Бастнес
Бастнес (швед. Bastnäs або Bastnäsfältet) — рудне поле поблизу Ріддаргіттана (Вестманланд, Швеція). Перші згадки про копальні в Бастнесі датовані 1692 роком[2][3]. В рудниках видобували залізо, мідь та рідкісноземельні елементи, а в період з 1875 по 1888 рік було видобуто 4500 тонн церію.
Хімічний елемент церій уперше відкритий в Бастнесі 1803 року Єнсом Якобом Берцеліусом та Вільгельмом фон Гізінгером у вигляді його оксиду та незалежно в Німеччині Мартіном Генріхом Клапротом. Лантан також уперше виявлений в мінералах з Бастнеса 1839 року Карлом Густавом Мосандером[3][4]. Мінерал бастнезит названий на честь Бастнес.[5]
Галерея
-
Будівля підйомної машини на руднику Бастнес
-
Підйомний механізм
Список літератури
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Our sites and facilities: Bastnäs gruvfält. Ekomuseum Bergslagen. Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 2 липня 2009.
- ↑ а б Bastnäs mines. Mindat.org. Процитовано 2 липня 2009.
- ↑ cerium. Процитовано 2 липня 2009.
- ↑ Bastnäsite-(Ce). Mindat.org. Процитовано 2 липня 2009.
Посилання
- Світлини Якоба Ереншварда