Офіцерське зібрання
| Будинок офіцерів флоту | |
|---|---|
 Краєвид із боку вулиці Адміральської | |
| 46.97918° пн. ш. 31.98139° сх. д. / 47° пн. ш. 32° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Миколаїв |
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Архітектор | Федір Вунш |
| Дата закінчення спорудження | 1820 |
| Стиль | Класицизм |
| Адреса | вулиця Артилерійська, 7 |
  Будинок офіцерів флоту Будинок офіцерів флоту (Україна) | |
 Будинок офіцерів флоту у Вікісховищі | |
Офіцерське зібрання (вул. Артилерійська, 7) — пам'ятка архітектури національного значення (Постанова РМ УРСР 24.08.63 № 970).
Історія
Офіцерське зібрання було побудоване у 1820-х рр. за розпорядженням О. С. Грейга як клуб для офіцерів-моряків (інша назва — Будинок флагманів та командирів). У 1872 р. — отримало статус Морського зібрання та перетворилося на культурний і просвітницький центр морських службовців, зібрання офіцерів під час зимування кораблів. Тут збирались видатні флотоводці: П. Нахімов, М. Лазарєв, В. Корнілов, Ф. Беллінсгаузен, О. Бутаков, С. Макаров, М. Аркас [1] та ін.
У 1873-1875 роках у Будинку флагманів читав свої лекції колишній вільний слухач Новоросійського університету, прапорщик А. А. Горенко (батько А. А. Горенко-Ахматової).
Весною 1874 р. в Морському зібранні вперше побував молодий композитор і диригент М. А. Римський-Корсаков, запрошений до Миколаєва в якості інспектора «військово-морських інструментальних хорів»[1]. Під час його візиту у 1881 р. у дворі Морського зібрання відбулися два благодійні концерти 20 та 21 червня.
У 1879 р., під час концертного туру по містам півдня, у Миколаєві побував автор опер «Борис Годунов» і «Хованщина» композитор М. П. Мусоргський. Разом з оперною співачкою Д. Леоновою він виступив у великій залі Морського зібрання.
В кабінетах та гостьових кімнатах Морського зібрання читали лекції адмірал С. О. Макаров, історик Д. І. Багалій, діяла велика бібліотека, проходили "сімейно-танцювальні вечори", різдвяні бали.
30 серпня 1890 р. з нагоди 100–річчя міста Миколаєва тут відбувся святковий прийом губернатора.
23 березня 1897 р. у великій залі у виконанні місцевого симфонічного оркестру вперше прозвучали фрагменти опери "Катерина" М. М. Аркаса.
З 1924 р. колишній Будинок флагманів та капітанів став Будинком культури моряків, а в післявоєнні роки — Будинком офіцерів флоту та Центром культури, відпочинку і освіти ВМС України.
До 2004 року Будинок офіцерів флоту перебував у власності Міністерства оборони, потім його передали у комунальну власність області.
У 2020 році мер Миколаєва Олександр Сєнкевич заявив про можливість включення Будинку офіцерів флоту до національної програми реконструкції архітектурних пам’яток України “Велика реставрація” у 2021 році. [2]
Архітектура
Навколо будинку стоїть кована огорожа.
Двоповерхова будівля з цокольним напівповерхом побудована у стилі класицизму, найімовірніше архітектором Ф. І. Вуншем[3]. Має прямокутне планування.
Об'ємно-просторове рішення дизайну дуже лаконічне. Фактично відсутній декор. В центрі головного фасаду розміщено ефектний шестиколонний портик великого тосканського ордеру[4], що завершується трикутним фронтоном. Вікна прямокутної та арочної форми, прикрашені наплічниками.
У 1872 р. відбувся капітальний ремонт за проєктом архітектора Морського відомства, академіка, інженера-полковника В. А. Рульова.
Архітектурний ансамбль складався з головної будівлі та бокових флігелів, де розташовувалися службові приміщення, музична школа, флотський оркестр, юнкерські класи в яких навчалися гардемарини. Вікна у флігелях були оздоблені венеційським склом[4]. В головній будівлі знаходилась велика мармурова зала з гарним денним освітленням, декілька гостьових кімнат над якими розміщувалися хори для музикантів та глядачів.
Під час Другої світової війни будівля дуже постраждала і була відбудована.
Посилання
- Офіцерське зібрання
- Офицерское собрание в Николаеве (рос.)
- Будинок офіцерів флоту
- Колишній Будинок офіцерів флоту у Миколаєві
- Путівник по місту (Миколаїв)
Джерела
Крючков, Ю. С. Град Святого Николая : путеводитель по старому Николаеву / Ю. С. Крючков. — Николаев, 2003. — С. 42—50.
Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура Николаева (конец XVIII — начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. — Николаев, 2001. — С. 46—47.
Мирошниченко, Е. Литературный Николаев : путеводитель / Е. Мирошниченко. — Вып. 1. — Николаев, 2008. — С. 31—34.
Примітки
- ↑ а б Мирошниченко, Е. Литературный Николаев : путеводитель / Е. Мирошниченко. — Вып. 1. — Николаев, 2008. — С. 32.
- ↑ Будинок офіцерів флоту у Миколаєві хочуть включити до національної програми реконструкції архітектурних пам’яток України. mykolaiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ Крючков, Ю. С. Град Святого Николая : путеводитель по старому Николаеву. — Николаев, 2003. — С. 47, 172.
- ↑ а б Кухар-Онышко, Н. А. Архитектура Николаева (конец XVIII — начало ХХ веков) / Н. А. Кухар-Онышко. — Николаев, 2001. — С. 47.