Великий Лукавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:32, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий Лукавець
48°40′20.724600100003″ пн. ш. 24°28′52.836290500004″ сх. д. / 48.67242° пн. ш. 24.48134° сх. д. / 48.67242; 24.48134
Витікна північних схилах безіменної гори (810,8 м)
• координати48°38′47″ пн. ш. 24°25′34″ сх. д. / 48.64639° пн. ш. 24.42611° сх. д. / 48.64639; 24.42611
ГирлоБистриця Солотвинська
• координати48°44′14″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д. / 48.73722° пн. ш. 24.50028° сх. д. / 48.73722; 24.50028[1]
Похил, м/км11
БасейнДністра
Країни:Україна Україна
РегіонНадвірнянський район
Довжина17 км
Площа басейну:50,0
Мапа

Великий Лу́кавець[2] (деколи — Лукавець-Великий) — гірська річка в Україні, у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Права притока Бистриці Солотвинської, (басейн Дністра).

Опис

Довжина річки 17 км, похил річки 11  м/км, площа басейну водозбору 50,0  км². Відстань від гирла основної річки до місця впадіння — 35 км[3], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 11,47  км, коефіцієнт звивистості річки — 1,48 [4]. Формується багатьма гірськими струмками. Річка тече у гірському масиві Ґорґани.[джерело?]

Починається біля гори Лукавець, поблизу сіл Бабче та Жураки колишнього Богородчанського району Івано-Франківської області[2].

Бере початок на північних схилах безіменної гори (810,8 м). Спочатку тече переважно на північний схід через Бабче, понад плоскогір'єм (546,0 м), через Молодків[5] і повертає на північний захід. Далі тече через Старуню і у Ластівці впадає у річку Бистрицю Солотвинську, ліву притоку Бистриці.[джерело?]

Історія

Станом на 1914-ий рік, в дослідженні соляних копалень сіл Старуня, Молодків, Гвізд, згадуються річки Лукавець Великий та Лукавець Малий[6].

Примітки

  1. mapa-turystyczna
  2. а б Словник гідронімів України.— К.: Наук. думка, 1979 (PDF). с. 92. Процитовано 24 грудня 2020.
  3. Каталог річок України. К. : Видавництво АН УРСР, 1957. С. 39
  4. Вигляд річки на google.com.ua/maps
  5. Вигляд річки на карті генштабу maps/genshtab/m-35-121.jpg
  6. Bayger (1914). Wykopaliska Staruńskie Son mamut (Elephas primigenius Blum) i Nosorożec włochaty (Rhinoceros antiquitatis Blum. s. tichorhinus Fisch) wraz z współczesną florą i faunaą (пол.) . Kraków: Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. с. 16—18.