Гончаров Леонід Михайлович
Гончаров Леонід Михайлович | |
---|---|
Народження | 25 серпня 1925 село Грачевка, тепер Грачевського району Оренбурзької області, Російська Федерація |
Смерть | 21 травня 1986 (60 років) Емба, Ембинська міська адміністрація, Мугалжарський район, Актюбінська область, Казахська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Національність | росіянин |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | війська ППО |
Рід військ | артилерія |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | 4th Independent Air Defence Armyd і 8-ма окрема армія ППО (СРСР) |
Війни / битви | Німецько-радянська війна Війна у В'єтнамі |
Нагороди |
Леонід Михайлович Гончаров (25 серпня 1925, село Грачевка, тепер Грачевського району Оренбурзької області, Російська Федерація — 21 травня 1986, полігон Емба) — радянський воєначальник, кандидат військових наук, професор, генерал-полковник артилерії. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ у 1981—1986 роках. Член Ревізійної комісії КПУ в лютому — травні 1986 р.
Біографія
Народився в родині службовця. Трудову діяльність розпочав із сімнадцятирічного віку.
З 1943 року — в Червоній армії. У 1944 році закінчив військове училище. Брав участь у німецько-радянській війні у складі військ 2-го Українського фронту та радянсько-японській війні у складі військ 2-го Далекосхідного фронту. Член ВКП(б) з 1945 року.
У 1959 році закінчив Військову командну академію Протиповітряної оборони СРСР. Служив у Військах ППО СРСР на посаді начальника штабу, командира зенітного ракетного полку, начальника зенітно-ракетних військ корпусу. Брав участь у війні у В'єтнамі в період активних бойових дій при відбитті масованих нальотів авіації США на Ханой, Хайфон у 1967 році.
З жовтня 1968 по серпень 1970 року був командиром 21-ї дивізії ППО (Одеса); з серпня 1970 року — командир 28 корпусу ППО (Львів); з 1973 по 1977 рік — командувач 4-ї окремої армії ППО (Свердловськ); з 1978 по 1983 рік — командувач 8-ї окремої армії ППО (Київ).
З 1983 по травень 1986 рік — начальник Військової академії протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського О. М..
Раптово помер 21 травня 1986 року від серцевого нападу на полігоні Емба. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Звання
- генерал-полковник артилерії (30.10.1978)
Нагороди
- орден Жовтневої Революції
- орден Червоного Прапора
- два ордени Червоної Зірки
- орден Вітчизняної війни І ст.
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.
- медалі
Джерела
- Сайт ветеранів 8-ї окремої армії ППО[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
- Народились 25 серпня
- Народились 1925
- Померли 21 травня
- Померли 1986
- Померли в Актюбінській області
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени КПРС
- Генерал-полковники (СРСР)
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці Грачевського району (Оренбурзька область)
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Радянські військовики В'єтнамської війни
- Депутати Верховної Ради УРСР 10-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 11-го скликання
- Генерал-полковники артилерії
- Військова академія протиповітряної оборони Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу Василевського О.М.