Координати: 49°47′28″ пн. ш. 25°44′2″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 25.73389° сх. д. / 49.79111; 25.73389

Заруддя (Збаразька міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Заруддя
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Рада Зарудянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA61040150160094610
Основні дані
Перша згадка 1564
Населення 767
Територія 1.290 км²
Густота населення 594.57 осіб/км²
Поштовий індекс 47333
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°47′28″ пн. ш. 25°44′2″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 25.73389° сх. д. / 49.79111; 25.73389
Найближча залізнична станція Збараж
Місцева влада
Адреса ради с. Заруддя, Збаразький р-н, Тернопільська обл., 47333
Сільський голова Постумент Марія Іванівна
Карта
Заруддя. Карта розташування: Україна
Заруддя
Заруддя
Заруддя. Карта розташування: Тернопільська область
Заруддя
Заруддя
Мапа
Мапа

CMNS: Заруддя у Вікісховищі

Зару́ддя —  село в Україні, у Збаразькому районі Тернопільської області. Центр сільської ради, якій підпорядковані села Витківці та Олишківці. До села приєднано хутори Підліски і Шукайводи. Розташоване обабіч автошляху Тернопіль–Кременець, за 16 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Карначівка. Через село проліг автошлях Брест–Тернопіль–Чернівці. Географічні координати: 49° 47’ пн. ш. 25° 44’ сх. д. Територія — 3,29 кв. км. Дворів — 196. Населення — 735 осіб (2014 р.).

Історія

Перша письмова згадка — 1564 р.; заснували сини Олександра Михайловича Вишневецького. Назва, ймовірно, від місця розташування — за рудою (руда — заплава річки, поросла травою). 10 липня 1565 р. Єловицькі поскаржилися на князів Михайла, Максима та Олександра Вишневецьких, які заснували на їхніх землях 4 поселення, у тому числі с. Заруддя. 1571 р. поселення спалили татари.

Відомо, що 1583 р. Заруддя належало до Колодненського замку (нині — с. Колодне Збаразького району) К. Острозького. Неодноразово згадане у документах в 17 ст., зокрема у 1651 році. Наприкінці 19 ст. в селі — 96 будинків, 811 жителів. У 1911 р. проживало 607 осіб, функціонували волосне управління, однокласна школа та горілчана крамниця.

Протягом 1921—1933 рр. село — центр ґміни. Діяла філія «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор. Протягом 1933—1939 рр. село належало до ґміни Колодне.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 49 уродженців Заруддя. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 38 осіб; у тому числі учасник антирадянського повстання в грудні 1939 р. у Збаражі Я. Казнодій.

У липні 1943 р. сотня УПА напала на німецький гарнізон, який базувався в селі й заволоділа зброєю. 14 червня 1947 р. вояки УПА роззброїли 17 «стрибків»; 27 листопада того ж року ліквідували начальника пожежної команди м. Кременця і голову правління місцевого колгоспу.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[1].

Пам'ятки

Дерев'яна церква

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874 р.; дерев'яна, збудована на місці старої кінця 16 ст.; 2007—2009 рр. реставрована, розписав В. Федак), каплиця Покрови Пресвятої Богородиці (2013 р.). Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.); встановлено пам'ятний хрест, споруджений пам'ятник Небесній сотні (2014 р.).

Соціальна сфера

У селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, геріатричне відділення, відділення зв'язку, млин, 5 крамниць; земельні паї орендують ПАП «Добрий самарянин», ПМП «Імпульс» і ТОВ «Олишківецьке». Не діють уже бібліотека, клуб, аптека, дитячий садочок.

Населення

Мовні особливості

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Зарудді: груба («кімнатна грубка»), ґаблі («сапа»),санина («полоз у санях»), стріха («горище над хатою»), люхта («челюст (печі)»).

Відомі люди

Народилися

Примітки

Джерела

Посилання