Мачаїдзе Манучар Доментійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 лютого 2022, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мачаїдзе.
Ф
Манучар Мачаїдзе
Особисті дані
Народження 25 березня 1949(1949-03-25) (75 років)
  Амбролаурі, СРСР
Зріст 182 см [1]
Громадянство  СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1967–1980  «Динамо» (Тбілісі) 297 (42)
1980  «Пахтакор» 13 (1)
1981  «Спартак» (Москва) 2 (0)
1981–1982  «Торпедо» (Кутаїсі) 45 (6)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1971–1975  СРСР (олімп.) 4 (1)
1974–1979  СРСР 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1984–1985  «Локомотив» (Тбілісі)
Звання, нагороди
Нагороди
орден Честі
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Манучар Доментійович Мачаїдзе (груз. მანუჩარ მაჩაიძე; нар. 25 березня 1949, Амбролаурі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський футболіст, півзахисник. Чемпіон і володар кубка СРСР.

Клубна кар'єра

Вихованець тбіліської 35-ї спеціалізованої середньої школи. З 1967 року у складі тбіліського «Динамо». В чемпіонаті СРСР дебютував 1 червня 1968 року — проти ташкентського «Пахтакора» (нічия 0:0). В основному складі закріпився у 1970 році. У першому повноцінному сезоні виконав норматив на звання «Майстер спорту».

Протягом 70-х років був лідером середини поля грузинської команди. Рекордсмен «Динамо» за кількістю медалей чемпіонату СРСР: золота, срібна і чотири бронзових (разом з Давидом Кіпіані). Тривалий час був капітаном команди. Протягом 1977—1979 років брав участь у всіх офіційних матчах команди (94 — у чемпіонаті, 15 — у кубку, 14 — в єврокубках). У 1978—1979 роках — найкращий центральний півзахисник радянського футболу. Всього до списку «33 найкращих футболістів» входив вісім разів (№ 2 — 1973, 1974; № 3 — 1971, 1972, 1976, 1977)

За тринадцять сезонів провів 295 лігових матчів, це п'ятий показник у радянському чемпіонаті серед футболістів клубу[2]. Входить до двадцятки найкращих бомбардирів тбіліського «Динамо» в чемпіонатах СРСР (42 забитих м'ячі, 17 місце)[3].

Учасник трьох фіналів кубка СРСР. У вирішальному матчі 1970 року, грузинські футболісти, поступилися московському «Динамо» (1:2), а в 1976 і 1979 роках здобули перемоги над єреванським «Араратом» (3:0) та московським «Динамо» (у серії післяматчевих пенальті). Всього провів 58 кубкових ігор (5 голів). У єврокубкових турнірах провів 28 поєдинків, відзначився забитими м'ячами у ворота болгарської «Славії» і угорського МТК.

З 1970 року, кольори клубу захищав і молодший брат — Гоча Мачаїдзе. Брати Мачаїдзе — найтитулованіший родинний дует тбіліського «Динамо» часів радянського футболу: вісім медалей чемпіонату і три нагороди за перемоги у кубку.

У розпалі сезону 1980 року, через конфлікт з керівництвом, залишив команду. До кінця сезону захищав кольори ташкентського «Пахтакора» (13 матчів, 1 забитий м'яч). На початку наступного року виступав за московський «Спартак». Брав участь в іграх Кубка європейських чемпіонів проти мадридського «Реала» (0:0, 0:2).

Незабаром перейшов до кутаїського «Торпедо». Вніс вагомий внесок у здобуття путівки до вищої ліги і затвердження команди серед елітних клубів радянського футболу. 1982 рік став останнім в його ігровій кар'єрі. Всього в елітному дивізіоні провів 325 матчів (37-й показник в історії радянської ліги).

Виступи у збірних

З 1971 по 1975 рік захищав кольори олімпійської команди. У відбіркових турнірі на літні Олімпійських іграх 1972 брав участь у матчах проти команд Австрії (1:0) і Франції (3:1, відзначилися Манучар Мачаїдзе і двічі Олег Блохін). В кваліфікації на Олімпіаду в Монреалі зіграв зі збірними Югославії (1:1) й Ісландії (2:0).

У складі національної команди дебютував 17 квітня 1974 року. На виїзді радянські футболісти здобули перемогу над командою Югославії з мінімальним рахунком 1:0 (гол забив Давид Кіпіані). У листопаді-грудні 1976 року брав участь у турне по Південній Америці. Радянська команда провела три офіційних матча: проти збірних Бразилії (2:2), Аргентини (1:1) й Уругвая (3:1). Манучар Мачаїдзе виходив на поле у перших двох поєдинках. Четвертий матч за збірну СРСР провів 19 травня 1979 року — нічия у кваліфікації на Євро-80 проти команди Угорщини (2:2).

