Бастнес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бастнес
59°50′48.000012099991″ пн. ш. 15°35′20.000004099999″ сх. д. / 59.84667° пн. ш. 15.58889° сх. д. / 59.84667; 15.58889
Тип добувний районd
industrial heritage sited
рудне поле
Країна  Швеція
Регіон Шиннскаттеберґ[1]
CMNS: Бастнес у Вікісховищі
Штольня рудника «Nya Bastnäs»

Бастнес (швед. Bastnäs або Bastnäsfältet) — рудне поле поблизу Ріддаргіттана (Вестманланд, Швеція). Перші згадки про копальні в Бастнесі датовані 1692 роком[2][3]. В рудниках видобували залізо, мідь та рідкісноземельні елементи, а в період з 1875 по 1888 рік було видобуто 4500 тонн церію.

Хімічний елемент церій уперше відкритий в Бастнесі 1803 року Єнсом Якобом Берцеліусом та Вільгельмом фон Гізінгером у вигляді його оксиду та незалежно в Німеччині Мартіном Генріхом Клапротом. Лантан також уперше виявлений в мінералах з Бастнеса 1839 року Карлом Густавом Мосандером[3][4]. Мінерал бастнезит названий на честь Бастнес.[5]

Галерея

Список літератури

  1. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  2. Our sites and facilities: Bastnäs gruvfält. Ekomuseum Bergslagen. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 2 липня 2009.
  3. а б Bastnäs mines. Mindat.org. Процитовано 2 липня 2009.
  4. cerium. Процитовано 2 липня 2009.
  5. Bastnäsite-(Ce). Mindat.org. Процитовано 2 липня 2009.

Посилання