Щербак Василь Артемович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Артемович Щербак
Народився14 квітня 1928(1928-04-14)
Матяшівка, Обухівський район, Київська округа, Українська СРР, СРСР
Помер4 червня 2022(2022-06-04) (94 роки)
Київ, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьмистецтвознавство
Alma materФілологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1955)
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства (1970)
Вчене званнядоцент
ВчителіКолос Сергій Григорович, Нечипоренко Сергій Григорович, Кирилюк Євген Прохорович, Іщук Арсен Олексійович, Плющ Павло Павлович, Тоцька Ніна Іванівна і Шамрай Агапій Пилипович
ЗакладДніпро, Народна творчість та етнологія, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ЧленствоСпілка радянських художників України
Нагороди
заслужений діяч мистецтв України

Васи́ль Арте́мович Щерба́к (нар. 14 квітня 1928, Матяшівка) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства з 1970 року[1], доцент з 1984 року. Член Національної спілки художників України з 1974 року; заслужений діяч мистецтв України з 2004 року.

Біографія

Народився 14 квітня 1928 року в селі Матяшівці Обухівського району Київської області УРСР. З відзнакою закінчив Київське училище прикладного мистецтва, де у 19451950 роках навчався у С. Колоса, С. Нечипоренка, В. Рязанова, Т. Флору й інших викладачів і філологічний факультет Київського університету (1955, учителі — А. Іщук, П. Плющ, Н. Тоцька, А. Шамрай).

Праці

Автор близько 200 наукових і науково-популярних праць, переважно з декоративного, народного мистецтва. Це, зокрема, книги:

  • «Сучасна українська майоліка» (1974);
  • альбоми:
    • «Сучасне українське художнє скло» (1980);
    • «Єлизавета Миронова» (1987).

Співавтор:

Упорядник каталогів:

  • «Пластика малих форм. Фарфор» (1976);
  • «Декоративний живопис: Марфа Тимченко, Іван Скицюк, Олена Скицюк» (1992);

Упорядник комплекту листівок «Майоліка Опішні» (1975).

Автор керамологічних і мистецтвознавчих публікацій у періодичних виданнях і збірниках; досліджує теорію та історію декоративно-ужиткового мистецтва, особливо активно друкувався впродовж 1970-х років. Науковий редактор і автор передмов до ряду мистецтвознавчих видань.

Примітки

  1. кандидатська дисертація «Современная украинская майолика (Тенденции развития и художественные особенности)».
  2. Інститут керамології

Література