Координати: 29°16′37.000000098394″ пд. ш. 177°55′24.000000087973″ зх. д. / 29.27694° пд. ш. 177.92333° зх. д. / -29.27694; -177.92333

Кермадек (острови)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кермадек
Названий на честьЖан-Мішель Юон де Кермадекd
Географія
29°16′37.000000098394″ пд. ш. 177°55′24.000000087973″ зх. д. / 29.27694° пд. ш. 177.92333° зх. д. / -29.27694; -177.92333
Природоохоронна територіяKermadec Islands Nature Reserved і Kermadec Islands Marine Reserved
АкваторіяТихий океан
Площа33 км²
Найвища точка516 м
Країна
 Нова Зеландія
Населення
Кермадек. Карта розташування: Тихий океан
Кермадек
Кермадек
Кермадек (Тихий океан)
Мапа

CMNS: Кермадек у Вікісховищі
Мапа островів Кермадек
Острів Рауль з космосу
Батиметрія вулканічної дуги Кермадек і околиць

Кермадек (англ. Kermadec Islands) — острівна дуга в південній частині Тихого океану. Архіпелаг названо на честь французького мореплавця Юон де Кермадек[1]. З 1934 архіпелаг є природним резерватом[2].

Географія

Острови розташовані у 800–1000 км на північний схід від Північного острова Нової Зеландії і більш ніж за 1100 км на південний захід від Ата (Тонга).

На заході острова омиваються морем Фіджі, на сході розташовано глибоководний жолоб Кермадек[3].

Площа Кермадекського архіпелагу — близько 33 км²[4]. Склад — чотири острови і кілька скель і банок :

Острови покриті тропічними і субтропічними лісами[6], деякі види ендемічні (Metrosideros kermadecensis, Myrsine kermadecensis), поширений Rhopalostylis baueri. На островах — великі колонії морських птахів.

Клімат визначається як тропічний або субтропічний . Температура лютого — +23 °C, серпня — +16 °C.

Адміністративний поділ

Острови у складі архіпелагу вважаються новозеландськими Зовнішніми островами і є територією Нової Зеландії, проте вона не вважається частиною якогось регіону чи округу, а знаходиться в безпосередньому управлінні спеціального органу — англ. Area Outside Territorial Authority.

Історія

Острови були заселені полінезійцями принаймні у 14-му столітті (проте, можливо, раніше в 10 столітті), перші європейці, що обстежили острови на кораблі Lady Penrhyn прибули у травні 1788.

До 1934 року був населений полінезійцями і на початку XX століття на островах проживало до 8000 чоловік[7]. Сьогодні населення острова складає лише персонал наукової станції на острові Рауль.

Геологія

Острови є вулканічною острівною дугою, утворені на конвергентній границі, де Тихоокеанська плита зазнає субдукції під Індо-Австралійську платформу. Субдукція Тихоокеанської плити створила жолоб Кермадек, 8 км завглибшки, на схід від островів. Острови розташовані уздовж підводного хребта Кермадек, що прямує на північний захід від островів у напрямку до Північного острову Нової Зеландії і на північний схід у напрямку до Тонго (Острівна дуга Кермадек-Тонга).

Чотири основних острова є піками вулканів, що здіймаються досить високо від дна і над поверхнею моря. Підводне пасмо має кілька інших вулканів, що не досягають рівня моря, але утворюють підводні гори і мають прошарок води до денної поверхні від 65 до 1500 м над їх вершинами. На півдорозі між островами Рауля і Тонго розташовано Моноваї — підводна гора, що піком не досягає 120 м денної поверхні,. 100 км на південь від скелі л'Есперанс є мало вивчена Star of Bengal Bank, ймовірно, підводний вулкан.

Далі на південь від островів прямує підводний хребет Південний Кермадек, найпівденніша вершина якого, Rumble IV Seamount , знаходиться всього в 150 км на північ від Північного острова Нової Зеландії, південніше хребет доходить до острова Уайт-Айленд, Нова Зеландія у затоці Пленті, що є північною частиною вулканічної зони Таупо. Острови Кермадек зазнали багато землетрусів від руху плити і вулканізму.

Рауль і Кертіс обидва активні вулкани . Вулкани на інших островах в даний час неактивні, дрібніші острови є еродованими залишками згаслих вулканів.

Див. також

Примітки

  1. Юон де Кермадек
  2. Словарь современных географических названий. Кермадек
  3. БСЭ. Кермадек (острова)
  4. Kermadec Islands Marine Reserve (англ.)
  5. Chart NZ 2225 [Архівовано 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.], Hydrographic Office, Royal New Zealand Navy, 1994. Accessed 2007-05-07.
  6. «Terrestrial Ecoregions — Kermadec Islands subtropical moist forests (OC0107)», worldwildlife.org (Перевірено 3 грудня 2010)
  7. ЭСБЕ. Кермадек

Ресурси Інтернету