Іванчани
| село Іванчани | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Збаразька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150180046759 |
| Основні дані | |
| Населення | 695 |
| Територія | 1.900 км² |
| Густота населення | 365.79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47340 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°45′0″ пн. ш. 25°36′56″ сх. д. / 49.75000° пн. ш. 25.61556° сх. д. |
| Водойми | Гніздечна |
| Відстань до районного центру |
19 км |
| Найближча залізнична станція | Збараж |
| Відстань до залізничної станції |
19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Іванчани | |
 Іванчани | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Іванча́ни —село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, на півночі району. До 2020 центр сільради, якій було підпорядковане село Мала Березовиця.
У 1953 році до Іванчан приєднано село Зарічне (Курники).
Населення — 695 осіб (2001).
Поблизу Іванчан знайдено римську монету.
Перша писемна згадка - 9 липня 1463 року. У Луцьку три брати – Василь, Семен і Солтан Васильовичі, «отчині і дідичі Збаразькі» (сини князя Василя Федоровича Несвізького) офіційно поділили батьківські маєтки. У цьому документі перераховано переважно більшість сіл, що відійшли князям.
Зокрема, Семену Васильовичу – містечко Колодно і села Добриводи, Іванчани, Новики, Олишківці, Гніздичне, Шимківці, Глубичок та інші села. Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).
1 листопада 1918 сотня озброєних чоловіків з Іванчан роззброїла етапну команду мадяр, яка перебувала тут після відходу російської армії, і прогнала її з села.
В дорадянський період діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», хор, кооператива.
1 жовтня 1931 р. значна частина земель села передані селу Курники[1].
У 1939 році в селі Іванчани проживало 640 мешканців (550 українців, 10 поляків, 70 латинників, 10 євреїв), а в селі Курники Іванчанські — 830 мешканців (340 українців, 5 поляків, 475 латинників, 10 євреїв)[2].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].
- У центрі села на найвищому пагорбі стояла стара дерев'яна церква святого Івана Хрестителя (час її побудови невідомий). На її місці в 1991 побудована громадою села нова мурована церква святого апостола Івана Богослова.
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення Малоберезовицько-Іванчанський заказник.
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1972).
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
- Батько українського письменника Богдана Будника Андрій Будник.
- Калашников Іван Йосипович — український шашкіст і шахіст.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Святого Апостола Івана Богослова -
Сільський краєвид -
Став біля села -
Пам'ятний хрест на околиці села
.jpg)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 10 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Kurniki i Iwanczany w powiecie zbaraskim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 99.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Іванчани // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Уніят В. Іванчани // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 265—266. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Iwaniczany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 311. (пол.)
- Kurniki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 926. (пол.)
- Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |