+ (альбом)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:23, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
+
Студійний альбом
Виконавець Ед Ширан
Дата випуску 9 вересня 2011
Записаний Січень–Березень 2011
Жанр
Тривалість 49:53
Мова англійська
Лейбли
Продюсер
Хронологія Ед Ширан
Попередній
←
 Want Some?
× (альбом)
Наступний
→
Сингли з '
  1. «The A Team»
    Випущений: 1 травня 2011
  2. «You Need Me, I Don't Need You»
    Випущений: 26 серпня 2011
  3. «Lego House»
    Випущений: 13 листопада 2011
  4. «Drunk»
    Випущений: 19 лютого 2012
  5. «Small Bump»
    Випущений: 25 травня 2012
  6. «Give Me Love»
    Випущений: 21 листопада 2012
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 3/5 зірок[1]
The Daily Telegraph 3/5 зірок[2]
Entertainment Weekly B-[3]
The Guardian 3/5 зірок[4]
The Independent 4/5 зірок[5]
London Evening Standard 4/5 зірок[6]
NME 4/10[7]
The Observer 2/5 зірок[8]
The Scotsman 2/5 зірок
State 3/5 зірок[9]

+ (чит. англ. plus — плюс) — дебютний студійний альбом англійського співака Еда Ширана. Він був випущений 9 вересня 2011 року компанією Asylum Records і Atlantic Records. Альбом вважається комерційним проривом Ширана. Раніше він самостійно випустив п'ять міні-альбомів. Джейк Гослінг[en] і Ширан випустили більшу частину альбому спільно з американським хіп-хоп продюсером No I.D.●.

Інтерес ЗМІ до + був підсилений двома попередніми синглами — «The A Team[en]» та «You Need Me, I Don't Need You[en]», які досягли третьої та четвертої позиції відповідно у чартах Великої Британії. «Lego House» вийшов 11 листопада 2011 року як третій сингл альбому і відповідав успіху своїх попередників, досягнувши п'ятого місця у Великій Британії. Три додаткові сингли — «Drunk[en]», «Small Bump[en]» та «Give Me Love[en]» — були випущені наступного року і входили в топ-25 UK Singles Chart.

Альбом загалом зустріли позитивні відгуки музичних критиків[en]. Після випуску, + дебютував на вершині британського чарту з продажів першого тижня, що перевищили 102 тис. копій. Альбом дійшов п'ятої позиції американського Billboard 200, продавши 42 000 копій. Альбом став самим успішним дебютом для першого студійного альбому британського артиста в США з часів альбому I Dreamed a Dream Сюзан Бойл в 2009 році. + є дев'ятим найбільш продаваним альбомом десятиліття в Сполученому Королівстві.

Історія створення

Sheeran виступає в Академії 1 в Манчестері .

Після закінчення школи у 16-річному віці Ширан потратив студентську стипендію на залізничні квитки. Переміщаючись з місця на місце, він виступав на нічному відкритому мікрофоні в Сполученому Королівстві. Там він міг спати на диванах своїх друзів, проводячи час за самовипуском домашніх EPs і альбомів. [10] Провівши чотири роки, виступаючи на британській живій сцені, Ширан познайомився зі співаком Джеймі Фокс у Лос-Анджелесі, і Фоксу сподобався Ширан достатньо, щоб "поставити Ширана на шлях до успіху". [11]

На початку 2010 року Ширан мав те, що він назвав "грубим часом" у Великій Британії, і він спонтанно виїхав до Лос-Анджелеса, щоб витратити місяць і "побачити, що може статися". Після концерту в місті, він підійшов до контакту Foxx, який продюсував ночі з відкритим мікрофоном. [11] Вона запросила його на виступ, на який він погодився, і після виступу зв'язався з менеджером Foxx, який потім попросив його виступити на радіошоу Foxx. [11] Після виступу на радіошоу, Foxx надав Ширану свій номер, пропонуючи безкоштовний час в студії. [11] Ед скористався можливістю записати кілька треків в студії і відвідав кілька вечірок з Foxx, назвавши час "сюрреалістичним". [11] Крім того, виступи Ширана на YouTube також принесли успіх. Він завантажив свій виступ з треком "You Need Me, I Not Need You", який отримав понад півмільйона переглядів і зробив його "одним з найбільш обговорюваних британських артистів". [11]

Після цього Ширан підписав контракт з Atlantic Records і був направлений до керівництва Елтона Джона під назвою Rocket.

Протягом виробництва +, Ширан знав "як [він] хотів, щоб кожна окрема пісня звучала", і через це вони взяли приблизно тільки один день для запису. Кінцевий продукт був з "тим же звуком", який він описав як досягнення. [11]

Музика

+ є результатом впливу хіп-хоп дуету Nizlopi і популярного ірландського співака Райса Дем'єна, які надихнули Ширана на написання альбому. Протягом всього запису Ед використовує маленьку акустичну гитару і співає акапельно. The Daily Telegraph відмітили, що ліричність пісень заснована на речах, які для Ширан найдорожчі в житті.

Трек-лист

Всі треки продюсовані Джейком Госліном[en] спільно з Едом Шираном (за винятком випадків, коли зазначено інше).

