Імуноферментний аналіз (ELISA)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 16 січня 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: ІФА (значення).
ELISA
Мікротитрувальна плашка на 96 лунок, що застосовується для проведення ELISA.
MeSHD004797

Імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA) або, точніше, ферментний імуносорбентний аналіз (англ. enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA) — імунологічний метод для визначення наявності певних антигенів, шляхом реакції антиген-антитіло. Широко використовується в науково-дослідній роботі та клінічній лабораторній діагностиці. Вперше був описаний у 1971 році.[1]

Загальний принцип ELISA

Основний принцип ELISA — реакція антиген-антитіло. Якщо антиген (молекула-мішень) являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались первинні антитіла, що були за своєю природою поліклональними. Розробка і застосування моноклональних антитіл дало змогу значно покращити специфічність імуноферментного аналізу.

Процедура

Існує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв'язування антитіла з антигеном-мішенню. Один з них — це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів.

Схема проведення аналізу
  1. Підготовка підкладки для фіксації досліджуваного зразка;
  2. Зразок, у якому хочуть виявити специфічну молекулу або мікроорганізм, фіксують на твердій підкладці, наприклад на пластиковій мікротитрувальній плашці, що зазвичай має 96 лунок;
  3. До фіксованого зразка додають антитіло, специфічне до маркерної молекули (первинне антитіло), потім промивають лунку, щоб видалити молекули первинного антитіла, які не зв'язалися;
  4. Додають вторинне антитіло, що специфічно зв'язується з первинним і не взаємодіє з маркерною молекулою. До цього антитіла приєднаний фермент (наприклад, лужна фосфатаза, пероксидаза або уреаза), що може каталізувати перетворення незабарвленого субстрату в забарвлений продукт. Промивають лунку, щоб видалити молекули, які не зв'язалися;
  5. Додають незабарвлений субстрат, що впізнається та утилізується ферментом;
  6. Проводять якісне або кількісне визначення пофарбованого продукту, за допомогою оцінки оптичної щільності.

Застосування

Ферментний імуносорбентний аналіз широко застосовується для діагностики різноманітних інфекційних захворювань, ракових процесів (в основному завдяки специфічним білкам і пептидам), визначення концентрації різноманітних низькомолекулярних сполук, таких як токсини, лікарські засоби тощо.

Застосування під час коронавірусної пандемії 2020

Докладніше: Пандемія коронавірусної хвороби 2019

У 2020 році було запропоновано проводити тести, щоб визначити наявність антитіл до коронавірусу SARS-CoV-2.

В Україні тести ІФА-тести було завезено в кінці квітня 2020 року.[2] 5 травня міністр охорони здоров'я Максим Степанов скликав нараду, на якій збираються вирішити як і кого тестувати такими тестами в Україні.[3]

Джерела

  • Б. Глік, Дж. Пастернак, Молекулярна біотехнологія, Москва, Мир, 2002.(С.?)

Примітки

  1. ↑ Engvall, E (22 листопада 1972). Enzyme-linked immunosorbent assay, Elisa. The Journal of Immunology. 109 (1): 129—135. ISSN 0022-1767. PMID 4113792.
  2. ↑ Перші тестування на антитіла до COVID-19 будуть проведені в Одеській і Сумській областях, Рубрика, 28 квітня 2020
  3. ↑ МОЗ ще думає як використовувати ІФА-тести, в регіони нічого не розподілялося, - міністр, Рубрика, 4 травня 2020

Посилання


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імуноферментний_аналіз_(ELISA)&oldid=34336583