Коротояк (Острогозький район)
| село Коротояк | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Коротояк | |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область | ||||
| Муніципальний район | Острогозький | ||||
| Поселення | Коротояцьке сільське поселення | ||||
| Код ЗКАТУ: | 20231840001 | ||||
| Код ЗКТМО: | 20631440101 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1642 | ||||
| Населення | 1904 | ||||
| Поштові індекси | 397813 | ||||
| Телефонний код | +7 47375 | ||||
| Географічні координати: | 50°59′12.000000101195″ пн. ш. 39°10′36.000000101212″ сх. д. / 50.98667° пн. ш. 39.17667° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+4 | ||||
| Водойма | р. Дон | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | korotojak.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Коротояк | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.png)
Корото́як (рос. Корото́як) — село в Росії, Острогозького районі Воронізької області. Адміністративний центр Коротояцького сільського поселення.
Населення становить 1904 особи за даними перепису 2010 року (2172 на 1.10.2005).
Розташоване на правому березі Дону.
Історія
В 1677 році гарнізон Коротояка складався з 502 «синів боярських», 301 козака, 176 стрільців, 16 пушкарів, 41 станичника, 21 черкашенина. В місті було також посадське населення (торговці і ремісники) в кількості 33 дворів.
За даними 1859 року у повітовому місті Коротояцького повіту Воронізької губернії мешкало 8118 осіб (3760 чоловічої статі та 4258 — жіночої), налічувалось 1107 дворових господарства, існували 5 православних церков, поштова станція, 4 маслобійних і 2 цегельних заводи, відбувались 2 ярмарки на рік[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 9355 осіб (4572 чоловічої статі та 4783 — жіночої), з яких 9309 — православної віри[2].
Населення
| 1959[3] | 2000[4] | 2005[4] | 2008[5] | 2010[6] |
|---|---|---|---|---|
| 1221 | ↗2294 | ↘2172 | ↘2029 | ↘1904 |
Джерела
- (рос.) Коротояк
- (рос.) Історія села Коротояк
Примітки
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 8)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-33. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
- ↑ а б Список сельских населенных пунктов и численности населения по данным статистического учёта Острогожского муниципального района. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
- ↑ Острогожский муниципальный район. Численность населения на 1 января 2008 года. Архів оригіналу за 8 березня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
.png){kind=small}
| Повітове місто | _(1781).png) | |
|---|---|---|
| Волості | ||
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Архангельське • Борщево • Дракіно • Камінно-Верховське • Новоуколово • Ново-Хворостань • Ліва Розсош • Мастюгіно • Олень-Колодезь • Оськіно • Плотава • Покровська • Почебське • Розсошки • Староуколово • Сторожеве • Тресоруково • Троїцьке • Урив • Яблочне | |
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