Стандартне видання
#НазваАвторПродюсериТривалість
1.«The A Team»Ед Ширан 4:18
2.«Drunk»
  • Ширан
  • Гослін
 3:20
3.«U.N.I.»
  • Ширан
  • Гослін
 3:48
4.«Grade 8»
  • Ширан
  • True Tiger (Роберт Конлон
  • Sukhdeep Uppall)
2:59
5.«Wake Me Up»
  • Ширан
  • Гослін
 3:49
6.«Small Bump»Ширан 4:19
7.«This»
 3:15
8.«The City»
  • Ширан
  • Гослін
 3:54
9.«Lego House»
 3:05
10.«You Need Me, I Don't Need You»Ширан
  • Гослін
  • Hugall
3:40
11.«Kiss Me»
4:40
12.«Give Me Love» (followed by the hidden track, "The Parting Glass")
  • Ширан
  • Гослін
  • Leonard
 8:46
49:53

Нотатки

  • ↑  співпродюсер;

Сертифікації

Регіон Сертифікація Продажі
Австралія (ARIA)[13] 6× Платиновий 420 000^
Австралія (ARIA)[14] Золотий 35 000^
Канада (Music Canada)[15] 4× Платиновий 320 000^
Ірландія (IRMA)[16] 6× Платиновий 90 000^
Італія (FIMI)[17] Золотий 25 000*
Нова Зеландія (RIANZ)[18] 5× Платиновий 75 000^
Швейцарія (IFPI Switzerland)[19] Золотий 15 000^
Велика Британія (BPI)[21] 8× Платиновий 2,400,000[20]
США (RIAA)[23] 2× Платиновий 1,210,000[22]

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях
^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

  1. ↑ O'Brien, Jon. + - Ed Sheeran. AllMusic. Процитовано 25 січня 2012.
  2. ↑ Lachno, James (8 вересня 2011). Ed Sheeran: – +, CD review. The Daily Telegraph. Процитовано 10 грудня 2014.
  3. ↑ Entertainment Weekly. 22 June 2012, p. 64.
  4. ↑ Petridis, Alex (9 вересня 2011). Ed Sheeran: "+" review. The Guardian. Процитовано 25 січня 2012.
  5. ↑ Gill, Andy (9 вересня 2011). Album: Ed Sheeran, + (Atlantic). The Independent. Процитовано 25 січня 2012.
  6. ↑ CDs of the week: Laura Marling and Ed Sheeran. London Evening Standard. 9 вересня 2011. Архів оригіналу за 10 January 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
  7. ↑ Mackay, Emily (13 вересня 2011). NME Album reviews: Ed Sheeran - +. NME. Процитовано 25 січня 2012.
  8. ↑ Hermione Hoby (11 вересня 2011). Ed Sheeran: + – review. The Guardian. Процитовано 12 лютого 2013.
  9. ↑ Udell, Phil (14 вересня 2011). Ed Sheeran – +. State. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
  10. ↑ McCormick, Neil (3 серпня 2011). Ed Sheeran: 'I haven't got used to the screams'. The Daily Telegraph. Процитовано 25 січня 2012.
  11. ↑ а б в г д е ж Patterson, Joseph (13 січня 2011). Ed Sheeran: The Interview!. MTV. Viacom. Процитовано 25 січня 2012.
  12. ↑ iTunes – Music – + (Deluxe) by Ed Sheeran. iTunes Store (US). Apple Inc. 22 жовтня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
  13. ↑ ARIA Charts – Accreditations – 2016 Albums (PDF). Австралійська асоціація компаній звукозапису (ARIA). Процитовано 17 квітня 2016.
  14. ↑ Помилка: Не надано даних параметру certyear або id для Австралійської сертифікації.
  15. ↑ Canadian album certifications – Ed Sheeran – +. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). Процитовано 6 листопада 2018.
  16. ↑ The Irish Charts - 2012 Certification Awards - Multi Platinum. Ірландська асоціація компаній звукозапису (IRMA). Процитовано 26 березня 2017.
  17. ↑ Italian album certifications – Ed Sheeran – + (Італійська) . Італійська асоціація компаній звукозапису (FIMI). Процитовано 20 грудня 2016. Виберіть "2016" у випадальному меню "Anno". Виберіть "+" у полі "Filtra". Виберіть "Album e Compilation" під "Sezione".
  18. ↑ New Zealand album certifications – Ed Sheeran – +. Новозеландська асоціація компаній звукозапису (RIANZ). Процитовано 26 березня 2017.
  19. ↑ The Official Swiss Charts and Music Community: Awards (‍ '​+‍ '​). IFPI Switzerland. Hung Medien. Процитовано 26 березня 2017.
  20. ↑ Copsey, Rob (2 березня 2017). The incredible numbers behind Ed Sheeran's first two albums revealed. Official Charts Company. Процитовано 2 березня 2017.
  21. ↑ British album certifications – Ed Sheeran – + (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI). Процитовано 9 вересня 2016. Виберіть albums у полі Format. Виберіть Платиновий у полі Certification. Введіть + у полі "Search BPI Awards" та потім натисніть Enter.
  22. ↑ Caulfield, Keith (6 квітня 2017). Billboard 200 Chart Moves: Ed Sheeran's 'Divide' Reaches Half-Million in U.S. Album Sales. Billboard. Процитовано 7 квітня 2017.
  23. ↑ American album certifications – Ed Sheeran – + (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). Процитовано 26 березня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%2B_(альбом)&oldid=34577271