший повнометражний художній фільм — «Чотири пори кохання»,[4] який у тому ж році потрапив в основну конкурсну програму найпрестижнішої російської кінопремії «Кінотавр».[12] У 2015 зняв свій перший фільм-блокбастер, що став 5-тим найкасовішим фільмом Росії за результатами 2015 року.[10]
В інтерв'ю російському виданні «РІА» у 2015 році зізнався, що має квартиру в окупованому Севастополі.[6]
Фільмографія
Режисер:[13]
- Телебачення
- 2007 — «Спецгрупа» (рос. Спецгруппа), телесеріал
- 2009 — «Черчилль» (рос. Черчилль), телесеріал
- 2019 — «Чернетка» (рос. Черновик), телесеріал
- Повнометражні художні фільми
- 2008 — «Чотири пори кохання» (рос. Четыре возраста любви)
- 2012 — «День вчителя» (рос. День учителя)
- 2015 — «Незламна» (рос. Битва за Севастополь)
- 2016 — «Я — вчитель» (рос. Я — учитель)
- 2018 — «Чернетка» (рос. Черновик)
Скандали
Мокрицький зізнався що має помешкання у окупованому Росією кримському місті Севастополі (на додачу до його помешкання у Москві), куди він за власним зізнанням регулярно їздить порушуючи державний кордон України.[6]
Примітки
- ↑ Ольга Жук. Битва за «Незламну». Україна молода.
- ↑ Battle For Sevastopol unites [Битва за Севастополь об'єднує]. screendaily.com (англ.) . 19 травня 2014.
- ↑ Lyudmila Pavlichenko - the Red hotshot [Людміла Павліченко - червона відчайдуха]. au.news.yahoo.com (англ.) . 12 листопада 2015.
- ↑ а б «Чотири пори кохання», Сергій Мокрицький — Kinokolo, 19.06.2010
- ↑ Сергій Мокрицький: «Не хочу стабільності, а то пішов би на завод» — Сегодня, 22 Квітня 2014
- ↑ а б в Сергей Мокрицкий: это фильм про Севастополь, мистическую территорию // РИА, 08/05/2015 (рос.)
- ↑ Сергей Мокрицкий. rustars.tv (рос.).
- ↑ а б в г д Сергій Мокрицький // kinoafisha.ua/ua/, 2019
- ↑ Сергей Мокрицкий. rustars.tv (рос.) .
- ↑ а б в г Sergey Mokritsky // Eurasia bridge, 2018 (англ.)
- ↑ Оператор и режиссер Сергей Мокрицкий о прививке от рутинной работы, везении и любимых актерах // tricolortvmag.ru, 31/06/2017 (рос.)
- ↑ У Сочі відкрився «Кінотавр» // ТСН, 8 червня 2008
- ↑ Sergey MOKRITSKY // kinoglaz.fr (англ.)
Посилання
Сергій Мокрицький на сайті IMDb (англ.)