Того ж року, у складі збірної Грузинської РСР, виступав на Спартакіаді народів СРСР. Грузинська команда, сформована виключно з гравців тбіліського «Динамо», здобула срібні нагороди турніру.

Наступні роки

У 1984—1985 роках очолював тбіліський «Локомотив», який виступав у дев'ятій зоні другої ліги.

В наступні роки працював начальником будівельного управління, заступником директора будівельного тресту Закавказької залізниці, директором Тбіліського заводу залізобетонних виробів. 1995 року обраний до Парламенту Грузії[4].

Досягнення

  • Чемпіон СРСР (1): 1978
  • Срібний призер (1): 1977
  • Бронзовий призер (4): 1971, 1972, 1976 (весна), 1976 (осінь)
  • Володар Кубка СРСР (2): 1976, 1979
  • Фіналіст Кубка СРСР (2): 1970, 1980
  • Другий призер першої ліги (1): 1981
  • Срібний призер Спартакіади народів СРСР (1): 1979

Статистика

Статистика клубних виступів:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки
Л І Г І Г Т І Г
1968 «Динамо» Тб Д-1 4 0 — — — — —
1969 «Динамо» Тб Д-1 6 1 — — — — —
1970 «Динамо» Тб Д-1 18 0 5 0 — — —
1971 «Динамо» Тб Д-1 30 5 2 0 — — —
1972 «Динамо» Тб Д-1 21 2 4 0 КУ 2 0
1973 «Динамо» Тб Д-1 30 4 4 0 КУ 6 1
1974 «Динамо» Тб Д-1 29+1 7 8 2 — — —
1975 «Динамо» Тб Д-1 29 6 4 2 — — —
1976 «Динамо» Тб Д-1 13 3 5 0 КК 4 1
Д-1 12 1
1977 «Динамо» Тб Д-1 30 3 1 0 КУ 6 0
1978 «Динамо» Тб Д-1 30 2 6 0 КУ 4 0
1979 «Динамо» Тб Д-1 34 7 8 1 КЧ 4 0
1980 «Динамо» Тб Д-1 10 1 7 0 — — —
«Пахтакор» 13 1 — — — — —
1981 «Спартак» М Д-1 2 0 1 0 КЧ 2 0
«Торпедо» Кт Д-2 30 6 — — — — —
1982 «Торпедо» Кт Д-1 15 0 3 0 — — —
Усього за кар'єру Д-1 326 43 58 5 — 28 2
Д-2 30 6

Статистика виступів за збірну:

 Статистика матчів і голів за збірну — СРСР СРСР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
17/04/1974 Зениця Югославія Югославія 0 – 1 СРСР СРСР товариський матч - Вийшов на заміну на 68-ій хвилині 68'
28/11/1976 Буенос-Айрес Аргентина Аргентина 0 – 0 СРСР СРСР товариський матч -
01/12/1976 Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія 2 – 0 СРСР СРСР товариський матч -
19/05/1979 Тбілісі СРСР СРСР 2 – 2 Угорщина Угорщина Відбір до ЧЄ 1980 -
Усього Матчів 4 Голів 0

Примітки

  1. ↑ Манучар Доментійович Мачаїдзе: зріст — 182 см., вага — 76 кг. Склад «Динамо» (Тбілісі) — 1976 (осінь) Процитовано 2017-02-02.
  2. ↑ Більшу кількість матчів у чемпіонаті СРСР провели Автанділ Гогоберідзе — 341, Олександр Чивадзе — 324, Володимир Гуцаєв — 303 і Шота Яманідзе — 301.
  3. ↑ Двадцятка голеадорів тбіліського «Динамо» в чемпіонатах СРСР: Автанділ Гогоберідзе — 127, Рамаз Шенгелія — 120, Борис Пайчадзе — 106, Заур Калоєв — 95, Давид Кіпіані — 78, Гіві Нодія — 76, Володимир Баркая — 68, Шота Яманідзе — 66, Гайоз Джеджелава — 61, Михайло Месхі — 53, Слава Метревелі — 52, Реваз Челебадзе — 52, Георгій Гавашелі — 48, Ілля Датунашвілі — 47, Володимир Гуцаєв — 47, Олександр Чивадзе — 44, Манучар Мачаїдзе — 42, Віктор Бережний — 41, Георгій Антадзе — 40, Віктор Панюков — 39 [1] [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.].
  4. ↑ Профіль (рос.) . Rusteam.Permian. Процитовано 10 квітня 2016.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мачаїдзе_Манучар_Доментійович&oldid=34541213