Заруддя (Збаразька міська громада)
село Заруддя | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Рада | Зарудянська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA61040150160094610 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1564 |
Населення | 767 |
Територія | 1.290 км² |
Густота населення | 594.57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47333 |
Телефонний код | +380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°47′28″ пн. ш. 25°44′2″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 25.73389° сх. д. |
Найближча залізнична станція | Збараж |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Заруддя, Збаразький р-н, Тернопільська обл., 47333 |
Сільський голова | Постумент Марія Іванівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Зару́ддя — село в Україні, у Збаразькому районі Тернопільської області. Центр сільської ради, якій підпорядковані села Витківці та Олишківці. До села приєднано хутори Підліски і Шукайводи. Розташоване обабіч автошляху Тернопіль–Кременець, за 16 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Карначівка. Через село проліг автошлях Брест–Тернопіль–Чернівці. Географічні координати: 49° 47’ пн. ш. 25° 44’ сх. д. Територія — 3,29 кв. км. Дворів — 196. Населення — 735 осіб (2014 р.).
Історія
Перша письмова згадка — 1564 р.; заснували сини Олександра Михайловича Вишневецького. Назва, ймовірно, від місця розташування — за рудою (руда — заплава річки, поросла травою). 10 липня 1565 р. Єловицькі поскаржилися на князів Михайла, Максима та Олександра Вишневецьких, які заснували на їхніх землях 4 поселення, у тому числі с. Заруддя. 1571 р. поселення спалили татари.
Відомо, що 1583 р. Заруддя належало до Колодненського замку (нині — с. Колодне Збаразького району) К. Острозького. Неодноразово згадане у документах в 17 ст., зокрема у 1651 році. Наприкінці 19 ст. в селі — 96 будинків, 811 жителів. У 1911 р. проживало 607 осіб, функціонували волосне управління, однокласна школа та горілчана крамниця.
Протягом 1921—1933 рр. село — центр ґміни. Діяла філія «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор. Протягом 1933—1939 рр. село належало до ґміни Колодне.
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 49 уродженців Заруддя. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 38 осіб; у тому числі учасник антирадянського повстання в грудні 1939 р. у Збаражі Я. Казнодій.
У липні 1943 р. сотня УПА напала на німецький гарнізон, який базувався в селі й заволоділа зброєю. 14 червня 1947 р. вояки УПА роззброїли 17 «стрибків»; 27 листопада того ж року ліквідували начальника пожежної команди м. Кременця і голову правління місцевого колгоспу.
Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[1].
Пам'ятки
Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874 р.; дерев'яна, збудована на місці старої кінця 16 ст.; 2007—2009 рр. реставрована, розписав В. Федак), каплиця Покрови Пресвятої Богородиці (2013 р.). Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.); встановлено пам'ятний хрест, споруджений пам'ятник Небесній сотні (2014 р.).
Соціальна сфера
У селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, геріатричне відділення, відділення зв'язку, млин, 5 крамниць; земельні паї орендують ПАП «Добрий самарянин», ПМП «Імпульс» і ТОВ «Олишківецьке». Не діють уже бібліотека, клуб, аптека, дитячий садочок.
Населення
Мовні особливості
Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Зарудді: груба («кімнатна грубка»), ґаблі («сапа»),санина («полоз у санях»), стріха («горище над хатою»), люхта («челюст (печі)»).
Відомі люди
Народилися
- поет, журналіст Іван Горбатий
- військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади, учасник АТО Сергій Долгіх (1980—2014)
- поет, журналіст Пінчак Михайло Степанович
Примітки
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |