Актюбінська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Актюбінська область
(каз. Ақтөбе облысы)
Aktyubinsk-obl-coat-of-arms.png
Герб
Актюбинская область. Горы Мугоджары. Берёзовая роща.jpg
Адм. центр Актобе
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Західний Казахстан
Межує з
сусідні адмінодиниці
Західно-Казахстанська область, Атирауська область, Мангистауська область, Костанайська область, Акмолинська область, Кизилординська область, Оренбурзька область, Каракалпакстан і Карагандинська область ?
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне &&&&&&&&&0 808 878,&&&&&0808 878 (2014) [1] (4,7%, 8-е)
 - густота 2,69 осіб/км² (16-е місце)
Етнікон казахи — 81,0%,
росіяни — 12,5%,
українці — 2,9%,
татари — 1,2,
німці — 0,7% [2]
Площа
 - повна 300 629 км² (11,0%, 2-е місце)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 10 березня 1932 року.
Аким Сапарбаєв Бердибек Машбекович
Веб-сайт офіційний сайт
Aktobe in Kazakhstan.svg
KZ Aktobe Region Outline.svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Актюбінська область

Актюбінська область — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Райони[ред. | ред. код]

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2009)
Центр Сільські
округи
Міські
адміністрації
Населені
пункти
1 Айтекебійський район 36300 25723 Комсомольське 15 - 31
2 Алгинський район 7100 38578 Алга 12 1 34
3 Байганинський район 61000 22073 Карауилкелди 9 - 24
4 Іргізький район 41500 14416 Іргіз 7 - 20
5 Каргалинський район 5000 16781 Бадамша 8 - 23
6 Мартуцький район 6600 29843 Мартук 13 - 45
7 Мугалжарський район 29530 62115 Кандиагаш 12 3 44
8 Темірський район 12600 34425 Темір 10 - 28
9 Уїльський район 11500 18619 Уїл 7 - 23
10 Хобдинський район 14000 19591 Кобда 18 - 37
11 Хромтауський район 12900 39748 Хромтау 14 1 38
12 Шалкарський район 62200 44187 Шалкар 12 1 41
13 Актобинська м.а. - 391669 Актобе - - 1

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Актобе 253 088 345 687
2 Кандиагаш 25 553 29 169
3 Шалкар 26 329 26 574
4 Хромтау 21 740 24 089
5 Алга 15 372 19 705
6 Емба 12 345 11 212
7 Шубаркудук 10 722 11 199
8 Мартук 8 117 9 795
9 Карауилкелди 8 212 7 862

Населення[ред. | ред. код]

Населення Актюбінської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 81,0%, росіяни — 12,5%, українці — 2,9%, татари — 1,2%, німці — 0,7%. Інші національності складають близько 2,2% від загальної кількості населення краю.[2]

Зміна чисельності населення[3]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення &&&&&&&&&0668378.&&&&&0668 378 &&&&&&&&&0671812.&&&&&0671 812 &&&&&&&&&0678607.&&&&&0678 607 &&&&&&&&&0686698.&&&&&0686 698 &&&&&&&&&0695454.&&&&&0695 454 &&&&&&&&&0703660.&&&&&0703 660
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення &&&&&&&&&0756782.&&&&&0756 782 &&&&&&&&&0763589.&&&&&0763 589 &&&&&&&&&0777471.&&&&&0777 471 &&&&&&&&&0786349.&&&&&0786 349 &&&&&&&&&0796130.&&&&&0796 130 &&&&&&&&&0808878.&&&&&0808 878

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2010 рік (%):

казахи росіяни українці татари німці
Айтекебійський район 92,8 3,9 1,5 0,4 0,2
Алгинський район 78,6 9,8 5,6 0,9 1,4
Байганинський район 99,9 - - - 0,0
Іргізський район 99,9 0,1 0,0 0,0 -
Каргалинський район 59,0 21,1 12,1 0,7 4,3
Мартуцький район 60,0 17,7 16,8 2,4 3,3
Мугалжарський район 88,3 7,1 2,4 0,6 0,4
Темірський район 98,6 0,7 0,1 0,2 0,0
Уїльський район 98,9 0,8 - 0,2 0,0
Хобдинський район 80,0 8,2 7,5 0,4 1,6
Хромтауський район 75,8 14,1 5,2 1,1 1,5
Шалкарський район 98,6 0,9 0,0 0,3 0,0
Актобинська м.а. 68,7 19,6 5,7 2,2 0,9

Географія[ред. | ред. код]

Актюбінська область розташована між Прикаспійською низовиною на заході, плато Устюрт — на півдні, Туранською низовиною — на південному сході і південними відрогами Уралу — на півночі. Велика частина області — рівнина (висота 100–200 м), розчленована долинами річок; у середній частині тягнуться гори Мугоджари (вища точка гора Великий Бактибай, 657 м). Західна частина Актюбінської області зайнята Підуральським плато, перехідним на південному заході в Прикаспійську низовину; на південному сході — масиви горбистих пісків — Приаральські Каракуми і Борсуки Великі та Малі. На північному сході в Актюбінській області заходить Тургайське плато, порізане ярами.

Клімат — різко континентальний, посушливий з спекотним і сухим літом і холодною зимою. Влітку часті суховії і запорошені бурі, взимку — завірюхи. Середня температура липня на північному заході 22,5 °C, на південному сході 25 °C, січня відповідно −16 °C і −15,5 °C. Кількість опадів на північному заході близько 300, в центрі і на півдні — 125–200 мм на рік. Вегетаційний період від 175 днів на північному заході до 190 днів на південному сході.

Усі річки Актюбінської області належать до басейнів Каспійського моря і невеликих озер. Найбільші річки — Емба, притоки Уралу — Ор, Ілек, а також Іргиз, Уїл, Тургай та Сагиз. Багато річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на плеса. Багато озер (більше 150), головним чином дрібних солоних; деякі з них, пересихаючи, утворюють солончаки (наприклад, Шалкартеніз, що заповнюється водою тільки навесні). Маловодні річки і солоні озера майже не придатні для господарських цілей. У зв'язку з цим широко використовуються прісні підземні води.

Північно-західна частина області зайнята ковилово-різнотравним і полиново-злаковим степом на чорноземних і червоно-коричневих ґрунтах з плямами солонців; по долинах річок — лугова рослинність, гаї з тополі, осики, берези, чагарники. Середня і північно-східна частини зайняті злаковий-полиновим сухим степом на світло-каштанових і сіроземних ґрунтах. На півдні розташовані полинно-солянкові напівпустелі і пустелі (Барсуки) на бурих солонцюватих ґрунтах з масивами пісків і солончаків.

Багато гризунів (строкатка степова, ховрахи, тушканчики), хижих (вовк, корсак); збереглися антилопи сайга і джейран.

Економіка[ред. | ред. код]

Великі запаси корисних копалин, представлені крупними родовищами хромітів, мідь, нікель-кобальтових руд, титану, золота, а також фосфоритів, нафти і природного газу. На їх базі виникли багато галузей промисловості: гірничодобувна, хімічна, виробництво феросплавів тощо. Велика частина гірничодобувних підприємств зосереджена в районі Мугалжар (хромітові і нікелеві копальні поблизу міста Хромтау і селища Батамшинський) і в центральній і південній частинах області (видобування нафти і газу). Більшість підприємств оброблювальної промисловості знаходяться в м. Актобе (заводи: феросплавів, хромових з'єднань, рентгеноапаратури, машинобудування, механічний, авторемонтний і підприємства легкої і харчової промисловості) і поблизу нього (хімічний комбінат в місті Алга).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]